Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Українська мова 1 курс Ющук І.П. (лекції і практичні) 2015 р. 1 частина (фонетика-морфологія).docx
Скачиваний:
5
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
421 Кб
Скачать
☆

1. Слово і його лексичне значення

Кожне слово має одне чи більше лексичних значень. Під лексичним значенням слова розуміють історично закріплену в свідомості народу (колективу) співвіднесеність слова з певним явищем.

Наприклад, коли француз чує слово baton, в його уяві виникає палка, коли ж ми чуємо слово батон, ми уявляємо білий хліб довгастої форми.

Лексичне значення слова — це той узагальнений образ предмета (чи явища), який воно викликає в нашій уяві. А вже за тим узагальненим образом ми впізнаємо конкретні предмети (чи явища) в реальній дійсності.

Слово і називає конкретний предмет (чи явище)‚ і узагальнює водночас. Словом книжка ми можемо позначити й саме цю книжку (Подай мені книжку)‚ і книжку взагалі (Книжка — джерело знань).

2. Однозначні і багатозначні слова

Кожне слово має одне або більше значень. Слова, що мають одне значення, називаються однозначними.

Одне значення мають переважно назви людей за різними ознаками (українець, киянин, слюсар, лікар, директор, родич, удівець), назви тварин (олень, леопард, нутрія, дельфін, окунь, краб, стриж, горобець, комар), назви рослин (сосна, тополя, вишня, смородина, пшениця, буряк, жоржина, ромашка, чистотіл), назви конкретних предметів (споруда, шафа, стілець, долото, лопата, торба, піджак, паркан), назви місяців і днів (січень, лютий, понеділок, вівторок), більшість відносних прикметників (міський, латунний, кленовий, морський, тутешній, вчорашній, перелітний, подвійний, дев’ятиповерховий), числівники (два, три, десять) тощо.

Однозначними завжди є терміни (банкнот, вексель, інструкція, катет, аорта, меридіан, тонна, метр).

Слово, що має кілька значень, називається багатозначним, а здатність слова вживатись у кількох значеннях — багатозначністю (полісемією).

Більшість загальновживаних слів української мови ― багатозначні. Наприклад, у “Словнику української мови” зафіксовано десять значень слова крило: “літальний орган птахів”, “несуча поверхня літака”, “лопать вітряка”, “дашок над колесом автомашини”, “бокова частина будівлі”, “угрупування в політичній організації” і т.д.

Кожне таке слово набуває свого конкретного значення в сполученні з іншими словами.

Багатозначність не слід сплутувати з омонімією. У багатозначному слові всі його значення так чи інакше пов’язані між собою, мають щось спільне. Наприклад, значення багатозначного слова вогнище ― 1) “купа дров, що горить”; 2) “місце, де розкладали вогонь”; 3) “своя оселя, родина”; 4) “центр, зосередження чогось” — випливають одне з одного. Омоніми ж (як, наприклад, луг “угіддя для сінокосу” і луг “хімічна речовина певного складу”) — це зовсім різні слова, у їхніх значеннях нема нічого спільного.

Перевірте себе. Слова випишіть у дві колонки: 1) однозначні; 2) багатозначні.

Ознака, аспірин, суфікс, маска, зв’язок, очерет, латунь, осмій, їжак, ондатра, удар, висота, червень.

Ключ. З других букв має скластися початок вислову О.Довженка: “… на дорозі з минулого в майбутнє”.

3. Пряме і переносне значення слова

Слово може мати пряме й переносне значення і може вживатися в прямому й переносному значенні.

Пряме значення слова — його основне, як правило, первинне значення. Наприклад, пряме значення слова полотно — “лляна, конопляна, бавовняна тканина особливого переплетення”. Воно пригадується першим, коли ми чуємо це слово.

Переносне значення слова — одне із значень багатозначного слова, яке виникло й закріпилося за ним внаслідок перенесення назви з одного предмета чи явища на інший предмет чи явище за подібністю. Переносне значення завжди вторинне і пов’язане з основним, прямим значенням.

Наприклад, значення слова полотно “картина художника”, “проїзна частина дороги”, “плоска тонка частина інструмента (пилки, ножівки)” ― переносні.

Слово, вжите в прямому значенні, означає звичайну назву предмета, дії чи ознаки. Наприклад, слово полотно у реченнях: За зеленими вербами, на траві білиться три шматки полотна (І.Нечуй-Левицький). Брюллов працював до знемоги і не міг одірватися від свого полотна (О.Іваненко). Незабаром велетенська швидка тінь майнула над залізничним полотном (О.Донченко). Полотно пилки завжди тримають перпендикулярно до різаної площини (З посібника) — вжито в прямому значенні. Названі тут цим словом речі саме так і називаються, не інакше.

Слово, вжите в переносному значенні, образно характеризує предмет, дію чи ознаку за схожістю. Переносне вживання слова за своїм змістом індивідуальне і використовується тільки в певному контексті. Наприклад, у реченні: Зимовий вечір усе ткав і ткав над селом свої полотна, і вони ніжно спадали з невидимих верстатів на прихоплену морозцем землю (М.Стельмах) ― слово полотно набуло переносного значення “сніговий покрив”, хоч саме по собі воно такого значення не має — ні прямого, ні переносного.

Перевірте себе. Запишіть словосполучення у дві колонки залежно від того, у якому значенні виступає прикметник: 1) у прямому; 2) у переносному.

Ощадливий господар, вбивча іронія, коротка пам’ять, кривий усміх, довгий шлях, чорний день, стара історія, вдалий початок, тьмяний погляд, книжна мова, убогий розум, рясний дощ, важкий спогад.

Ключ. З других букв прикметників має скластися закінчення вислову П.Грабовського: “Не гадаймо прожити безсумно, бо життя — то …”