- •1. Функції мови
- •2. Наша мова в доісторичні часи
- •3. Українська мова в часи Київської Русі
- •4. Утвердження єдиної української літературної мови.
- •5. Структура мови як системи
- •Фонетика і правопис
- •1. Український алфавіт
- •2. Звукове значення деяких букв
- •4. Система звуків української мови. Творення приголосних.
- •3. Принципи українського правопису
- •5. Творення голосних.
- •1. Правопис сонорних, дзвінких і глухих приголосних
- •2. Тверді, м’які і пом’якшені приголосні
- •3. Вживання м’якого знака
- •4. Вживання апострофа
- •1. Подовження приголосних і подвоєння букв
- •2. Спрощення в групах приголосних
- •3. Чергування приголосних
- •4. Зміни приголосних при додаванні суфіксів -ський, -ство
- •5.Уподібнення приголосних
- •1. Вимова голосних. Наголос
- •2. Складоподіл і перенос частин слова
- •3. Чергування голосних
- •1. Розрізнення е та и
- •2. Розрізнення и та і в незапозичених словах
- •3. Розрізнення а та о
- •4. Розрізнення о та у
- •5. Зміни голосних як дія закону милозвучності української мови
- •1. Вживання и та і в іншомовних словах
- •2. Вживання и та і в російських власних назвах
- •3. Вживання е та є в російських власних назвах
- •1. Велика буква в оформленні тексту
- •2. Велика буква у власних назвах
- •Лексика і фразеологія
- •1. Загальне поняття про лексику
- •2. Основні ознаки запозичених слів
- •3. Запозичення зі слов’янських мов
- •4. Запозичення з грецької і латинської мов
- •5. Запозичення з тюркських мов
- •6. Запозичення із західноєвропейських мов
- •1. Слово і його лексичне значення
- •2. Однозначні і багатозначні слова
- •3. Пряме і переносне значення слова
- •4. Омоніми
- •5. Пароніми
- •6. Синоніми
- •7. Антоніми
- •1. Застарілі слова й неологізми
- •2. Професіоналізми
- •3. Діалектизми
- •4. Найважливіші словники української мови
- •1. Фразеологізми
- •2. Мовні кліше, штампи, складені найменування
- •3. Прислів’я й приказки
- •4. Крилаті вислови
- •Морфологія і правопис
- •4. Аналіз слів за будовою
- •1. Морфологічні способи творення слів
- •2. Абревіація
- •3. Інші способи творення слів
- •1. Написання незапозичених складних слів
- •2. Написання складних слів, утворених повторенням
- •3. Написання запозичених складних слів
- •4. Написання складноскорочених і скорочених слів
- •1. Поділ слів на частини мови
- •2. Загальна характеристика частин мови
- •1. Граматичні ознаки іменників
- •2. Рід іменників
- •3. Число іменників. Збірні іменники
- •4. Відмінки іменників
- •1. Поділ іменників на відміни
- •2. Поділ на групи іменників і та II відмін
- •3. Поділ на групи іменників II відміни з кінцевими -ар, -ир, -яр
- •4. Вживання голосних у закінченнях іменників різних груп
- •1. Відмінювання іменників і відміни
- •2. Відмінювання іменників III відміни
- •3. Відмінювання іменників IV відміни
- •1. Відмінювання іменників іі відміни чоловічого роду в однині
- •2. Відмінювання іменників іі відміни чоловічого роду в множині
- •3. Відмінювання іменників іі відміни середнього роду
- •1. Відмінювання іменників, що вживаються тільки в множині
- •2. Творення чоловічих імен по батькові
- •3. Творення жіночих імен по батькові
- •4. Відмінювання імен по батькові та прізвищ
- •5. Написання не з іменниками
- •1. Граматичні ознаки прикметників
- •2. Розряди прикметників за значенням
- •3. Ступені порівняння якісних прикметників
- •4. Творення ступенів порівняння якісних прикметників.
- •1. Поділ прикметників на групи відмінювання
- •2. Відмінювання прикметників
- •3. Написання не з прикметниками
- •1. Граматичні ознаки числівника
- •2. Прості, складні і складені числівники та правопис їх
- •3. Зв’язок числівників з іменниками
- •4. Вживання збірних числівників
- •1. Відмінювання числівника один
- •2. Відмінювання числівників два—чотири, кілька, багато та збірних
- •4. Відмінювання числівників сорок, дев’яносто, сто
- •5. Відмінювання назв сотень
- •6. Відмінювання інших числівників
- •3. Відмінювання числівників п’ять—вісімдесят
- •1. Значення і розряди займенників
- •2. Особливості відмінювання займенників
- •3. Відмінювання особових займенників
- •4. Відмінювання інших займенників
- •1. Загальне поняття про дієслово та дієслівні форми
- •2. Види дієслова
- •3. Перехідні і неперехідні дієслова
- •4. Неозначена форма дієслова
- •5. Способи дієслова
- •1. Часи дієслова
- •2. Особи дієслова. Безособові дієслова
- •3. Теперішній час і проста форма майбутнього часу. Дієвідміни
- •4. Визначення дієвідміни дієслова за неозначеною формою
- •5. Чергування приголосних у дієсловах
- •1. Складна і складена форми майбутнього часу
- •2. Минулий час
- •3. Умовний спосіб
- •4. Наказовий спосіб
- •1. Дієприкметник як форма дієслова
- •2. Активні дієприкметники. Творення і вживання їх
- •3. Пасивні дієприкметники. Творення їх
- •4. Правопис і відмінювання дієприкметників
- •5. Безособова форма дієслова на -но, -то
- •1. Значення дієприслівника
- •2. Творення і вживання дієприслівників
- •3. Особливості написання не з різними формами дієслова
- •1. Значення прислівника
- •2. Правопис прислівників, утворених від прикметників за допомогою суфіксів –о, -е
- •3. Правопис прислівників, утворених поєднанням прийменника з різними частинами мови
- •4. Правопис складних і складених прислівників
- •5. Правопис прислівників, утворених за допомогою часток
- •1. Значення і склад прийменників
- •2. Деякі особливості вживання прийменників
- •3. Правопис прийменників
- •1. Значення і склад сполучників
- •2. Розряди сполучників за значенням і способом вживання
- •3. Правопис сполучників
- •4. Розрізнення складних сполучників та інших частин мови
- •1. Значення і склад часток
- •2. Написання часток
- •3. Значення вигуків і групи їх
- •4. Написання вигуків та особливості вживання їх
1. Загальне поняття про дієслово та дієслівні форми
Дієсловом називається самостійна частина мови яка називає дію або стан предмета і відповідає на питання що робить предмет? або що з ним робиться?
У систему дієслова входить п’ять основних форм: неозначена, способові (їх ще не зовсім точно називають особовими), дієприкметник, безособова форма на -но, -то і дієприслівник.
Форма дієслова |
На яке питання відповідає |
Як змінюється |
Яким членом речення виступає |
1. Неозначена (ска- зати) |
що робити? що зробити? |
незмінна форма |
будь-яким |
2. Способові (ска- жу, сказав, скажи, сказав би) |
що роблю?, що робив?, що буду робити?, що роби? що робив би і т.д. |
за способами, часами, особами або родами, числами |
присудком |
3. Дієприкметник (сказаний) |
який? |
за відмінками, родами й числами |
означенням, імен-ною частиною, присудка |
4. Форма на -но, -то (сказано) |
що зроблено? |
незмінна форма |
присудком |
5. Дієприслівник (кажучи, сказавши) |
що роблячи?, що зробивши? |
незмінна форма |
обставиною |
Усі дієслівні форми мають доконаний або недоконаний вид, є перехідними чи неперехідними.
Перевірте себе. Випишіть підряд форми дієслова: 1) неозначена; 2) способові; 3) дієприкметники; 4) форма на –но, -то; 5) дієприслівники.
Торкнувшись, яснішати, навчений, бачено, електрифікований, їжджу, ілюстровано, експериментуючи, молотий, хочемо, ліплено, борючись, кликати, адресований, експонуючи, явлено.
Ключ. З перших букв має скластися закінчення вислову давньогрецького філософа Фалеса: “Про друзів треба пам’ятати не тільки тоді, коли вони з тобою, а й тоді, …”
2. Види дієслова
Одні дієслова означають дію, обмежену в часі початком або кінцем, а інші — не обмежену ні початком, ні кінцем. На цій основі розрізняють два види дієслова: доконаний і недоконаний.
Дієслова доконаного виду вказують на початок, кінець або одноразовість дії і відповідають на питання що зробити?:
Наприклад: заговорити, вилетів, рушимо, заспівавши — вказують на початок дії; прогуркотіти, прилетіти, напишемо, сказаний, скошено, посидівши — на кінець дії; стукнути, допоміг, гукнете, ударивши — на одноразовість дії. Це дієслова доконаного виду.
Дієслова недоконаного виду не вказують ні на початок, ні на кінець дії або ж означають повторювану дію і відповідають на питання що робити?
Наприклад: говорити, гуркотіти, летів, пишемо, рушаємо, розглядуваний, співаючий, сидячи — не вказують ні на початок, ні на кінець дії; стукати, допомагав, гукаєте, відвідуючи — вказують на повторюваність дії.
Форми одного виду творяться від форм іншого виду за допомогою різних засобів:
1) додаванням і відкиданням префіксів: світити — засвітити, дружити — подружити, вабити — привабити;
2) додаванням і відкиданням суфіксів: повторювати — повторити, грюкати — грюкнути, допомагати — допомогти, зачіпати — зачепити, кінчати — кінчити;
3) зміною наголосу: розкида́ти — розки́дати, склика́ти — скли́кати;
4) від інших коренів: брати — взяти, ловити — впіймати.
Перевірте себе. Запишіть дієслова в дві колонки: 1) доконаного виду; 2) недоконаного виду.
Здивувався, зупиню, колише, сховають, остерігаю, стримують, торкнуться, звеселять, вражають, торкаєшся, знехтуємо, світив, дихаєш, дістануть.
Ключ. З других букв виписаних слів має скластися закінчення вислову В.Симоненка: “В океані рідного народу відкривай … !”
