- •1. Функції мови
- •2. Наша мова в доісторичні часи
- •3. Українська мова в часи Київської Русі
- •4. Утвердження єдиної української літературної мови.
- •5. Структура мови як системи
- •Фонетика і правопис
- •1. Український алфавіт
- •2. Звукове значення деяких букв
- •4. Система звуків української мови. Творення приголосних.
- •3. Принципи українського правопису
- •5. Творення голосних.
- •1. Правопис сонорних, дзвінких і глухих приголосних
- •2. Тверді, м’які і пом’якшені приголосні
- •3. Вживання м’якого знака
- •4. Вживання апострофа
- •1. Подовження приголосних і подвоєння букв
- •2. Спрощення в групах приголосних
- •3. Чергування приголосних
- •4. Зміни приголосних при додаванні суфіксів -ський, -ство
- •5.Уподібнення приголосних
- •1. Вимова голосних. Наголос
- •2. Складоподіл і перенос частин слова
- •3. Чергування голосних
- •1. Розрізнення е та и
- •2. Розрізнення и та і в незапозичених словах
- •3. Розрізнення а та о
- •4. Розрізнення о та у
- •5. Зміни голосних як дія закону милозвучності української мови
- •1. Вживання и та і в іншомовних словах
- •2. Вживання и та і в російських власних назвах
- •3. Вживання е та є в російських власних назвах
- •1. Велика буква в оформленні тексту
- •2. Велика буква у власних назвах
- •Лексика і фразеологія
- •1. Загальне поняття про лексику
- •2. Основні ознаки запозичених слів
- •3. Запозичення зі слов’янських мов
- •4. Запозичення з грецької і латинської мов
- •5. Запозичення з тюркських мов
- •6. Запозичення із західноєвропейських мов
- •1. Слово і його лексичне значення
- •2. Однозначні і багатозначні слова
- •3. Пряме і переносне значення слова
- •4. Омоніми
- •5. Пароніми
- •6. Синоніми
- •7. Антоніми
- •1. Застарілі слова й неологізми
- •2. Професіоналізми
- •3. Діалектизми
- •4. Найважливіші словники української мови
- •1. Фразеологізми
- •2. Мовні кліше, штампи, складені найменування
- •3. Прислів’я й приказки
- •4. Крилаті вислови
- •Морфологія і правопис
- •4. Аналіз слів за будовою
- •1. Морфологічні способи творення слів
- •2. Абревіація
- •3. Інші способи творення слів
- •1. Написання незапозичених складних слів
- •2. Написання складних слів, утворених повторенням
- •3. Написання запозичених складних слів
- •4. Написання складноскорочених і скорочених слів
- •1. Поділ слів на частини мови
- •2. Загальна характеристика частин мови
- •1. Граматичні ознаки іменників
- •2. Рід іменників
- •3. Число іменників. Збірні іменники
- •4. Відмінки іменників
- •1. Поділ іменників на відміни
- •2. Поділ на групи іменників і та II відмін
- •3. Поділ на групи іменників II відміни з кінцевими -ар, -ир, -яр
- •4. Вживання голосних у закінченнях іменників різних груп
- •1. Відмінювання іменників і відміни
- •2. Відмінювання іменників III відміни
- •3. Відмінювання іменників IV відміни
- •1. Відмінювання іменників іі відміни чоловічого роду в однині
- •2. Відмінювання іменників іі відміни чоловічого роду в множині
- •3. Відмінювання іменників іі відміни середнього роду
- •1. Відмінювання іменників, що вживаються тільки в множині
- •2. Творення чоловічих імен по батькові
- •3. Творення жіночих імен по батькові
- •4. Відмінювання імен по батькові та прізвищ
- •5. Написання не з іменниками
- •1. Граматичні ознаки прикметників
- •2. Розряди прикметників за значенням
- •3. Ступені порівняння якісних прикметників
- •4. Творення ступенів порівняння якісних прикметників.
- •1. Поділ прикметників на групи відмінювання
- •2. Відмінювання прикметників
- •3. Написання не з прикметниками
- •1. Граматичні ознаки числівника
- •2. Прості, складні і складені числівники та правопис їх
- •3. Зв’язок числівників з іменниками
- •4. Вживання збірних числівників
- •1. Відмінювання числівника один
- •2. Відмінювання числівників два—чотири, кілька, багато та збірних
- •4. Відмінювання числівників сорок, дев’яносто, сто
- •5. Відмінювання назв сотень
- •6. Відмінювання інших числівників
- •3. Відмінювання числівників п’ять—вісімдесят
- •1. Значення і розряди займенників
- •2. Особливості відмінювання займенників
- •3. Відмінювання особових займенників
- •4. Відмінювання інших займенників
- •1. Загальне поняття про дієслово та дієслівні форми
- •2. Види дієслова
- •3. Перехідні і неперехідні дієслова
- •4. Неозначена форма дієслова
- •5. Способи дієслова
- •1. Часи дієслова
- •2. Особи дієслова. Безособові дієслова
- •3. Теперішній час і проста форма майбутнього часу. Дієвідміни
- •4. Визначення дієвідміни дієслова за неозначеною формою
- •5. Чергування приголосних у дієсловах
- •1. Складна і складена форми майбутнього часу
- •2. Минулий час
- •3. Умовний спосіб
- •4. Наказовий спосіб
- •1. Дієприкметник як форма дієслова
- •2. Активні дієприкметники. Творення і вживання їх
- •3. Пасивні дієприкметники. Творення їх
- •4. Правопис і відмінювання дієприкметників
- •5. Безособова форма дієслова на -но, -то
- •1. Значення дієприслівника
- •2. Творення і вживання дієприслівників
- •3. Особливості написання не з різними формами дієслова
- •1. Значення прислівника
- •2. Правопис прислівників, утворених від прикметників за допомогою суфіксів –о, -е
- •3. Правопис прислівників, утворених поєднанням прийменника з різними частинами мови
- •4. Правопис складних і складених прислівників
- •5. Правопис прислівників, утворених за допомогою часток
- •1. Значення і склад прийменників
- •2. Деякі особливості вживання прийменників
- •3. Правопис прийменників
- •1. Значення і склад сполучників
- •2. Розряди сполучників за значенням і способом вживання
- •3. Правопис сполучників
- •4. Розрізнення складних сполучників та інших частин мови
- •1. Значення і склад часток
- •2. Написання часток
- •3. Значення вигуків і групи їх
- •4. Написання вигуків та особливості вживання їх
1. Поділ прикметників на групи відмінювання
Прикметники поділяються на дві групи відмінювання: тверду і м’яку.
До твердої групи належать прикметники, основа яких у називному відмінку однини будь-якого роду закінчується на твердий приголосний: біл-ий, біл-а, біл-е; гаряч-ий, гаряч-а, гаряч-е; народн-ий, народн-а, народн-е; батьків, батьков-а, батьков-е.
До м’якої групи належать прикметники, основа яких у називному відмінку однини будь-якого роду закінчується на м’який приголосний н' або й. Це, зокрема, прикметники:
1) на -дній, -тній: задній, передній, середній, спідній, сусідній, літній, майбутній, могутній, присутній, самотній (але: самітний), хатній та ін.;
2) на -жній, -шній: ближній, мужній, нижній, порожній, справжній, внутрішній, вчорашній, колишній, ранішній, торішній, тутешній та ін.;
3) інші: безкрайній, верхній, вечірній, давній, древній, крайній, осінній, останній, пізній, ранній, синій, сторонній, безкраїй, довговіїй, довгошиїй.
Особливу групу відмінювання становлять прикметники на -лиций: блідолиций, довголиций, круглолиций.
2. Відмінювання прикметників
Прикметники змінюються за відмінками, родами (в однині) і числами. На відміну від іменників, закінчення в усіх прикметників однотипні. Є лише незначні відмінності між закінченнями прикметників твердої і м’якої груп.
Прикметники відмінюються за такими зразками.
Відмінки |
Однина |
|
||||
|
чоловічий рід |
середній рід |
||||
тверда група |
м’яка група |
тверда група |
м’яка група |
|
||
Н. |
ясний |
ранній |
ясне |
раннє |
|
|
Р. |
ясного |
раннього |
ясного |
раннього |
|
|
Д. |
ясному |
ранньому |
ясному |
ранньому |
|
|
З. |
як Н. або Р. |
як Н. або Р. |
ясне |
раннє |
|
|
О. |
ясним |
раннім |
ясним |
раннім |
|
|
М. |
ясному (-ім) |
ранньому (ім) |
ясному (-ім) |
ранньому (-ім) |
|
|
Примітка. У називному відмінку чоловічого роду присвійні прикметники типу батьків, материн мають нульове закінчення. Форми на зразок “батьковий”, “материний” неправильні.
Відмінки |
Однина |
Множина |
|
|
||
|
жіночий рід |
|
||||
тверда група |
м’яка група |
тверда група |
м’яка група |
|
|
|
Н. |
ясна |
рання |
ясні |
ранні |
|
|
Р. |
ясної |
ранньої |
ясних |
ранніх |
|
|
Д. |
ясній |
ранній |
ясним |
раннім |
|
|
З. |
ясну |
ранню |
як Н. або Р. |
як Н. або Р. |
|
|
О. |
ясною |
ранньою |
ясними |
ранніми |
|
|
М. |
ясній |
ранній |
ясних |
ранніх |
|
|
Прикметники в чоловічому й середньому роді в усіх відмінках, за винятком називного й знахідного, мають однакові закінчення.
У закінченнях прикметників усіх груп і родів у давальному й місцевому відмінках однини буває тільки і, а не и: чужій дитині, у новій школі, на широкій площі, у голубім небі, на баскім коні.
У називному (й знахідному) відмінку множини всі прикметники мають закінчення -і (ї): зелені луки, тихі ранки, братові зошити, Ольжині стрічки, безкраї поля.
В усіх інших відмінках у закінченнях прикметників твердої групи пишемо и, а в закінченнях прикметників м’якої групи — і (ї): довгий день, перед батьківським порогом, пахучих яблук, близьким людям, тихими ранками, на широких ланах, за синім небокраєм, на безкраїх просторах.
Прикметники на -лиций в основному відмінюються, як прикметники твердої групи. У них тільки перед а, о та у кінцевий звук основи ц стає м’яким (як у займенника цей).
Відмінки |
Однина |
Множина |
|
|
|||||
|
чоловічий рід |
середній рід |
жіночий рід |
|
|||||
Н. |
безлиций |
безлице |
безлиця |
безлиці |
|
|
|||
Р. |
безлицього |
безлицього |
безлицьої |
безлицих |
|
|
|||
Д. |
безлицьому |
безлицьому |
безлицій |
безлицим |
|
|
|||
З. |
як Н. або Р. |
безлице |
безлицю |
як Н. або Р. |
|
|
|||
О. |
безлицим |
безлицим |
безлицьою |
безлицими |
|
|
|||
М. |
безлицьому (-ім) |
безлицьому (-ім) |
безлицій |
безлицих |
|
|
|||
Перевірте себе. Провідміняйте в однині (в чоловічому й жіночому родах) та в множині прикметники гарячий і блідолиций, а потім закінчення в них звірте із закінченнями в поданих вище зразках відмінювання прикметників. Помилки, якщо вони трапляться, з’ясуйте й виправте.
