3. Відмінювання іменників IV відміни

Іменники ІV відміни відмінюються за такими зразками.

Відмінки	Однина		Множина
Н.	маля	лоша	малята	лошата
Р.	маляти	лошати	малят	лошат
Д.	маляті	лошаті	малятам	лошатам
Зн.	маля	лоша	малят	лошат
Ор.	малям	лошам	малятами	лошатами
М.	(на) маляті	(на) лошаті	(на) малята х	(на) лошатах
Кл.	маля	лоша	малята	лошата

Трохи інакше відмінюються іменники ІV відміни ім’я, плем’я, сі́м’я (останній вживається тільки в однині).

Відмінки	Однина		Множина
Н.	ім’я	сі́м’я		імена
Р.	імені, ім’я	сімені, сі́м’я		імен
Д.	імені	сімені		іменам
Зн.	ім’я	сі́м’я		імена
Ор.	іменем, ім’ям	сі́м’ям		іменами
М.	(в) імені	(в) сімені		(в) іменах
Кл.	ім’я	сі́м’я		імена

Іменники тім’я, вим’я, що колись відмінювалися за цим зразком, тепер відмінюються, як іменники ІІ відміни середнього роду (зразок знання).

Перевірте себе. Провідміняйте самостійно в однині і множині іменники маля, лоша, ім’я, а потім звіртеся з поданими вище зразками відмінювання цих іменників. Помилки, якщо вони трапляться, з’ясуйте й виправте.

Урок 20. Відмінювання іменників ІІ відміни

1. Відмінювання іменників ІІ відміни чоловічого роду в однині. 2. Відмінювання іменників ІІ відміни чоловічого роду в множині. 3. Відмінювання іменників ІІ відміни середнього роду.

1. Відмінювання іменників іі відміни чоловічого роду в однині

Іменники ІІ відміни чоловічого роду в однині відмінюються за такими зразками.

Відмінки	Тверда група	М’яка група	Мішана група
Н.	степ	вівчар, гай	кущ
Р.	степу	вівчаря, гаю	куща
Д.	степові (-у)	вівчареві, гаєві (-ю)	кущеві (-у)
Зн.	степ	вівчаря, гай	кущ
Ор.	степом	вівчарем, гаєм	кущем
М.	(у) степу	(на) вівчареві,(у) гаї (-ю)	(у) кущі
Кл.	степе	вівчарю, гаю	куще

У родовому відмінку однини іменники II відміни чоловічого роду можуть мати закінчення -а (-я) або -у (-ю): дуба, лісу.

Закінчення -а мають:

1) усі назви істот (осіб і тварин): робітника, школяра, токаря, моржа, кита, горобця, окуня, комара, мікроба, Мороза;

2) іменники, що означають назви чітко окреслених предметів і понять: стола, мотора, ясена, носа, гектара, січня, квадрата, радіуса, кілограма, каменя (шматок породи), листопада (місяць);

3) назви населених пунктів: Херсона, Борисполя, Ковеля, Лудина, Парижа, Алжира (місто);

4) іменники, що означають назви річок, якщо наголос падає на закінчення: Дніпра́, Дністра́, Дінця́, Ужа́; але: Бу́гу, До́ну, Сно́ву, Се́йму.

Назви нечітко окреслених предметів і понять мають закінчення -у: шляху, саду, цукру, ячменю, вогню, грому, дощу, настрою, жалю, бігу, сну, прогресу, Криму, Алжиру (країна), каменю (матеріал), листопаду (опадання листя).

Деякі іменники мають паралельні закінчення -а та -у: двора і двору, моста і мосту, стола і столу. Іноді закінчення -а буває і в іменниках, що означають назви нечітко окреслених предметів і понять: хліба, вівса, гопака, тягаря, гріха.

У давальному відмінку однини іменники II відміни чоловічого роду можуть мати закінчення -ові (-еві) або -у (-ю).

Іменники тут (крім тих, основа яких кінчається на -ів,-ов,-ев) мають переважно закінчення -ові, (-еві): батькові, школяреві, синові, коневі, заводові, кленові, народові. Закінчення -у вживається рідше, бо воно може призвести до сплутування давального відмінка з родовим (допомога заводу, слава народу) або з кличним відмінком (батьку, сину, лікарю).

В іменниках на -ів,-ов,-ев вживається лише закінчення -у (щоб уникнути нагромадження в слові однакових звуків овов): острову, Глібову, Зерову, Щоголеву, Львову, Києву.

Закінчення -у вживаємо ще й тоді, коли підряд іде кілька іменників у давальному відмінку (щоб уникнути повторення однотипних закінчень): Михайлові Васильовичу Кублієві, громадянинові Мірошниченку, артисту Іванові Ковалю.

В орудному відмінку однини іменники II відміни чоловічого роду звичайно мають закінчення -ом, -ем: берегом, муляром, столяром, кравцем, ткачем.

Прізвища прикметникового походження на -ів, -ов, -ев та -ин, -ін, як виняток, мають закінчення -им: Глібовим, Щоголевим, Ковалевим, Гаврилишиним. Проте подібні назви населених пунктів і прізвища неприкметникового походження мають закінчення -ом: Києвом, Львовом, Литвином, Волошином, Сербином, Дарвіном.

У місцевому відмінку однини іменники II відміни чоловічого роду можуть мати закінчення -ові (-еві), -і або -у.

Закінчення -ові (-еві) характерне для назв істот (допускаються також закінчення -і та -у): при інженерові і при інженеру; при слюсареві і при слюсарю; на горобцеві і на горобцю; на коневі, на коні і на коню.

Закінчення -і характерне для назв неістот (причому г, к, х перед ним чергуються із з, ц, с): на столі, на обрії, на камені, в космосі, на порозі, на уроці, у русі.

Закінчення -у переважно вживаємо:

1) в іменниках, суфікс яких кінчається на к (щоб уникнути чергування к — ц): у ставку, на возику, у літаку. на супутнику;

2) в іменниках, вжитих з прийменником по: по світу (і по світі), по Дніпру (і по Дніпрі), але: по обіді, по дворі, по лісі;

3) в іменниках, у яких наголос падає на закінчення: у гаю́ (і у га́ї), у краю́ (і в кра́ї), на льоду́, у степу́, у соку́, на шляху́.

У кличному відмінку однини в іменників II відміни чоловічого роду мають закінчення -е або -у, причому:

1) у твердій групі переважає закінчення -е: пане, друже, міністре, голубе, юначе, Петре; але: батьку, сину;

2) у м’якій та мішаній групах виступає, як правило, закінчення -у: добродію, лікарю, товаришу, Василю, Степановичу; але: хлопче, каменяре.

Перевірте себе. 1. Іменники поставте в родовому відмінку однини й запишіть у дві колонки: 1) із закінченням –а (-я); 2) із закінченням –у (-ю).

1. Дніпро, гектар, облік, метал, змій, узор, Париж, квас, вокзал, удав, тигр, згин, смичок, гнів, тютюн, пуп’янок. 2. Здогад, опікун, берет, космос, успіх, кристал, Тернопіль, світ, квадрат, мікроб, орел, вітер, удар, віск, якір, дуб, смак.

Ключ. З других букв має скластися: 1) прислів’я; 2) закінчення вислову А.Ейнштейна: “Істина — це те, що витримує …”

Перевірте себе. 2. Іменники поставте в орудному відмінку однини й запишіть у дві колонки: 1) із закінченням –ом; 2) із закінченням –ем (-єм). Іменників із закінченням –им не виписуйте.

Яр, книш, перукар, Волошин, спокій, узвар, ковзаняр, муляр, дзвонар, читач, Степанишин, омар, учитель, Зеров, Сиваш, зубр, ошуканець.

Ключ. З других букв має скластися закінчення прислів’я: “В когось…”