- •1. Функції мови
- •2. Наша мова в доісторичні часи
- •3. Українська мова в часи Київської Русі
- •4. Утвердження єдиної української літературної мови.
- •5. Структура мови як системи
- •Фонетика і правопис
- •1. Український алфавіт
- •2. Звукове значення деяких букв
- •4. Система звуків української мови. Творення приголосних.
- •3. Принципи українського правопису
- •5. Творення голосних.
- •1. Правопис сонорних, дзвінких і глухих приголосних
- •2. Тверді, м’які і пом’якшені приголосні
- •3. Вживання м’якого знака
- •4. Вживання апострофа
- •1. Подовження приголосних і подвоєння букв
- •2. Спрощення в групах приголосних
- •3. Чергування приголосних
- •4. Зміни приголосних при додаванні суфіксів -ський, -ство
- •5.Уподібнення приголосних
- •1. Вимова голосних. Наголос
- •2. Складоподіл і перенос частин слова
- •3. Чергування голосних
- •1. Розрізнення е та и
- •2. Розрізнення и та і в незапозичених словах
- •3. Розрізнення а та о
- •4. Розрізнення о та у
- •5. Зміни голосних як дія закону милозвучності української мови
- •1. Вживання и та і в іншомовних словах
- •2. Вживання и та і в російських власних назвах
- •3. Вживання е та є в російських власних назвах
- •1. Велика буква в оформленні тексту
- •2. Велика буква у власних назвах
- •Лексика і фразеологія
- •1. Загальне поняття про лексику
- •2. Основні ознаки запозичених слів
- •3. Запозичення зі слов’янських мов
- •4. Запозичення з грецької і латинської мов
- •5. Запозичення з тюркських мов
- •6. Запозичення із західноєвропейських мов
- •1. Слово і його лексичне значення
- •2. Однозначні і багатозначні слова
- •3. Пряме і переносне значення слова
- •4. Омоніми
- •5. Пароніми
- •6. Синоніми
- •7. Антоніми
- •1. Застарілі слова й неологізми
- •2. Професіоналізми
- •3. Діалектизми
- •4. Найважливіші словники української мови
- •1. Фразеологізми
- •2. Мовні кліше, штампи, складені найменування
- •3. Прислів’я й приказки
- •4. Крилаті вислови
- •Морфологія і правопис
- •4. Аналіз слів за будовою
- •1. Морфологічні способи творення слів
- •2. Абревіація
- •3. Інші способи творення слів
- •1. Написання незапозичених складних слів
- •2. Написання складних слів, утворених повторенням
- •3. Написання запозичених складних слів
- •4. Написання складноскорочених і скорочених слів
- •1. Поділ слів на частини мови
- •2. Загальна характеристика частин мови
- •1. Граматичні ознаки іменників
- •2. Рід іменників
- •3. Число іменників. Збірні іменники
- •4. Відмінки іменників
- •1. Поділ іменників на відміни
- •2. Поділ на групи іменників і та II відмін
- •3. Поділ на групи іменників II відміни з кінцевими -ар, -ир, -яр
- •4. Вживання голосних у закінченнях іменників різних груп
- •1. Відмінювання іменників і відміни
- •2. Відмінювання іменників III відміни
- •3. Відмінювання іменників IV відміни
- •1. Відмінювання іменників іі відміни чоловічого роду в однині
- •2. Відмінювання іменників іі відміни чоловічого роду в множині
- •3. Відмінювання іменників іі відміни середнього роду
- •1. Відмінювання іменників, що вживаються тільки в множині
- •2. Творення чоловічих імен по батькові
- •3. Творення жіночих імен по батькові
- •4. Відмінювання імен по батькові та прізвищ
- •5. Написання не з іменниками
- •1. Граматичні ознаки прикметників
- •2. Розряди прикметників за значенням
- •3. Ступені порівняння якісних прикметників
- •4. Творення ступенів порівняння якісних прикметників.
- •1. Поділ прикметників на групи відмінювання
- •2. Відмінювання прикметників
- •3. Написання не з прикметниками
- •1. Граматичні ознаки числівника
- •2. Прості, складні і складені числівники та правопис їх
- •3. Зв’язок числівників з іменниками
- •4. Вживання збірних числівників
- •1. Відмінювання числівника один
- •2. Відмінювання числівників два—чотири, кілька, багато та збірних
- •4. Відмінювання числівників сорок, дев’яносто, сто
- •5. Відмінювання назв сотень
- •6. Відмінювання інших числівників
- •3. Відмінювання числівників п’ять—вісімдесят
- •1. Значення і розряди займенників
- •2. Особливості відмінювання займенників
- •3. Відмінювання особових займенників
- •4. Відмінювання інших займенників
- •1. Загальне поняття про дієслово та дієслівні форми
- •2. Види дієслова
- •3. Перехідні і неперехідні дієслова
- •4. Неозначена форма дієслова
- •5. Способи дієслова
- •1. Часи дієслова
- •2. Особи дієслова. Безособові дієслова
- •3. Теперішній час і проста форма майбутнього часу. Дієвідміни
- •4. Визначення дієвідміни дієслова за неозначеною формою
- •5. Чергування приголосних у дієсловах
- •1. Складна і складена форми майбутнього часу
- •2. Минулий час
- •3. Умовний спосіб
- •4. Наказовий спосіб
- •1. Дієприкметник як форма дієслова
- •2. Активні дієприкметники. Творення і вживання їх
- •3. Пасивні дієприкметники. Творення їх
- •4. Правопис і відмінювання дієприкметників
- •5. Безособова форма дієслова на -но, -то
- •1. Значення дієприслівника
- •2. Творення і вживання дієприслівників
- •3. Особливості написання не з різними формами дієслова
- •1. Значення прислівника
- •2. Правопис прислівників, утворених від прикметників за допомогою суфіксів –о, -е
- •3. Правопис прислівників, утворених поєднанням прийменника з різними частинами мови
- •4. Правопис складних і складених прислівників
- •5. Правопис прислівників, утворених за допомогою часток
- •1. Значення і склад прийменників
- •2. Деякі особливості вживання прийменників
- •3. Правопис прийменників
- •1. Значення і склад сполучників
- •2. Розряди сполучників за значенням і способом вживання
- •3. Правопис сполучників
- •4. Розрізнення складних сполучників та інших частин мови
- •1. Значення і склад часток
- •2. Написання часток
- •3. Значення вигуків і групи їх
- •4. Написання вигуків та особливості вживання їх
3. Відмінювання числівників п’ять—вісімдесят
Числівники п’ять, шість... двадцять, тридцять, п’ятдесят, шістдесят, сімдесят, вісімдесят, кільканадцять, кількадесят відмінюються за одним зразком (у складних числівниках цього типу відмінюється тільки друга частина).
Н. |
п’ять |
шість |
сім |
вісім |
п’ятдесят |
Р. |
п’яти |
шести |
семи |
восьми |
п’ятдесяти |
Д. |
п’яти |
шести |
семи |
восьми |
п’ятдесяти |
З. |
п’ять |
шість |
сім |
вісім |
п’ятдесят |
О. |
п’ятьма |
шістьма |
сьома |
вісьма |
п’ятдесятьма |
М. |
п’яти |
шести |
семи |
восьми |
п’ятдесяти |
Усі числівники цього типу в родовому, давальному й місцевому відмінках мають закінчення -и, а в орудному — -ма. Вони можуть також відмінюватися, як і збірні числівники.
В основах числівників шість, сім і вісім при відмінюванні відбувається чергування голосних.
Перевірте себе. Самостійно провідміняйте числівники сім, вісім і п’ятдесят, а потім звіртеся з поданими вище прикладами. Помилки, якщо вони трапляться, з’ясуйте й виправте.
4. Відмінювання числівників сорок, дев’яносто, сто
У числівниках сорок, дев’яносто, сто в усіх відмінках, крім називного й знахідного, виступає закінчення -а: близько сорока днів, з дев’яноста робітниками, у ста будинках.
5. Відмінювання назв сотень
У назвах сотень двісті — дев’ятсот, кількасот змінюються обидві частини: перша, як власне кількісний числівник два або п’ять, а друга — як іменник місто в множині. Пишуться вони разом.
Н. |
три міста |
триста |
п’ять міст |
п’ятсот |
Р. |
трьох міст |
трьохсот |
п’яти міст |
п’ятисот |
Д. |
трьом містам |
трьомстам |
п’яти містам |
п’ятистам |
З. |
три міста |
триста |
п’ять міст |
п’ятсот |
О. |
трьома містами |
трьомастами |
п’ятьма містами |
п’ятьмастами |
М. |
(у) трьох містах |
трьохстах |
(у) п’яти містах |
п’ятистах |
Перевірте себе. Самостійно провідміняйте числівники триста і п’ятсот, а потім звіртеся з поданими вище прикладами, особливу увагу звертаючи на орудний відмінок. Помилки, якщо вони трапляться, з’ясуйте й виправте.
6. Відмінювання інших числівників
Числівники нуль. тисяча, мільйон, мільярд відмінюються за відмінками й числами, як іменники відповідної відміни і групи, до яких ці числівники подібні.
Відмінки |
Однина |
Множина |
Однина |
Множина |
Н. |
нуль |
нулі |
тисяча |
тисячі |
Р. |
нуля |
нулів |
тисячі |
тисяч |
Д. |
нулеві,-ю |
нулям |
тисячі |
тисячам |
З. |
нуль |
нулі |
тисячу |
тисячі |
О. |
нулем |
нулями |
тисячею |
тисячами |
М. |
(у) нулі, -ю, -еві |
нулях |
тисячі |
тисячах |
Порядкові числівники змінюються за родами, числами й відмінками, як прикметники. Числівник третій змінюється, як прикметники м’якої групи, решта — як прикметники твердої групи.
У дробових числівниках перша частина відмінюється, як кількісний числівник відповідного типу, друга — як порядковий.
Н. |
одна третя |
дві п’яті |
сім десятих |
Р. |
однієї третьої |
двох п’ятих |
семи десятих |
Д. |
одній третій |
двом п’ятим |
семи десятим |
З. |
одну третю |
дві п’яті |
сім десятих |
О. |
однією третьою |
двома п’ятими |
сьома десятими |
М. |
(в) одній третій |
(у) двох п’ятих |
(у) семи десятих |
Перевірте себе. Самостійно провідміняйте числівники тисяча (в однині) і сім п’ятих, а потім звіртеся з поданими вище прикладами, особливу увагу звертаючи на орудний відмінок. Помилки, якщо вони трапляться, з’ясуйте й виправте.
Урок 26. Займенник
1. Значення і розряди займенників. 2. Особливості відмінювання займенників. 3. Відмінювання особових займенників. 4. Відмінювання інших займенників.
