4. Допоміжна терапія:

а) Ентеросорбція: перевага надається сілакатним сорбентам, які призначаються з перших днів захворювання. Курс ентеросорбції при ГКІ – 5-7 днів.

Критерієм ранньої відміни препарату є нормалізація випорожнень чи затримка випорожнень протягом 2 діб.

Б)Пробіотикотерапія: в якості етіотропних засобів при відсутності антибактеріальних препаратів у призначеннях.

Курс пробіотикотерапії в гострому періоді ГКІ триває 5 - 10 днів. Пробіотикотерапія також показана в періоді реконвалисценції ГКІ фізіологічними пробіотиками ( в своєму складі містять нормальну мікрофлору) з метою відновлення мікрофлори кишечника протягом 3 - 4 тижнів.

в) Ферментотерапія: призначається в стадії реконвалисценції при наявності ознак дисферментемії у дітей, які перехворіли на ГКІ. Використовують препарати з ферментів підшлункової залози (панкреатин тощо).

Курс ферментотерапії 2 - 3 тижні.

5. Дієтотерапія.

В гострому періоді ГКІ рекомендується зменшення добового об’єму їжі на 1\3 - 1\4. Можливе збільшення кратності годувань до 8-10 на добу у дітей грудного віку та при позивах на блювоту. На сьогодні найбільш фізіологічним вважається раннє, поступове відновлення харчування. Відновлення якісного та кількісного складу їжі здійснюється в максимально можливі короткі строки.

У дітей старшого віку рекомендується дотримуватися щадної дієти, з раціону виключається цільне молоко, їжа багата на вуглеводи, жирна, смажена, копчена, груба їжа.

У дітей 1 року життя вигодовування грудним молоком повинно зберігатися. Дітям на штучному вигодовуванні в гострому періоді ГКІ залишають звичайні адаптовані молочні суміші. При можливості проведення годування низьколактозними сумішами. Можна призначати печені яблука, кисломолочні продукти, картопляне, моркв’яне пюре на воді. Введення в раціон харчування продуктів багатих на пектинові речовини (печені яблука, банани, яблучне пюре).

Лікування ГКЇ з синдромом "секреторної" діареї складається з комплексу заходів: режим, дієта, етіотропна терапія, патогенетична терапія перш за все спрямована на усунення токсичного синдрому та відновлення гемодинаміки шляхом регідратацп. Регідратація впроваджується з урахуванням ступеню та типу зневоднення.

Насамперед лікар вирішує питання стосовно до приміщення хворого у лікарню.

Показники до госпіталізації хворих:

1.Діти першого року життя із середньотяжкою та тяжкою формами хвороби. Показниками тяжкості будуть підвищення температури вище 3 7,5 °С, блювання, зниження апетиту, обсяжні водяві випорожнення більше 3-4 разів на добу, зупинка чи зниження ваги тіла, присутність ознак зневоднення.

2.Діти старші за один рік із середньотяжкою та тяжкою формами захворювання із присутніми прикметами зневоднення.

3.Приміщення до лікарні дітей за епідпоказниками відбувається із дитячих будинків, дитячих домів, шкіл-інтернатів, таборів, сімейних гуртожитків.

4.Госпіталізуються діти із сімей з поганими побутовими умовами, із асоціальних сімей.

Не слід у домашніх умовах в перший день хвороби приймати анальгетики, робити клізму, класти грілку на живіт, можливі помилки при діагностиці гострого животу. При необхідності госпіталізації викликають машину дезстанції, яка доставляє хворого у інфекційну лікарню. При тяжкому стані хворого викликають реанімаційна бригада швидкої допомоги для надання за необхідністю допомоги під час транспортіровки. В СЕС направляють протягом доби екстрене повідомлення. Про випадок захворювання повідомляють в дитячій колектив.

При організації стаціонару на дому лікування організують наступним чином:

-хворого повинен бути ізольован в окрему кімнату, надають окрему білизну, іграшки, посуд. Під час хвороби проводиться дезінфекція-вологе прибирання приміщень, миття іграшок, кипячіння посуду, білизни. Особливо ретельно оброблюється горшок, туалет з застосуванням 1% р-ну хлораміна, хлорної ізвести, миття рук з милом, обробка рук 0,5% р-н хлораміна. Ліжковий режим 3-5 днів до ліквідації симптомів інтоксикації.

Невідкладна допомога дітям із тяжкими формами на догоспітальному етапі складається з припинення годування та призначення розчинів для оральної регідратації /регідрон, ораліт, глюкосолан та ін./

Регідратаційна терапія.

Перевагу віддають оральній регідратації. Вона є основним методом регідратації при ексикозах 1-П ступенів, а при токсико-ексикозах Ш ступеню вона застосовується в поєднанні з парентеральною регідратацією. Для цього використовують глюкозо-сольові розчини.

Оральну регідратацію проводять в 2 етапи:

1-й етап: перші 4-6 годин зметою усунення водно-сольового дефіциту. При ексикозі 1 ступеня необхідний об”єм рідини складає 30-50 мл/кг маси тіла, при ексикозі П ступеня – 100 мл/кг маси тіла дитини.

Критерії ефективності 1 етапу оральної регідратації: зменшення втрат рідини з стулом та блювотою; зникнення спраги; підвищення тургору тканин; зволоження слизових оболонок; збільшення діурезу; зникнення ознак порушення мікроциркуляції.

При ефективності 1 етапу регідратації через 4-6 годин починають 2 етап, який є підтриманням поточних втрат рідини.

Приблизний об”єм розчину на цьому етапі 50-100 мл/кг маси тіла чи 10 мл/кг після кожного випорожнення.

Парентеральну регідратацію проводять при ексикозах Ш ступеня, при сполученні ексикозу з гіповолемічним шоком, при оліго- чи анурії.

У дітей парентеральну регідратацію в основному проводять ізотонічними розчинами глюкози, розчином Рингера лактат чи ізотонічним розчином натрію хлориду. Розчин Рингеру лактат непридатний для тривалого використання, оскільки є загроза виникнення гіпернатріемії.

Співвідношення розчинів глюкози та сольових розчинів залежить від типу обезводнення (ізотонічний, гіпотонічний, гіпертонічний). Ізотонічний тип обезводнення – 2:1, гіпертонічний – 2:1, гіпотонічний – 1:1.

Колоїдні розчини (5% розчин альбумину, реополіглюкін) використовують тільки при наявності виражених ознак порушення мікроциркуляції чи гіповолемічному шоці.

Показання до антибактеріальної терапії:

А)При всіх формах дітям до 1 року: дітям з імунодефіцитними станами; ВІЛ-інфікованим дітям у стадії СНІДу; дітям, які знаходяться на імуносупресивній терапії; дітям з гемолітичними анеміями.

Б) Холера незалежно від віку;

У разі потреби призначаються антибактеріальні препарати:

-триметоприм/сульфаметаксазол;

-препарати налідіксової кислоти;

-цефалоспорини 3 покоління.

Курс антибактеріальної терапії при ГКІ – 5-7 днів. Показанням до заміни препарату є його неефективність протягом 3 днів.

При холері препаратами вибору є еритроміцин, налідіксова кислота, нітрофуранові препарати, триметоприм/сульфаметаксазол, дітям старше 8 років - тетрацикліни. При холері антибактеріальні препарати призначають після першого етапу регідратації, через 3-6 годин після госпіталізації.

Допоміжна терапія:

А) Ентеросорбція– перевага віддається алюмосілакатним сорбентам, які призначаються з перших днів захворювання. Курс ентеросорбції при ГКІ – 5-7 днів. Критерієм ранньої відміни препарату є нормалізація стула чи його затримка протягом 2 діб.

Б) Пробіотикотерапія: при відсутності антибактеріальних препаратів у призначеннях. Курс пробіотикотерапії в гострому періоді ГКІ триває 5-10 днів. Пробіотикотерапія також показана в періоді реконвалисценції ГКІ фізіологічними пробіотиками (у своєму складі містять нормальну мікрофлору) з метою відновлення нормальної мікрофлори кишечника протягом 3-4 тижнів.

В) Ферментотерапія: призначається в стадії реконвалисценції при наявності ознак дисферментатемії у дітей, які перехворіли на ГКІ. З цією метою показані препарати ферментів підшлункової залози (панкреатин тощо). Курс ферментотерапії 2 3 тижні.

Дієтотерапія:

В гострому періоді ГКІ рекомендується зменшувати добовий об”єм їжі на 1\2 - 1\3. Можливе збільшення кратності годувань до 8-10 на добу у дітей грудного віку та при позивах на блювоту. На сьогодні найбільш фізіологічным вважається раннє, поступове відновлення харчування. Відновлення якісного та кількісного складу їжі здійснюється в максимально можливі короткі строки.

У дітей старшого віку рекомендується дотримуватися щадної дієти, З раціону виключається жирна, смажена, копчена, груба їжа.

У дітей 1 року життя вигодовування грудним молоком повинно зберігатися.

Дітям на штучному вигодовуванні в гострому періоді ГКІ звичайні адаптовані молочні суміші рекомендуеться заміняти на низьколактозні. Тривалість низьколактозної дієты індивідуальна. В раціон рекомендуеться вводити каші на воді, більш раннє призначення м”ясного пюре.

5. План та організаційна структура заняття.

№№ п.п.	Основні етапи за­нят­тя, їх функції та зміст.	Навчальні цілі у рівнях засвоєння.	Засоби нав­чання та кон­тролю.	Матеріали щодо мето­дичного за­­безпечення наочності за­няття, кон­тролю знань тих, хто навча­­єть­ся.	Термін ( у хвилинах або у %) від загального часу занят­тя.
1	Підготовчий етап.
	1.Визначення навчальних цілей. 2.Забезпечення позитивної мотивації. 3.Тестовий контроль вихідного рівня знань	1 1-2	Бесіда. Усне опитування	Журнал обліку присутності. Тести	2% 3%
2	Основний етап.
	2. Викладення матеріалу. План: 1)Поняття про ГКІ 2)Особливості обстеження хворого на ГКІ 3)Проведення диференційного діагнозу. 4)Діагностика ускладнень при ГКІ, діагностика гіповолемічного шоку, ІТШ; діагностика нейротоксикозу, токсикозу з ексикозом. 5)Проведення курації, визначення схеми обстеження та лікування. Визначення показань до госпіталізації. Принципи організації стаціонару на дому. Складання плану протиепідемічних заходів.	1-2 3 3 3 3-4	Бесіда, опитування. Робота біля хворого у відділенні Письмове оформлення курації	Питання Наявність хворого, наявність історії хвороби Ситуаційні завдання з діагностики та лікування ГКІ; з профілактики хвороб	85%
3	Заключний етап. 1. Загальні висновки. Контроль рівня професійних вмінь та навичок 2.Відповідь на можливі запитання. 3.Завдання для самопідготовки студента. Завдання на наступне заняття.	4 1-2	Бесіда,опитування. Рішення тестових завдань, типових та атипових клінічних ситуаційних завдань	Тести різного рівня, типові та атипові задачі Список літератури, тести, питання, завдання	5% 3% 2%

6. Матеріали щодо методичного забезпечення заняття.

6.1. Матеріали контролю для підготовчого етапу заняття: питання, задачі, тес­ти.

Питання:

1. Значення вивчення гострих кишкових інфекцій у дітей (інвазивні діареї). Поняття про секреторні діареї

2. Семіотика уражень ШКТ у дітей.

3. Джерело інфекції, сприйнятливість до інфекції у дітей різних вікових груп.

4. Патогенез інвазивних та секреторних діарей у дітей.

5. Диференційний діагноз ГКІ у дітей.

6. Лабораторна діагностика ГКІ у дітей.

7. Принципи лікування інвазивних та секреторних діарей у дітей.

8. Поняття про стаціонар на дому при ГКІ. Визначення показань щодо госпіталізації.

Задачі:

1. Дитині 1,5 року. Захворіла гостро, сьогодні відзначалося підвищення температури тіла до 39,2 С, повторне блювання, болі в животі і з'явився рідкий стілець , який через кілька годин став зеленим, зі слизом і прожилками крові. Стілець дуже частий, невеликими порціями. Акт дефекації супроводжується занепокоєнням і плачем дитини , натужуванням . 1 . Поставте попередній діагноз 2 . З якими захворюваннями слід провести диф.діагностику 3 . Призначте необхідні дослідження для уточнення етіології хвороби 4 . Призначте лікування дитині 5 . Які протиепідемічні заходи необхідно провести в осередку? 2. Дитина 10 років перебуває в піонерському таборі. Захворіла сьогодні гостро, коли піднялася температура тіла до 38,5 ˚С, з'явився озноб, одноразова блювота, болі в животі. Через 2 години з'явився частий до 10 разів, рідкий , а потім убогий стілець зеленого кольору зі слизом, прожилками крові. Відзначаються часті і хворобливі позиви на низ. 1 . Який діагноз у даному випадку? 2 . Які дії лікаря піонерського табору? 3 . Яке додаткове обстеження слід провести дитині?

4 . Призначте лікування хлопчикові 5. Які протиепідемічні заходи необхідно провести в таборі? 3. Хлопчик 3,5 років, захворів гостро в дитячому садку, коли з'явилася лихоманка до 40С , тричі була блювота і одноразово кашкоподібний стілець з домішками слизу. Орально отримав анальгін і фуразолідон . Через годину, на тлі наполегливої ​​лихоманки з'явилися клоніко - тонічні судоми. Лікар «швидкої допомоги» поставив попередній діагноз: Грип ? 1 . Ваш попередній діагноз ? Чи згодні Ви з діагнозом дільничного лікаря ? 2 . Які невідкладні лікувальні заходи необхідно провести? 3 . Які додаткові дослідження необхідні для уточнення діагнозу? 4 . Призначте лікування 5 . Умови виписки зі стаціонар

Тести:

1.Дитина 3-х років захворіла гостро, лихоманка, біль у животі, часті рідкі випорожнення із домішками слизу та крові, при дефікації напружується, обличчя червоніє. Яке це захворення?

A. Дизентерія

B. Сальмонельоз

С Ешеріхіоз

Д. Вірусна діарея

Е. Черевний тиф

2. В етіологічній структурі захворювань на ГКІ серед дітей молодшого шкільного віку ведуча роль належить:

A. Дизентерії

B. Сальмонельозам

С Ешеріхіозам

Д. Холері

Е. Черевному тифу.

3. Первинний токсикоз при кишкових інфекціях є типовим для:

A. діти першого року життя

B. діти старшого віку

C. для тих та інших

Д. ні для тих, ні для тих

4. Клінічні симптоми прояву дегідратації наступні, крім:

A. сухість шкіри та слизових оболонок

B. зниження еластичності шкіри

С западіння очей

Д. відсутнє западіння тім'ячка

Е. олігурія

5. Дитина 8 років захворіла гостро, температура, млявість, головний біль, повторна блювота, біль у животі. Випорожнення рідкі, рясні, з домішкою слизу, за типом "болотної чвані". Напередодні захворювання з'їв м'ясний салат. Який діагноз?

A. дизентерія

B. сальмонельоз

С. ешеріхіоз

Д. холера

Е. стафілококовий гастроентероколіт

6.2. Матеріали методичного забезпечення основного етапу заняття: про­фе­сійні алгоритми, орієнтуючі карти для формування практичних вмінь та на­ви­чок, навчальні завдання.

1. Провести обстеження хворих на ГКІ за загальними вимогами: скарги, анамнез, епідеміологічний анамнез, об'єктивний статус, лабораторні дослідження. Виявити наявність нейротоксикозу та токсикозу з ексикозом.

2. Скласти план додаткового лабораторного та інструментального обстеження хворого.

3. Ознайомитися з лабораторними даними з історії хвороби.

4. Провести диф.діагностику з подібними захворюваннями.

5. Скласти план лікування.

6. Організувати стаціонар на дому дитині хворої на ГКІ

Орієнтуюча карта обстеження хворого

Завдання	Вказівки до виконання	Записи студента
1. Анамнез.	Коли захворів, дата. Скарги, початок хвороби. Анамнез життя. Симптоми продромального періоду. Коли з`явилися перші симптоми, дата. Тривалість продромального періоду.
2. Епіданамнез	Контакт із хворим у школі, дитячому садку, вдома. Чи була щеплена дитина за діючим календарем вакцінації.
3. Обстеження хворого.	Важкість стану. Характеристика основних симптомів: 1.Час появи симптомів від початку захворювання. 2.Послідовність виникнення симптомів хвороби. 3.Локалізація процесу. 4.Наявність токсикозу при ГКІ (вид токсикозу). 5.Порядок зникнення ознаків хвороби. 6.Наявність ускладнень, їх вираженість. Стан органів дихання та серцево-судинної системи. Симптоматика з боку нервової системи. Симптоматика з боку ШКТ. Пальпація живота, печінки, селезінки (розміри). Діурез та випорожнень. Наявність менінгеальних знаків.
4. Лабораторні та інструментальні дані	1.Гематологічні дані. Біохімічні дані. 2.Серологічна діагностика (РПГА, РСК, РТГА, ІФА). ПЦР діагностика. 3.Бактеріологічні дослідження. 4.ЕКГ, рентгенологічне та інше.
5.Диференційний діагноз	Провести диф.діагноз ГКІ. Звернути увагу на період хвороби, її тяжкість. Сформулювати клінічний діагноз згідно з класифікацією.
6.Лікування	Призначити індивідуальне лікування хворому (враховувати наявність ускладнень). Визначити показання до госпіталізації. Вміти організувати стаціонар на дому.
7.Профілактика	Скласти план протиепідемічних заходів (по відношенню до хворого та контактних)

6.3. Матеріали контролю для заключного етапу заняття: задачі, завдання, тес­ти тощо.

Тести:

1. У 3-х місячного хлопчика важка водяниста діарея протягом 12 годин. Об'єктивно: тургор тканин знижений, очі запалі, слизова ротової порожнини суха, олігурія. Для яких збудників характерна подібна симптоматика:

А. Shigella dysenteriae.

B. Энтерогеморагічна E. Coli.

C. Salmonella typhi, Энтероинвазивная E. Coli.

Д. Энтеротоксигена E. Coli, Vibrio Cholerae.

Е. Helicobacter pylori, Plesiomonas shigeloides.

2 . Дитина 10 -ти місяців, хвора на персистуючу діарею протягом 2 тижнів. Диференціальний діагноз захворювань викликаних якими збудниками необхідно проводити : А. Shigella dysenteriae , Vibrio Cholerae, Plesiomonas shigeloides . B. Ентеротоксигенні E. Coli, Ентерогеморагічні E. Coli . C. Ентеропатогенну E. Coli, Salmonella typhimurium, Aeromonas caviae. Д. Ентероінвазивними E. Coli, Norwalk віруси, ротавіруси. Е. Campelobacter jejuni , Helicobacter pylori . 3. У грудної дитини протягом 3-ох днів спостерігається профузная діарея : ЧСС = 200 в хв ., знижена перфузія, периферичний пульс слабкий. Виберіть оптимальне лікування: А. Інфузія глюко-сольових розчинів. B. Інфузія допаміну. C. Призначення атропіну. Д. Призначення преднізолону. Е. Інфузія гемодеза . 4. У дитини 5 -ти місяців, яка захворів гостро є лихоманка, частий рідкий стілець з великою водяною плямою, не перетравлений, без додаткових домішок. Назвіть головну ланку патогенетичної терапії : А. Регідратаційна терапія . B. Ферментотерапія . C. Призначення сорбентів . Д. Призначення еубіотиків . Е. Всі відповіді вірні. 5. У дитини 8-ми років лихоманка - 38 , 6ºС, повторна блювота, стілець 15 разів з домішками слизу, прожилками крові, при огляді блідий, сигмовидна кишка спазмована.Виберіть оптимальні критерії антибактеріальної терапії: А. Максимальна тривалість 5-7 днів. B. Максимальна тривалість визначається динамікою клінічних проявів. C. При відсутності ефекту на протягом 3 -х днів необхідна зміна антибіотика . Д. Шлях введення залежить від тяжкості хвороби і властивостей препарату. Е. Всі відповіді вірні. 6. Дитина 10-ти місяців хвора на важку форму гострої дизентерії Флекснера. Гіпертермія, 6 раз повторна блювота, стілець 15 разів, рідкий, з великою кількістю зеленого слизу, прожилками крові, при дефекації тужиться, сова ногами. Які ускладнення можуть виникнути:? А. Інфекційно-токсичний шок. B. Кишкова кровотеча . C. Перитоніт, інвагінація . Д. Випадання прямої кишки, парапроктит . Е. Всі відповіді вірні.

7. В осередку дизентерії у двох дітей при обстеженні виділено збудник. Діти скарг не пред'являють, клінічні симптоми хвороби відсутні. Які форми дизентерії є атиповими ? А. Стерті . B. Диспептичні . C. Гіпертоксичні. Д. Субклінічні . Е. Всі відповіді вірні. 8. У дитини 5 -ти років, яка довго лихоманить з ознаками інтоксикації, гепатоспленомегалією, брадикардією виділена монокультура Salmonella typhi.Яка характеристика збудника є не типовою ? А. Належить до сімейства ентеробактерій . B. Грампозитивна паличка. C. При руйнуванні утворюється ендотоксин . Д. Спор не утворює , капсул не має. Е. Має два основних антигенних комплексів: О- антиген і Н- антиген. Задачі : 1. Хвора 6 років, захворіла гостро, через 3 години після вживання сосисок, що зберігалися на протязі 2 діб поза холодильником. З'явилася блювота до 6 разів, болі в області живота, слабкість, запаморочення. До вечора відзначався підйом температури до 38,8С, рідкий стілець, смердючий, «як вода », з'явилася спрага. При надходженні стан середньої важкості, температура 38,2 С, бліда, шкіра суха, тургор тканин знижений. Язик обкладений білим нальотом, сухуватий. Живіт помірно роздутий, болючий при пальпації в області пупка, бурчить. Печінка і селезінка не збільшені. Стілець водянистий, смердючий з домішками зелені і невеликої кількості слизу. 1 . Поставте клінічний діагноз . 2 . Які дослідження слід провести цій дитині для уточнення етіології хвороби? 3 . Проведіть диф.діагностику. 4 . Призначте лікування 5 . Проведіть протиепідемічні заходи в осередку. 2. Дитина 6 міс, хворіє протягом 4 днів, температура 37,5-38,7ºС, відрижки змінилися блювотою до 6 разів на добу, від пиття відмовляється, стілець почастішав до 20 разів, рясний, водянистий, зі слизом і зеленню. До лікаря не зверталися. При вступі на 5 добу хвороби: стан дуже важкий, свідомість порушена ( сопор ), шкіра бліда з сіруватим відтінком, холодна на дотик, риси обличчя загострені, слизові сухуваті. Пульс ниткоподібний 180 уд / хв, АТ 50 / 30 мм.рт.ст. Живіт різко здутий, перистальтика не прослухується. Стілець рясний, водянистий зі слизом і зеленню, смердючий. Не мочиться на протязі 8 годин. Калій плазми 2,6 ммоль/л, ВЕ (-20 ), рН 7,16. Маса тіла 6800. Дитина на штучному вигодовуванні із народження. 1 . Поставте діагноз із зазначенням тяжкості захворювання 2 . З якими захворюваннями слід провести диф.діагностику? 3 . Призначте лікування. 4 . Проведіть розрахунок рідини для регідратаційної терапії 5 . Які протиепідемічні заходи слід провести? 3. Дитина 3 міс., хворіє на протязі тижня. Захворювання почалося гостро, з підвищення температури тіла до 37,5 С, з'явився рідкий водянистий стілець яскраво-жовтого кольору з білими грудочками по типу «рубленого яйця». На 3 день хвороби приєдналася блювота (1-2 рази на добу), відрижки, стілець почастішав до 20-ти разів на добу із значними домішками води. Дитина відмовляється від їжі, втратила у вазі 600 г ( народилася з масою тіла 3 кг, маса тіла до захворювання 4800). При надходженні стан дуже важкий, дитина млява, адинамічна. Шкірні покриви бліді з вираженою « мармуровостю», губи сухі, слизові порожнини рота і язика сухі. Язик обкладений білим нальотом. Очі запалі, блимає рідко. Плач тихий, без сліз. Тони серця ритмічні, ослаблені. Пульс м'який, тахікардія 172 уд на хв. У легенях жорстке дихання, живіт різко роздутий, гази відходять погано. Періодично відригує, відмовляється від їжі і пиття. Діурез знижений. Стілець рясний водянистий, оранжевого кольору. Натрій - 130 ммоль , калій - 2 , 8 ммоль . 1 . Поставте попередній діагноз із зазначенням тяжкості захворювання, топіки ураження ШКТ і виду токсикозу. 2 . Складіть план обстеження. 3 . Проведіть диф.діагностику з іншими кишковими інфекціями. 4 . Призначте лікування даній дитині . 5 . Умови виписки зі стаціонару.

6.4. Матеріали методичного забезпечення самопідготовки студентів: орі­єн­туючі карти з організації самостійної роботи студентів з навчальною лі­те­ра­ту­рою, графлогічної структури заняття тощо.

№	Основні завдання	Вказівки	Відповіді
1	Характеристика збудників, які викликають ГКІ . Епідеміологія інфекції.	Характеристика збудника, його властивості, стійкість у довкіллі. Особливості епідеміології, джерело інфекції, сприйнятливість, шляхи поширення.
2	Патогенез та клінічні варіанти перебігу інфекції	Вхідні ворота, поширення в організмі, тропність. Класифікація клінічних форм хвороб. Клінічні симптоми ускладнень, патогенез розвитку, клінічні симптоми.
3	Лабораторні дані	Гематологічні данні, дослідження ферментів сечі, крові, аналіз ліквора, серологічна діагностика
4	Диференціальний діагноз	Диф.діагностика з іншими захворюваннями. Диф.діагностика ускладнень при ГКІ
5	Лікування	Дієта, режим, патогенетична, симптоматична, етіотропна терапія. Показання до госпіталізації. Лікування неускладнених і ускладнених форм захворювання. Організація стаціонара на дому.
6	Профілактика	Проведення протиепідемічних заходів у вогнищі інфекції. Термін ізоляції хворих, умови ізоляції.

7.Література для викладача.

- Дитячі інфекційні хвороби (Клінічні лекції). Під. ред проф. С.О. Крамарева — Київ, “МОРІОН”. - 2003.- 480 с.

- Руководство по инфекционным болезням у детей/ В.Ф.Учайкин. - М.: ГЕОТАР Медицина, 2010. - 809 с., С.

8. Література для студентів:

• навчальна основна ( національний підручник, посібники, видані кафедрою) за останні 5 років з позначенням сторінок:

• Інфекційні хвороби у дітей/Під ред. С.О.Крамарьова, О.Б.Надраги. Підручник для студентів вищих медичних закладів 4 рівня акредитації та лікарів інтернів, К.: ВСВ Медицина, 2010.- 392 с.

• додаткова (наукова, методична):

• Накази МОЗ України «Про удосконалення амбулаторно-поліклінічної допомоги дітям в Україні», «Про удосконалення організації медичної допомоги дітям підліткового віку», та по протоколах за спеціальностями «педіатрія», «дитячі інфекційні хвороби» та інш. МОЗ України. - Київ, 2005. - 414 с.

• Руководство по инфекционным болезням у детей/ В.Ф.Учайкин. - М.: ГЕОТАР Медицина, 2010. - 809 с., С.

9. Індивідуальна робота добре встигаючих студентів з даної теми

(навести перелік завдань для цього виду діяльності):

- проаналізувати історію хвороби хворого на ГКІ, виявити ускладнення; визначити показання до госпіталізації;

- проаналізувати історію хвороби дитини із синдромом дегідратації 1 ступеню; організувати стаціонар на дому (принципи)

10. Тема наступного заняття. Диференційна діагностика ВГ у дітей раннього віку.

Методичну розробку склав _______________________________/П.,І.,Б./