- •Одеський національний медичний університет Кафедра дитячих інфекційних хвороб методична розробка
- •Орієнтуюча карта обстеження хворого
- •Одеський національний медичний університет Кафедра дитячих інфекційних хвороб методична розробка
- •Орієнтуюча карта обстеження хворого
- •Одеський національний медичний університет Кафедра дитячих інфекційних хвороб методична розробка
- •Орієнтуюча карта обстеження хворого
- •Орієнтуюча карта обстеження хворого
- •Орієнтуюча карта обстеження хворого
- •Одеський національний медичний університет Кафедра дитячих інфекційних хвороб методична розробка
- •Орієнтуюча карта обстеження хворого
- •Одеський національний медичний університет Кафедра дитячих інфекційних хвороб методична розробка
- •Орієнтуюча карта обстеження хворого
- •Орієнтуюча карта обстеження хворого
- •Одеський національний медичний університет Кафедра дитячих інфекційних хвороб методична розробка
- •Орієнтуюча карта обстеження хворого
- •Одеський національний медичний університет Кафедра дитячих інфекційних хвороб методична розробка
- •1. Антибактеріальна терапія.
- •4. Допоміжна терапія:
- •Орієнтуюча карта обстеження хворого
- •Одеський національний медичний університет Кафедра дитячих інфекційних хвороб методична розробка
- •1. Антибактеріальна терапія.
- •4. Допоміжна терапія:
- •Одеський національний медичний університет Кафедра дитячих інфекційних хвороб методична розробка
- •Орієнтуюча карта обстеження хворого
- •Одеський національний медичний університет Кафедра дитячих інфекційних хвороб методична розробка
- •Орієнтуюча карта обстеження хворого
- •Одеський національний медичний університет Кафедра дитячих інфекційних хвороб методична розробка
- •Орієнтуюча карта обстеження хворого
- •Одеський національний медичний університет Кафедра дитячих інфекційних хвороб методична розробка
- •Орієнтуюча карта обстеження хворого
- •Одеський національний медичний університет Кафедра дитячих інфекційних хвороб методична розробка
- •Класифікація
- •Орієнтуюча карта обстеження хворого
- •Одеський національний медичний університет Кафедра дитячих інфекційних хвороб методична розробка
- •Орієнтуюча карта обстеження хворого
- •Одеський національний медичний університет Кафедра дитячих інфекційних хвороб методична розробка
- •Орієнтуюча карта обстеження хворого
- •Одеський національний медичний університет Кафедра дитячих інфекційних хвороб методична розробка
- •Орієнтуюча карта обстеження хворого
- •Одеський національний медичний університет Кафедра дитячих інфекційних хвороб методична розробка
- •Перелік медичних протипоказань до проведення профілактичних щеплень (Наказ мз України №276 від 31.10.2000 р.)
- •А.Через 1-3 дня
- •Орієнтуюча карта обстеження хворого
Орієнтуюча карта обстеження хворого
Завдання |
Вказівки до виконання |
Записи студента |
1. Анамнез. |
Коли захворів, дата. Симптоми продромального періоду. Коли з`явилися ангіна та кашель, дата. Тривалість продромального періоду. Наявність ангіни, інтоксикаційного синдрому, уражень ЦНС, серця. |
|
2. Епіданамнез |
Контакт із хворим у школі, дитячому садку, вдома. Чи була дитина щеплена, коли, скільки разів. |
|
3. Обстеження хворого. |
Важкість стану. Характеристика ангіни. -Час появи плівок від початку захворювання. -Послідовність поширення плівок по слизовій оболонці. -Локалізація плівок, наявність набряку. -Кількість елементів (розмір, форма, колір). -Стан органів дихання та серцево-судинної системи, нервової системи, нирок. -Пальпація живота, печінки, селезінки (розміри). -Діурез та випорожнення. Наявність менінгеальних знаків. Наявність ускладнень(міокардит, нефрит, неврит). |
|
4. Лабораторні та інструментальні дані |
1.Гематологічні дані. 2.Серологічна діагностика (РПГА, РСК, РТГА, ІФА). 3.Бактеріологічні дослідження. 4.ЕКГ, УЗД, Р –графія ОГК та інше. |
|
5.Диф.діагностика |
Провести диф.діагноз між хворобами з ангінами. Сформулювати клінічний діагноз згідно з класифікацією. |
|
6.Лікування |
Призначити індивідуальне лікування хворому (враховувати наявність ускладнень). |
|
7.Профілактика |
Скласти план протиепідемічних заходів (по відношенню до хворого та контактних) |
|
6.3. Матеріали контролю для заключного етапу заняття: задачі, завдання, тести тощо.
Тести:
1.Дитину 10-ти років, госпіталізовано з діагнозом дифтерія мигдаликів, поширена форма. При огляді ротоглотки - застійна гіперемія слизової оболонки, мигдалики збільшені, поверхня суцільно покрита біло-сірими нальотами, що виходять за межі мигдаликів. Для утворення плівки мають значення всі фактори, крім: A. Поверхневий некроз тканини B. Підвищення проникності судин C. Ексудація фібриногену D. Вивільнення тромбокінази E. Гнійний розпад тканини 2.Дитина 5-ти років поступила зі скаргами на високу t° тіла, біль у горлі при ковтанні, головний біль. При огляді - яскрава гіперемія слизової оболонки ротоглотки, в лакунах мигдаликів наліт жовтого кольору, набряку немає. Збільшені і болючі підщелепні лімфовузли. Які збудники, крім одного, можуть викликати розвиток ангіни: A. Стрептокок B. Дифтерійна паличка C. Аденовірус D. Вірус Епштейн-Барра E. Вірус краснухи
3.У дитини 10 років, було встановлено діагноз: лакунарна ангіна, шийний лімфаденіт. На 5 день хвороби у дитини виявлено збільшення розмірів печінки до 2 см та селезінки на 1 см. У загальному аналізі крові виявлено: Лейк. – 15,6*109/л, Е – 3%, П – 4%, С – 15%, Л – 45%, М – 10%, віроцити – 23%. Яке захворювання можна запідозрити?
A Інфекційний мононуклеоз
B Аденовірусна інфекція
C Стрептококова інфекція
D Дифтерія ротоглотки
E Ангіна Сімановського-Венсана
4.Дитині 2 роки. Скаржиться на хриплість голосу, задишку інспіраторного характеру. Хворіє протягом 3-х днів. Захворювання почалось з сухого кашлю і закладеності носу. Об”єктивно: загальний стан порушений, відмічається стридорозне дихання. Шкіра бліда. Температура тіла 37,3оС. Піднебінні дужки гіперемовані, нальотів немає. Тони серця ритмічні. В легенях жорстке дихання, хрипів немає. У змиві з носоглотки виявлений вірус парагрипу. Поставити діагноз
A Гострий стенозуючий ларинготрахеїт
B Епіглотит
C Стороннє тіло
D Дифтерія
E Ларингоспазм
5.Хворий 6 років скаржиться на загальне нездужання, біль в горлі. Загальний стан важкий, tо тіла 37,9оС Слизова оболонка ротоглотки гіперемійована з ціанотичним відтінком. Піднебінні мигдалики набряклі, покриті фібринозним нальотом, який знімається важко, після зняття – кровоточива поверхня. Защелепні лімфовузли збільшені, помірно болісні, набряк підшкірної клітковини. Ваш діагноз?
A Дифтерія мигдаликів
B Інфекційний мононуклеоз
C Агранулоцитоз
D Скарлатина
E Ангіна Симановського-Венсана
Задачі:
1. Дитина 4-х років, контактна по дифтерії в дитячому саду. При обстеженні із зіву виділена дифтерійна паличка тип gravis токсигена. Об'єктивно: зів чистий, нальотів немає. Дитина активна, катаральних явищ немає. З боку внутрішніх органів без патології. 1. Поставте діагноз. 2. Потрібні додаткові лабораторні дослідження для постановки діагнозу чи ні? Якщо так, то які? 3. З якими захворюваннями слід провести диф.діагностику? 4. Призначте лікування дитині. 5. Коли дитина може відвідувати дитячий колектив?
2. У дитини 7-ми років, контакт з хворим на дифтерію, при обстеженні виділена дифтерійна паличка тип gravis, нетоксигена. Об'єктивно: температура 37,3С, іідмічається гіперемія слизової оболонки ротоглотки, мигдалики гіпертрофовані 2 ст., нальотів немає. Збільшені підщелепні лімфовузли, помірно болючі. Кашлю, нежиті немає. Іншої патології не виявлено. Дитина страждає хронічним тонзилітом. Відвідує 1-й клас школи-інтернату. 1. Поставте попередній діагноз. 2. На підставі яких даних поставлений діагноз? 3. Які додаткові дослідження треба зробити для уточнення діагнозу. 4. Призначте лікування. 5. Проведіть протиепідемічні заходи в школі.
3. До лікаря школи-інтернату звернувся учень 2-го класу зі скаргами на підвищення температури, нездужання, біль у горлі. При огляді: температура 37,8С. Хлопчик млявий, блідий, шкірні покриви чисті. Відмічається гіперемія слизової оболонки ротоглотки, помірно збільшені мигдалини, покриті білими плівчастими нальотами. Підщелепні лімфовузли збільшені і помірно болючі. Над легенями дихання везикулярне. Тони серця приглушені, пульс 90 уд. за хв. Іншої патології не виявлено. 1. Поставте попередній діагноз. 2. Які дослідження підтвердять діагноз? 3. Призначте лікування. 4. Які слід вжити дії лікарю школи відносно хворого і контактних. 5. Які проф.щеплення дитина отримала проти дифтерії?
4. Дитині 2 роки, хворіє 2-й день, температура 37,8˚С, мигдалики помірно гіперемовані, набряклі, видно білі плівчасті нальоти, що виходять за межі мигдаликів. Підщелепні лімфовузли помірно збільшені, безболісні. При бактеріоскопії з тампона отримано попередню відповідь: виявлені бактерії морфологічно схожі з дифтерійними. 1. Поставте діагноз. 2. Які дослідження необхідні для підтвердження діагнозу? 3. З якими захворюваннями слід провести диф.діагностику? 4. Призначте лікування. 5. Коли дитина може відвідувати колектив.
6.4. Матеріали методичного забезпечення самопідготовки студентів: орієнтуючі карти з організації самостійної роботи студентів з навчальною літературою, граф логічної структури заняття тощо.
№ |
Основні завдання |
Вказівки |
Відповіді |
1 |
Характеристика збудника дифтерії. Епідеміологія інфекції. |
Характеристика збудника, його властивості, стійкість у довкіллі. Особливості епідеміології, джерело інфекції, сприйнятливість, шляхи поширення. |
|
2 |
Патогенез та клінічні варіанти перебігу інфекції |
Вхідні ворота, поширення в організмі, тропність. Класифікація клінічних форм хвороб. Клінічні симптоми типових та атипових форм. Ускладнення, патогенез розвитку, клінічні симптоми. |
|
3 |
Лабораторні дані |
Гематологічні данні, дослідження ферментів сечі, крові, аналіз ліквора, серологічна діагностика, ЕКГ,УЗІ, бактеріологічне та серологічне дослідження. |
|
4 |
Диференціальний діагноз |
Диф.діагностика з іншими захворюваннями, які супроводжуються синдромом ангіни. Диф.діагностика дифтерії. |
|
5 |
Лікування |
Дієта, режим, патогенетична, симптоматична, етіотропна терапія. Показання до госпіталізації. Умови організації стаціонару вдома. Лікування неускладнених і ускладнених варіантів хвороби. |
|
6 |
Профілактика |
Проведення протиепідемічних заходів у вогнищі інфекції. Термін ізоляції хворих, умови ізоляції. |
|
7.Література для викладача.
- Дитячі інфекційні хвороби (Клінічні лекції). Під. ред проф. С.О. Крамарева — Київ, “МОРІОН”. - 2003.- 480 с.
- Руководство по инфекционным болезням у детей/ В.Ф.Учайкин. - М.: ГЕОТАР Медицина, 2010. - 809 с., С.
8. Література для студентів:
навчальна основна ( національний підручник, посібники, видані кафедрою) за останні 5 років з позначенням сторінок:
Інфекційні хвороби у дітей/Під ред. С.О.Крамарьова, О.Б.Надраги. Підручник для студентів вищих медичних закладів 4 рівня акредитації та лікарів інтернів, К.: ВСВ Медицина, 2010.- 392 с.
додаткова (наукова, методична):
Накази МОЗ України «Про удосконалення амбулаторно-поліклінічної допомоги дітям в Україні», «Про удосконалення організації медичної допомоги дітям підліткового віку», та по протоколах за спеціальностями «педіатрія», «дитячі інфекційні хвороби» та інш. МОЗ України. - Київ, 2005. - 414 с.
Руководство по инфекционным болезням у детей/ В.Ф.Учайкин. - М.: ГЕОТАР Медицина, 2010. - 809 с., С.
9. Індивідуальна робота добре встигаючих студентів з даної теми
(навести перелік завдань для цього виду діяльності):
- проаналізувати історію хвороби хворого на дифтерію з ускладненим перебігом;
-проаналізувати перебіг дифтерії у дитини 1-го року життя, виявити особливості хвороби;
- скласти таблицю диф.діагностики дифтерії та інфекційного мононуклеозу.
10. Тема наступного заняття: «Диференційна діагностика коклюшу у дітей раннього віку. Невідкладна допомога при апное».
Методичну розробку склав _______________________________/П.,І.,Б./
