3. Бюджетна система та принципи її побудови

Бюджетний устрій — це організація і принципи побудови бюджетної системи, її структура і взаємозв’язок між бюджетами, які він об’єднує, у процесі забезпечення виконання єдиної загальнодержавної фінансово-бюджетної політики.

Бюджетний устрій країни визначається її державним устроєм.

В унітарних державах, тобто в країнах з єдиним населенням та культурою, бюджетна система має дві ланки: державний бюджет і численні місцеві бюджети. У федеративних державах бюджетні системи складаються з трьох ланок: державного бюджету (федерального бюджету або бюджету центрального уряду), бюджетів членів федерації (наприклад, штати в Сполучених Штатах Америки, землі (ланди) у Федеративній Республіці Німеччині, провінції у Канаді, кантони у Швейцарії і т. ін.) та місцевих бюджетів.

Бюджетний устрій України визначається закріпленим у Конституції України державним ладом України та її адміністративно-територіальним поділом. Україна — унітарна держава, яка поділена на 25 адміністративно-територіальних одиниць.

Відповідно до Бюджетного кодексу України бюджетна система України — це сукупність усіх бюджетів, побудована з урахуванням економічних відносин, державного й адміністративно-територіальних устроїв і врегульована нормами права.

Схематично бюджетна система України складається з таких ланок:

1. державний бюджет України;

2. місцеві бюджети.

Бюджетна система України ґрунтується на таких принципах, як:

— принципи єдності (цілісності) бюджетної системи України;

• принцип збалансованості бюджетів, який полягає в тому, що витрати бюджету мають відповідати доходам за відповідний бюджетний період;

• принцип повноти — до складу доходів входять усі доходи держави й органів місцевого самоврядування, отримані з будь-яких джерел. До видатків бюджету належать будь-які бюджетні витрати на потреби держави або місцевого самоврядування;

• принцип самостійності бюджетів — полягає в тому, що всі бюджети України є самостійними. Держава коштами державного бюджету не несе відповідальності за бюджетні зобов’язання нижчестоящих органів влади. Відповідно і нижчестоящі органи влади коштами відповідних бюджетів не несуть відповідальності за бюджетні зобов’язання одне перед одним, а також за бюджетні зобов’язання держави;

• принцип обґрунтованості — бюджет формується на реалістичних макропоказниках економічного і соціального розвитку держави;

• принцип ефективності — усі учасники бюджетного процесу мають на меті залучати мінімальний обсяг бюджетних коштів щоб досягнути максимального результату;

• принцип цільового використання бюджетних коштів — бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетом;

• принцип субсидіарності — розподіл видатків між державним бюджетом і місцевими бюджетами, а також між місцевими бюджетами ґрунтується на максимальному наближенні суспільних послуг до їх безпосереднього споживача;

• принцип справедливості й неупередженості — бюджети будуються на засадах справедливого й неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами;

• принцип публічності та прозорості — бюджети всіх рівнів обговорюються та затверджуються відповідно Верховною Радою України, Верховною Радою АРК і відповідними радами;

• принцип відповідальності учасників бюджетного процесу – встановлює те, що кожен учасник бюджетного процесу несе відповідальність за свої дії або бездіяльність на кожній стадії бюджетного процесу.

Питання для самоконтролю

1. Дайте визначення бюджету як економічної категорії.

2. У чому полягає економічна роль бюджету?

3. Які фактори впливають на величину бюджетного фонду?

4. Які функції виконує державний бюджет?

5. Визначте сутність поняття «доходи бюджету».

6. Як класифікують доходи бюджету?

7. Визначте основні види податкових надходжень.

8. Назвіть основні види неподаткових надходжень.

9. Як поділяються доходи бюджету від операцій з капіталом?.

10. Визначте сутність поняття «видатки державного бюджету»

11. У чому полягає сутність функціональної класифікації видатків бюджету?

12. Охарактеризуйте систему видатків бюджету.

13. Охарактеризуйте економічну класифікацію видатків та її призначення.

14. Які принципи покладено в основу розподілу видатків між бюджетами?

15. Охарактеризуйте форми бюджетного фінансування.

16. Дайте визначення бюджетної системи України.

17. Охарактеризуйте склад та структуру бюджетної системи.

18. Назвіть принципи побудови бюджетної системи.

Тема 5. БЮДЖЕТНИЙ ДЕФІЦИТ

Мета вивчення дисципліни:

Ознайомлення з економічною сутністю дефіциту бюджету та причинами його виникнення, вивчення основних концепцій збалансованості бюджету, ознайомлення основними джерелами покриття бюджетного дефіциту, дослідження основних методів фінансування бюджетного дефіциту.

Програмні запитання

1. Сутність дефіциту бюджету та причини його виникнення

2. Основні концепції збалансованості бюджету

3. Методи фінансування бюджетного дефіциту

Основні терміни і поняття

Дефіцит бюджету, концепція збалансованості бюджетного дефіциту, фінансування бюджетного дефіциту, монетизація, боргове фінансування.

Тематичні тези

1. Сутність дефіциту бюджету та причини його виникнення

Стан бюджету як фінансового плану відображає не тільки фінансовий стан держави, але й характеризує фінансову си­туацію країни взагалі тому й цікавить усіх громадян та кожну підприємницьку структуру. Для нього властиві три показники:

— рівновага доходів і видатків;

• перевищення доходів над видатками;

• перевищення видатків над доходами.

Збалансованим є бюджет, у якому видатки і доходи рівні. В економічній літературі трапляється також думка, що теоретично збалансованим є бюджет, в якому дефіцит або профіцит не перевищують 1 % сукупного обсягу видатків.

Перевищення доходів над видатками — бюджетний профіцит — відображає стабільну фінансову ситуацію, хоча і не є метою діяльності держави; він може виявлятися в різних формах.

Розрізняють такі основні форми бюджетного профіциту:

1) існування бюджетного профіциту у вигляді своєрідних бюджетних резервів, що сформувалися внаслідок зміни економічної кон'юнктури на світовому рівні (наприклад, зміна цін на нафтопродукти) або в межах країни за рахунок її економічного зростання;

2) перевищення доходів над видатками, що виникає внаслідок надмірної дохідної бази окремих бюджетів порівняно з нормованими органами влади й управлінням вищого рівня видатками;

3) бюджетний профіцит може бути результатом антициклічної політики держави внаслідок збалансування бюджету в межах не одного, а кількох років;

4) перевищення доходів над видатками може також сформуватися у зв'язку із розробкою та застосуванням податкової політики за методологією А. Лаффера, сутність якої полягає у збільшенні надходжень до бюджету в результаті уповільнення податкового тиску і зменшення податкових ставок.

Перевищення видатків над доходами, тобто бюджетний дефіцит — найскладніше явище.

Залежно від виду бюджетний дефіцит розглядається за формою вияву, причинами виникнення і напрямом дефіцитного фінансування.

1. За формою вияву вирізняють плановий, фактичний і прихований дефіцити.

Плановий дефіцит запланований та затверджений у законі про Державний бюджет України.

Фактичний — це реальне перевищення видатків над доходами бюджету, офіційно зафіксоване наприкінці бюджетного періоду.

Прихований дефіцит — занижена величина фактичного бюджетного дефіциту і державного боргу. Також цей дефіцит може бути наслідком «жорсткого» курсу уряду на щорічно збалансований бюджет.

2. За причинами виникнення виокремлюють свідомий, вимушений, циклічний і структурний дефіцити.

Свідомий дефіцит пов'язаний з політикою помірного оподаткування з метою зміцнення фінансової бази підприємницьких структур. За таких умов досить активна політика позикових фінансів.

Вимушений дефіцит пов'язаний з низьким рівнем виробленого ВВП, якщо процес оподаткування не може забезпечити бюджет держави достатніми доходами.

Циклічний дефіцит — дефіцит, який є результатом циклічного падіння виробництва (зменшення національного доходу й обсягу виробництва) унаслідок кон'юнктурних коливань.

Структурний дефіцит є результатом свідомої активної (дискреційної) політики держави з метою зміни реального обсягу національного виробництва і зайнятості, контролю над інфляцією та прискоренням економічного зростання і запобігання спаду виробництва в країні.

3. За характером впливу на економіку вирізняють стійкий дефіцит бюджету (є у довгостроковому періоді), та тимчасовий (зумовлений касовими розривами у процесі виконання бюджету або подіями, які не можна передбачити і спрогнозувати).

Під час виконання бюджету в окремих ланках бюджетної системи може утворитися тимчасовий касовий розрив (графік фінансування видатків випереджає у часі надходження коштів його дохідної частини).

4. За напрямами дефіцитного фінансування дефіцит може мати пасивний характер — спрямування залучених під його покриття коштів на поточні потреби, й активний — фінансування бюджетних інвестицій, насамперед, капітальних вкладень у високоефективні інвестиційні проекти.