4. Комерційні кредити

Одним з джерел формування позичкового капіталу підприємства є комерційні кредити. Комерційний кредит — це форма кредиту, яка характеризує відносини позички між двома суб'єктами господарської діяльності, що виникають у результаті одержаних авансів у рахунок наступних поставок продукції (робіт, послуг) чи одержання товарів з відстрочкою платежів.

До основних різновидів комерційних кредитів належать:

• товарні кредити;

• одержані аванси.

У результаті залучення товарного кредиту у підприємства виникає кредиторська заборгованість за товари (роботи, послуги).

Важливим елементом позичкового капіталу підприємства є одержані аванси від клієнтів – одержані аванси під поставку матеріальних цінностей або під виконання робіт, а також суми попередньої оплати покупцями і замовниками рахунків постачальника за продукцію і виконані роботи. Аванси можуть бути як коротко-, так і довгостроковими.

Довгострокові аванси як джерело формування позичкового капіталу використовуються при виконанні крупних замовлень, зокрема в будівництві, суднобудуванні, великому верстатобудуванні та в деяких інших галузях.

Учасники кредитних відносин при комерційному кредиті можуть регулювати свої господарські відносини та створювати платіжні засоби у вигляді векселів — зобов'язань боржника сплатити кредитору зазначену суму у визначений термін. Погашення комерційного кредиту, оформленого з допомогою векселя, може здійснюватися шляхом:

• сплати боржником за векселем;

• передачі (індосаменту) векселя іншій юридичній особі (крім банків та інших кредитних установ);

• врахування векселя — придбання векселя банком до настання строку платежу за ним у векселедержателя за грошові кошти з дисконтом (переоформлення комерційного кредиту на банківський).

5. Факторинг як специфічний кредитний субститут

Факторинг — це продаж дебіторської заборгованості на користь фінансового посередника (факторингової компанії чи банку). Зміст операції факторингу зводиться до переуступки першим кредитором прав вимоги боргу третьої особи другому кредитору (фактору) з попе­редньою або наступною компенсацією вартості такого боргу першому кредитору. На основі договору про проведення розрахункових операцій через факторинг банк, наприклад, може при­дбати у підприємства-продавця право вимоги за поставлені товари та надані послуги, строки сплати за які минули (прострочена дебіторська заборгованість) або по поточних розрахунках.

До найважливіших функцій факторингу належать:

• функція фінансування та кредитування: підприємства уступають право на одержання грошових засобів згідно з платіжними документами на поставлену продукцію в обмін на негайне одержання основної суми дебіторської заборгованості (за вирахуван­ням комісійної винагороди факторинговій фірмі);

• функція покриття ризику: ризик неповернення кредиторської заборгованості переходить до фактора;

• функція управління дебіторською заборгованістю: вся робота зі стягнення заборгованості переходить до компетенції фактора.

Питання для самоконтролю

1. Охарактеризуйте економічну сутність власного капіталу.

2. Назвіть та охарактеризуйте основні функції власного капіталу.

3. Визначте основні переваги та недоліки використання підприємствами тільки власного капіталу.

4. Що таке статутний, пайовий та інший зареєстрований капітал?

5. Що таке резервний капітал? В чому полягає його призначення?

6. Що таке капітальні резерви підприємства? На які цілі їх можна використовувати?

7. Що таке неоплачений та вилучений капітал?

8. Назвіть та охарактеризуйте основні складові довгострокових зобов’язань та запозичень.

9. Назвіть та охарактеризуйте основні складові короткострокових зобов’язань та запозичень.

10. Охарактеризуйте гарантію та поручительство як форми кредитного забезпечення. В чому полягають їх відмінності?

11. В чому полягають особливості факторингового фінансування?

12. В чому полягає сутність комерційного кредитування?

13. Як можна визначити вартість комерційного кредитування?

14. В чому полягає роль кредитного забезпечення при позичковому фінансуванні потреби підприємства у капіталі?