Тема 11. Фінансові ресурси підприємств, їх характеристика

Мета вивчення дисципліни:

Ознайомлення з економічною сутністю власного та позичкового капіталу, вивчення основних функцій та складових власного капіталу, ознайомлення з ознаками та складовими позичкового капіталу, дослідження сутності понять фінансовий кредит та комерційний кредит, систематизація основних видів кредитного забезпечення, вивчення сутності та особливостей факторингу як специфічного кредитного субституту.

Програмні запитання

1. Власний капітал, його функції та складові

2. Позичковий капітал підприємства, його ознаки та складові

3. Фінансові кредити

4. Комерційні кредити

5. Факторинг як специфічний кредитний субститут

Основні терміни і поняття

Власний капітал, статутний капітал, резервний капітал, позичковий капітал, фінансовий кредит, банківський кредит, комерційний кредит, факторинг.

Тематичні тези

1. Власний капітал, його функції та складові

Власний капітал показує частку майна підприємства, яка фінансується за рахунок коштів власників і власних засобів підприємства (ресурси, вкладені у власний капітал підприємства залишаються в його розпорядженні протягом довгострокового періоду). Власний капітал – це підсумок першого розділу пасиву балансу, тобто перевищення балансової вартості активів підприємства над його зобов’язаннями.

Для більшості вітчизняних підприємств основним елементом власного капіталу є статутний (номінальний) капітал – сума вкладів власників підприємства в його активи за номінальною вартістю згідно із засновницькими документами.

В окремих підприємств складовою власного капіталу є пайовий капітал. Ця стаття передбачена для кредитних спілок, споживчих товариств, колективних сільськогосподарських підприємств, житлово-будівельних кооперативів, в яких статутний капітал формується за рахунок пайових внесків. Пайовий капітал — це сукупність коштів фізичних і юридичних осіб, добровільно розміщених у товаристві відповідно до установчих документів для здійснення його господарсько-фінансової діяльності.

Згідно із законодавством України на кожному підприємстві, заснованому у формі акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю тощо, повинен бути сформований резервний (страховий) капітал – це сума резервів, сформованих за рахунок чистого прибутку в розмірах, установлених засновницькими документами підприємства та нормативними актами.

Резервний капітал може використовуватися на такі основні цілі:

• покриття збитків суб'єкта господарювання;

• виплата боргів у разі ліквідації підприємства;

• виплата дивідендів (якщо величина резервів перевищує мінімально допустимий рівень);

• інші цілі, передбачені законодавством чи засновницькими документами.

До так званих капітальних резервів, тобто резервів, які створюються за рахунок капіталу власників (чи інших осіб), належать «додатковий капітал» та «капітал у дооцінках».

Капітал у дооцінках — сума дооцінки необоротних активів (об’єктів основних засобів і нематеріальних активів) і фінансових інструментів.

Додатковий капітал включає такі складові:

• емісійний дохід;

• вартість безкоштовно отриманих необоротних активів;

• сума капіталу, який вкладено засновниками понад статутний капітал;

• накопичені курсові різниці, які відповідно за національними положеннями (стандартами) відображаються у складі власного капіталу.

Ще одним елементом власного капіталу є нерозподілений прибуток (непокритий збиток). За цією позицією балансу відображається або сума прибутку, яка реінвестована у підприємство, або сума непокритого збитку. Сума непокритого збитку на­водиться в дужках та вираховується при визначенні підсумку власного капіталу.

Неоплачений капітал — сума уставного капіталу, яка на дату реєстрації підприємства заявлена, але фактично не внесена засновниками. У балансі ця сума наводиться в дужках і вираховується при визначенні величини власного капіталу.

За позицією «Вилучений капітал» відображається фактична собівартість відповідних корпоративних прав. Сума вилученого капіталу наводиться в дужках і підлягає вирахуванню при визначенні підсумку власного капіталу.

Сутність власного капіталу підприємства проявляється через його функції. На наш погляд, серед них можна виокремити такі основні:

1. Довгострокового фінансування — знаходиться у розпорядженні підприємства необмежено довго.

2. Функція заснування та введення в дію підприємства. Власний капітал у частині статутного є фінансовою основою для запуску в дію нового суб'єкта господарювання.

3. Функція відповідальності та гарантії. Статутний капітал є свого роду кредитним забезпеченням для кредиторів підприємства.

4. Захисна функція – показує, яке значення має власний капітал для власників.

5. Функція фінансування та забезпечення ліквідності. Внесками у власний капітал можуть бути грошові кошти, що, у свою чергу, підвищує ліквідність підприємства, з одного боку, та поте­нціал довгострокового фінансування, з іншого.

6. Фінансування ризику — власний капітал використовується для фінансування ризикованих інвестицій.

7. База для нарахування дивідендів і розподілу майна. Нарахування дивідендів, як правило, здійснюється за встановленою ставкою відповідно до частки акціонера (пайовика) в статутному капіталі. Аналогічним чином відбувається розподіл майна підприємства у разі його ліквідації чи реорганізації.

8. Функція управління та контролю. Згідно із законодавством власники підприємства можуть брати участь в його управлінні.

9. Рекламна (репрезентативна) функція. Солідний статутний капітал (власний капітал) підприємства створює підґрунтя для довіри до нього не тільки з боку інвесторів, а й з боку постачальників факторів виробництва і споживачів готової продукції.