15. Натуралістське й натуралістичне у художній тканині роману «Нана» е.Золя.

Концепція натуралізму Золя несла на собі печатку протиріч, характерних для духовного життя Франції другої половини минулого століття. Затверджуючи право художника говорити правду про свій час, вона позбавляла його можливості давати оцінки, обмежувала його роль роллю спостерігача. Проголошуючи об'єктивність, що спирається на науковий аналіз і документальну вірогідність показу життя людини й суспільства, натуралізм не вбачає потреби в узагальненні й синтезі, думаючи, що вміло подані факти самі приведуть читача до потрібного висновку.

Перемога Золя, спадкоємця традицій і досвіду Бальзака, полягає в тому, що у своїй творчій практиці він найчастіше зневажав натуралістичною формулою, а часом і спростовував її. Правда життя ламала рамки його теорії, владно вторгалася на сторінки його книг. Його творчість, як пише Б. Сучків, «не могли втиснутися в догмати натуралістичної естетики й при всій своїй органічній цілісності виявляли собою бойовище, де зіштовхувалися, співіснували, руйнували один одного натуралістичні й реалістичні тенденції й способи зображення життя. Їхня боротьба відбивала глибинні протиріччя його світогляду, у свою чергу суспільної свідомості, що увібрало в себе реальні протиріччя,». Золя-Художник виявлявся сильніше Золі-Теоретика.16. Мозаїка людських доль та характерів у новелістиці Мопассана. Проблематика творів на тлі лаконізму, дотепності, тонкого гумору та витонченої іронії автора. (твори за вибором студента)

Новела - коротка оповідь про якусь подію чи людину, про її почуття і переживання. Своєї вершини французька новела XIX століття досягла у творчості Гі де Мопассана. Його творчий доробок містив більш як 20 збірок, до яких увійшло 300 новел, надрукованих протягом 1880-1890 років. У новелах Мопассана вражає не лише глибокий психологізм і реалістична вмотивованість характерів, а й їхня соціальна обумовленість.

Провідні теми творчості:

- війна; страждання і смерть, які вона несла людям;

- життя представників різних суспільних верств і прошарків;

- кохання; щастя чи нещастя у шлюбі;

- вірність і зрада;

- самотність людини; її ізольованість і приреченість;

- доля жінки у суспільстві і сім'ї;

- доля людей, які опинилися за межами суспільства;

- буржуазні й аристократичні звичаї у столиці та провінції;

- релігія та її вплив на людей;

- патріотичні твори про франко-прусську війну.

Гі де Мопассан створив новий тип новели, якого не знала європейська література. Зазвичай автор відтворював лише окремий епізод людського буття без чітко визначеного фіналу - "шматок життя".

Серед найгуманніших його новел і наймайстерніших з художнього боку можна назвати, наприклад, славетну «Пампушку», де показано патріотичні настрої під час франко-прусської війни 1870-1871 років, притаманні саме представникам французького народу, навіть з «найнижчих», з усіх точок зору, його прошарків (дівчина на прізвисько Пампушка — повія); а от представники «вищих» його верств виявляються до ворогів-пруссаків набагато поблажливішими.

"Мадемуазель Фіфі"

Маркіз Вільгельм фон Ейрік, мініатюрний блондин, манірний, грубий із солдатами, жорстокий, запальний. З часів вступу у Францію товариші називали його не інакше як мадемуазель Фіфі, тому що мав тонку талію, ніби затягнуту в корсет, бліде обличчя і вживав слово-паразит, яке він вимовляв з присвистом "fi-fi donc!".

Одного разу він разом зі своїми друзями вирішив розважитися і з Руана привезти панночок. На вулиці вони зустріли 5 красивих дівчат-повій. За три місяці ці жінки вже змирилися з прусаками і були впевнені, що їм добре заплатять.

Дівчат привели в їдальню і капітан сам почав "ділити" їх, оголошуючи: "№ 1 - Помела - призначений командиру...". Мадемуазель Фіфі дісталася найменша - Рашель - юна брюнетка, єврейка. Вона була справжньою патріоткою і вбила його десертним ножем. Дівчина втекла і сховалась у дзвіниці. Після відходу німецьких військ Рашель повернулася в Париж, де зустріла справжнього патріота. Він закохався в неї і вони одружились.