30. Естетизм у західноєвропейській літературі. Концепція «мистецтва заради мистецтва».

Естетизм - напрям у англійському мистецтві та літературі 1880-1890-х років, який представили письменник, теоретик, історик мистецтва Волтер Пейтер та угрупування поетів і художників, теоретиків літератури й мистецтва - Артур Саймонс, Обрі Бьордслі, Оскар Вайльд та інші, що об'єдналися навколо журналів "Жовта книга" і "Савой". їхнім ідеалом мистецтва стала творчість майстрів Середньовіччя і раннього Відродження. Першим принцип естетизму викладає Уолтер Пейтер. Саме він дотримувався концепції "мистецтво заради мистецтва". Естетична теорія Пейтера заснована на суб'єктивізмі оцінок і протиставлень етики і естетики. Краса виявляється позбавленою морального виміру.

Особливість естетизму полягала у тому, що він, перебуваючи поза рамками пересічної моралі, діяв лише у сфері мистецтва, де "дозволене" і "недозволене" диктувалося волею митця і підлягало тільки суду естетичних законів. Естетизм виявив переваги художньої вигадки, уяви і майстерності художника перед копією життя. Творчі здобутки митців цього напряму мали значний вплив на розвиток мистецтва XX століття, зокрема на творчість англійських і російських символістів, а також Т.-С. Еліота, В. Вульф, М. Пруста, Дж. Джойса.

31. Краса звільнена від моралі у творчості о.Вайлда (реалізація естетичної концепції у романі «Портрет Доріана Грея»).

.Роман «Портрет Доріана Грея» О. Уайльдом був написаний у 1891 році. Цей твір є філософсько-естетичною концепцією світосприйняття автора. Найбільш повно вона розкривається в передмові, де сконцентровано двадцять п’ять афоризмів. Передмова і сам зміст роману складають своєрідний діалог, в якому знаходить художнє вираження естетика О. Уайльда.

Зміст роману розкриває одне з положеннь вступу: «Художник не мораліст». Лорд Генрі, побачивши портрет прекрасного юнака, жалкує з того, що людська молодість і врода недовговічні. У Доріана виникає думка, що було б гарно, якби старів не він сам, а його портрет. Ці мрії дивним чином збуваються. Але портрет не тільки старіє, на ньому зовнішньо виражаються всі прояви душі Грея. Портрет стає все жахливішим. Побачивши спотворене обличчя Доріана на полотні і зрозумівши злочинну душу героя, художник вимагає від юнака покаяння перед Богом, не вдаючись до моралізаторства. Уайльд не засуджує дії свого героя відкрито. Письменник спотворює його зовнішність на портреті, висловлюючи цим своє ставлення до вчинків Грея.

Суперечливим здається й інше твердження автора: «З мистецтва немає жодної користі». На думку Уайльда, мистецтво може вірно сприймати лише людина, яка глибоко розуміє прекрасне. Але така людина не потребує уроків моральності. У романі такою людиною є лорд Генрі, який сам не робить нічого аморального, розуміє прекрасне.

Це своєрідний герой, якого можна вважати «змієм спокушувачем». Але вважати лорда Генрі в повній мірі відповідальним за вчинки Доріана не можна Адже лорду належать слова про необхідність порятунку душі: «… як користь людині від того, що вона отримає весь світ… якщо вона губить власну душу». Генрі висловлює лише ідею, яка втілюється в житті молодого юнака, але втілюється у спотвореному образі Це лише підтверджує думки Уайльда, що місце, яке займає людин у суспільстві, визначається тими стражданнями, які вона може винести. На прикладі Доріана Грея автор показує, як низько може впасти людина, яка не відчуває страждань та співчуття.

У творчості О.Уайльда роман «Портрет Доріана Грея» займає головне місце, бо в ньому відображені естетичні позиції автора. Цей роман став своєрідним поєднанням усіх наслідків творчого пошуку письменника.