8. Тема егоїзму у повісті о.Де Бальзака «Шагренева шкіра»: етапи розвитку, основні смислові акценти. Функції авторського «голосу» у філософській повісті.

Незадоволення людиною змушувало Бальзака наполегливо й об'єктивно вивчати суспільне оточення, щоб розкрити закономірності життя. Відкривши ці закономірності, Бальзак сподівався назвати ліки від егоїзму — хвороби, яка загрожувала епідемічною всеосяжністю. Роман "Шагренева шкіра" загострює цю проблематику: радість від насолоди миттєва, адже вслід за нею йде спустошення, яке спонукає до пошуків нових насолод, які також мають гіркий присмак розчарування.

Головне досягнення Бальзака — низка яскравих картин доби після Липневої революції 1830 року, протягом якої на очах здивованих французів набував сили грандіозний процес перерозподілу багатств.

Життям заволоділи нові господарі — банкіри, комерсанти, підприємці. Великі гроші зароблялися різноманітними нечесними способами: спекуляцією, підробкою документів, шахрайством. Це були типові засоби, які вживались для безжалісної боротьби за місце під сонцем. У Франції то був час занепаду моралі, коли найвищою метою стала гонитва за грошима та насолодою. За таких умов низькі, брудні інстинкти оголились, і складалося враження, що в світі існує лише один закон егоїзму — "кожний за себе". Руйнувалась система цінностей, економічні чинники та приватне життя посідали у суспільстві головне місце.

Головна ідея задуму "Людської комедії" — дати величезну панораму суспільства, заснованого на засадах закону егоїзму. У творах епопеї діють понад 1000 персонажів, які мандрують із книги в книгу. Здається, Бальзак описав представників усіх суспільних груп.

Автор має свої погляди і на людину: "Людина не добра і не зла; вона народжується з інстинктами та схильностями; суспільство не псує її..., а вдосконалює, робить кращою; але її прагнення вигоди для себе розвиває її погані схильності". Зрозуміло, чому Бальзак був консерватором: тільки заборони, на його думку, можуть виправити тварину на ім'я Людина, і через це не суспільство винне в тому, що мораль багатьох персонажів письменника перебуває у стані занепаду, а вони самі. Швидше людина з її самозакоханістю, загрожує суспільству, і тоді вже суспільство негідників починає впливати негативно — провина падає на людський егоїзм.

Але в епопеї діють не тільки негативні персонажі, Бальзак зазначає: "У картині, яку я створюю, більше людей добропорядних, ніж тих, які заслуговують на осуд". Незалежно від символів віри, найкращі люди Бальзака ніби сходяться в одному: з метою досягнення моральної досконалості треба критично ставитись до себе, бути самодисциплінованим, наполегливо працювати для подолання людської слабкості.

На думку Бальзака, у людини є два шляхи: перший — легкий: потурання своєму егоїзму, власним інстинктам. Цей шлях несе загибель як для індивідуума, так і для суспільства. Другий шлях — важкий: суворе самообмеження, в чому і полягає секрет талановитої людини.

Образом Рафаеля Валантена з роману «Шагренева шкіра» починається галерея бальзаківського молодих честолюбців, які, втрачаючи ілюзії в жорстокому світі, поступово змінюють моральні орієнтири і перетворюються в егоїстичних кар'єристів (Растіньяк) або гинуть (Люсьєн де Рюбампре).

«Шагренева шкіра» - це посібник, який вчить чітко знати, чого ми хочемо, розставляти пріоритети і знати ціну бажанням. Шагренева шкіра виступає в романі як символ фатальної приреченості особистості на шляху угамування егоїстичних бажань і пристрастей. І відмова від пристрастей і бажань, і скажена гонитва за ними виявляються однаково згубними для людини. Можливо, з боку Рафаеля було б розумніше витратити шагреневу шкіру на підтримку науки або віддати її гіднішому вченому. Рафаель вчинив дуже нерозумно, оскільки першим його бажанням було піти від реального життя, стати багатим і розважатися. Рафаель міг розширити за допомогою шагренева шкіри свої здібності і відкрити дуже багато чого для себе. Роман Бальзака, незважаючи на плин часу, залишається актуальним. Наше суспільство мало чим змінилися. Воно все так само холодне, манірне і лицемірне, а гроші і слава - головні цінності. А маленькі чоловічки всі прагнуть потрапити туди, до них, залучені світлом, розкішшю, прекрасними дамами, фальшивими, але яскравими почуттями, примарами почуттів. І люди, туди потрапляють, поступово стають такими ж.

У книзі чудово показано, як амбіції і помилкові прагнення, що не приносять щастя, виявляються непотрібними як тільки з'являються справжні почуття ... (Поліні і Рафаелю нічого не потрібно крім один одного ...) Якщо ж говорити не про суспільство, а про людину, то фраза 'Бійся бажань своїх, бо вони можуть виповнитися' тут розкрито повністю ... Порожні стимули, ненаситна людська душа, амбіції, знищені тим, що вони втілені в життя ... Рафаель вбиває себе своїми бажаннями. Егоїзм тут - руйнівна сила, а не інстинкт самозбереження.

Бальзака завжди хвилювала проблема економії життєвих сил; сам він їх витрачав без ліку, але завжди з незмінним захопленням нагадував, наприклад, філософа Фонтенеля, який прожив сто років тому, що «економив свій життєвий флюїд». Шагренева шкіра і є матеріалізація цих уявлень про те, що життя можна розтратити в короткий термін, а можна споживати його ощадливо.