Підсумок

Немаєнічоговажливішогозадружністосунки,допомогутоваришеві,приязнеставленнядооточуючих.Дружнімдітямісонечковсміхається, ітруднощідолаються,івеселішеграється.Будьмодружніми!

Заняття з морально-етичного, мовленнєвого та пізнавального розвитку для старшої групи ДНЗ

Тема: Кожна дитина — як у намисті перлина.

Мета

Розвиток емпатії, вміння проявлятипозитивні емоції, контролювати їх,тренуваннявмінняслухатиінших,вміннявисловлювати свою думку, створення доброзичливої атмосфери, розвитокупевненості всобі.

Результати заняття

Наприкінці заняття діти:

▶ розповідають,чомутребабутиуважнимідоброзичливим дооточуючих;

▶ називаютьознакидоброзичливості.

Обладнання і матеріали

▶ Різнокольорові повітрянікулькиневеликогорозмірунастрічкахзакількістюдітейугрупі.

▶ М’якаіграшкасова.

▶ Пастельна крейда, великі аркушіпаперу.

▶ Комп’ютер,доступдоІнтернету,мультимедійний проектор(бажано).

Підготувати заздалегідь:

▶ зображення контурів тілакожноїдитинина великому аркуші паперу(можна

використати зворотній бік звичайних шпалер або інший матеріал);

▶ різнокольорові повітрянікулькиневеликогорозміру настрічках;

▶ перевіритивідеозаписивеселоїфізкультхвилинки та мультфільму дотеми

«Кожна дитина — як у намисті перлина».

Орієнтовнийпланзаняття

Вступне слово вихователя
Вправа «Комплімент»
Гра «Знайомство з мудрою совою»
Читання та обговорення казки «Про повітряну кульку»
Фізкультхвилинка
Гра «Автопортрет на весь зріст»
Вправа «Опишіть одне одного»
Гра-руханка «Подарунок»
Підсумкове слово вихователя
ЗАГАЛЬНАТРИВАЛІСТЬ 25ХВ.

Хід заняття

Вихователь:Вітаювас!Іви,діти,привітайтеоднеодного,аленезвичай- ним привітанням, а так, як я вампокажу.

Діти вільно пересуваються кімнатою, постійно змінюючи партнерів для вітання. А вітатися з дітьми вони повинні так, як говорить вихователь. Приклади: руками, носами, ногами, усмішками тощо.

Лунає весела музика на вибір.

Вправа «Комплімент»

Вихователь:А тепер сідайте на стільці й почнемо гратися. Зараз ми по колу звертатимемося до сусіда ліворуч зі словами: «Іринко, мені по- добається…»,тобтопохвалимосусідазащось,зробимойомукомплімент. Пропонується покласти свої руки на руки сусіда ліворуч, подивитися йому в очі й усміхнутися. І так поколу.

Гра «Знайомство з мудрою совою»

Вихователь:Сьогодні,діти,донасугостізавіталамудрасова.Вденьвона погано бачить, зате добре все чує, і їй дуже цікаво дізнатися про те, які хороші діти зібралися в нашій групі. Розкажемо їй? Мудра сова полетить до лісу й розповість про нас усім звірятам.Згодні?

Отже, починаємо. Спочатку кожен із вас скаже по одному реченню, яке починається словами «Я хорошийтому,що…», і так поколу,доки кожен ізгрупивиступить.Дитина,якавиступила,отримаєвідмудроїсовиневе- личку повітрянукульку.

Ми уважно слухатимемо, а далі говоритимемо про сусіда ліворуч, почи- наючиреченнясловами:«Тихорошийтому,що…»,іпередаватимемойому своюкульку.Коли виступить останній учасник групи, в нього в руках опиняться всі кульки. Ми зв’яжемо їх разом, утвориться великий краси- вийбукет.Покладемойоговцентрнашогокола.

Атеперпродовжуйтеречення«Михорошітому,що…»(Виховательможепідказкамидопомагатидітямвисловитися,аленеговоритизаних.)Ви,діти, молодці! Мудра сова вдячна вам за цікаву розповідь, та їй уже час летітидодому.До побачення, мудра сово! А нам на згадку про цю зустріч залишається букет із повітряних кульок, після заняття ми прикрасимо ним нашукімнату.А зараз я почитаю вамказку.

Про повітряну кульку

Бавилась одного разу дівчинказ повітряною кулькою.

• Ходімо в піжмурки гратися! — гукнула їїподруга. Дівчинка прив’язала кульку до лавки йпобігла.

Довго сиділа кулька на ниточці. Дуже сердилася, що дівчинка її зали- шила.

• Мені надокучила ця коротка нитка! Я хочу літати! — смикалася, сми- калася, поки не відірвалася. Але злетіти не змогла і тому сердилася ще дужче, підстрибуючи по доріжці. Враз зупинилася білягалявини.

• Гейви, лінюхи! — гукнула до кульбабок. — Скільки можна триматися застебельця!Давайтеразомлітати!

• Минеможемозтобоюмандрувати.Нашекоріннявземлі,—відповіда- ли хоромкульбабки.

• Нутойщо?—роздулабокикулька.—Ятакожніколинелітала.Завжди граласяздівчинкою.Вонаприв’язаламенезаниточкудолавки.Ясмика- лася, поки не відірвалася.Тепершукаю, з ким меніполітати.

Кульбабки дружно почали вовтузитись, аж погубили біленькі шапочки. Над галявиною піднялася пухнаста хмаринка.

• От з ким я полечу! — закричала кулька. Але щось не пускало її злеті- ти. Пухнаста хмаринка була вже далеко і високо, а кулька все ще бігала по галявині, галасувала, сердилася. Вона ледве не збила з ніг вітерця, що прогулювавсястежкою.

• Тичоголементуєш?—отямившись,запитаввін.

—Я не можу злетіти! — відповіла кулька.

• Тебетягнедоземлітітоньказлість,—сказаввітерець.—Длятогощоб полетіти,требабутивеселим,якя.

Вітерець почав стрибати, крутитися, перевертатися. Врешті він розбіг- ся і... полетів. Привітався до хмаринки, вклонився сонечку. Вітерець був дуже кумедний, і кулька дзвінко розсміялася.

У ту ж мить стала зовсім легкою і полетіла у небо.

А.Кох

Бесіда

Чому кулька не змогла злетіти? Яким був вітерець?

Яких правил поведінки дотримуєшся ти? Хто може сказати про себе:

• ядотримуюсярозпорядкудня;

• утранспортінештовхаюся;

• поступаюсямісцемстаршимідівчаткам;

• вживаюввічливісловапідчасрозмови;

• люблюйоберігаюприроду;

• відповідаюзакоженсвійвчинок;

• думаю не лише про себе, а й проінших;

• до чужої біди я небайдужий;

• незасмічуювулицірізнимиречами;

• радіюуспіхамтовариша,разомізнимпереживаюневдачі.

Фізкультхвилинка

Руханка «То не є проблема»https://www.youtube.com/watch?v=GWES_hGEkFQ

«Весела фізкультхвилинка»https://www.youtube.com/watch?v=qEO6sV2RcEA

Гра «Автопортрет на весь зріст»

Це гра, в якій діти самі створюють свій образ, за допомогою цієї гри діти усвідомлюють,щовонивжедорослі.Градопомагаєїмвпізнавативажливі частини тіла та вчить ними пишатися. Для цієї гри можна використати зворотнийбікстарихшпалерабообгортковийпапір.

Вихователь:Давайте сьогодні зробимо щось особливе — зобразимо кожного з вас. І нехай це зображення буде таке завбільшки, як і ви самі. Оскільки ви вже дорослі, я вам дам великі аркуші паперу.

Яхочу,щобкожнадитинаненадовголягланасвійпапір,яобведуконтур їїтіла.(Стежтезатим,щобногитарукидітейневиступализакраїар-куша.Якщовгрупієстаршідіти,вониможутьсамостійнообводитимо-лодших.Коливсімалюнкибудутьготові,дітизможутьщещосьдодати.)

Тепервизможетесамідомалювативажливічастинисвоготіла,наприклад очі, вуха,рот,ніс, пальці рук ініг.Якщо хочете, можете намалюватиодяг.

Використовуйте для цього пастельну крейду та візьміть ті кольори, яківам подобаються.

Коли картини будуть готові, можна підписати їх іменами дітей. Після цього кожна дитина може показати своє зображення групі. Позитивно й підбадьорливо прокоментуйте малюнки всіх дітей, особливофізичний образ дітей, так, щоб було відзначено індивідуальність кожного,особли- вість йогохарактеру.

Вправа «Опишіть одне одного»

Дві дитини стоять або сидять спиною одна до одної й по черзі описуютьзачіску,обличчя,одягіншого.Потімз’ясовують,чиєописаннядругабуло точнішим.

Вихователь:Пограймо у гру «Склади віршик». Я розпочинатимуфразу,а визакінчуватиме.

Мав Сашко гарненьку книжку, Кинув враз її під… (ліжко).

Де лежала бідна книжка, Пробігала сіра …(мишка).Стала мишка книжку гризти, Стала мишка книжку …(їсти).Звідкісь взявся їжачок,

Він був весь із …(голочок).

Вінпрогнавзубасту…(мишку).Врятував нещасну …(книжку).Слава, славаїжачкові,

Сором же кому?(Сашкові)

Гра-руханка «Подарунок»

Діти стоять у колі. Кожен із них придумує, який подарунок він хотів би вручити сусідові ліворуч. По черзі за допомогою міміки та жестів пояс- нюєтому,комударує.Допускаєтьсяпідказка,алетака,вякійнеміститься назвицьогопредмета,атількийогоопис.