3. Роботазбатьками

Створюємо та підтверджуємо позиції про те, що родина — це природний осе- редок найглибших людських почуттів, де дитина засвоює основи моралі серцем і душею, коли розвиваються почуття доброти, чуйності, любові до всього живого. Батьки—головніприроднівихователідитини.Основнийчинникуформуванніосо-

бистості — це виховний клімат сім’ї. Рідна домівка — не тільки місце притулку, дах над головою, а й родинне вогнище, місце захисту від життєвих негараздів.

Пам’ятаємо мудрі слова В. О. Сухомлинського: «У хорошій сім’ї, де батько і матиживутьузлагоді,депануютьтонківідносиничутливостідослова,додумкий почуття, до погляду та найменшого відтінку настрою, у відносинах добра, злагоди, взаємної допомоги й підтримки, духовної єдності й щирості, довір’я і взаємної по- вагибатьків,переддитиноюякразірозкриваєтьсявсете,начомуутверджуєтьсяїї віравлюдськукрасу,їїдушевнийспокій,рівновага.Бережітьцюдитячувіру,вній— осереддяморальноїцільностілюдини».

Дослідження з пошуку та визначення змісту ключових понять свідчить, що вибір орієнтирів та ціннісних орієнтацій для активного існування в системі «лю- дина–людина», «людина–соціум» є обов’язковим напрямом роботи, результатом якої є визначення «Ціннісного кола», що відіграє найважливішу орієнтувальну та регулювальну роль (функцію) в діяльності кожної людини, в її взаємодії з іншими людьми, поведінці в предметному та природному оточенні. В цьому сенсі буде до- речнимвизнати,щопрограмазрозвиткусоціальнихнавичокефективноївзаємодії дітей 5-го та 6–7-го років життя «Вчимося жити разом» потребує свідомої, смисло- вої взаємодії, і тому всі форми роботи, які активізують пошук смислів у ціннісних орієнтаціях дітей ідорослих

Правила та принципи ефективноївзаємодії з дитиною з почуттям провини

Батькам на замітку

▶Якщо дитину постійно критикують, вона вчиться ненавидіти.

▶Якщо дитина живе у ворожості, вона вчиться агресивності.

▶Якщо дитину висміюють, вона стає замкнутою.

▶Якщо дитина росте у докорах, вона вчиться жити з почуттям вини.

▶Якщо дитина живе в терпимості, вона вчиться сприймати інших людей.

▶Якщо дитину заохочують, вона вчиться вірити в себе.

▶Якщо дитину хвалять, вона вчиться бути вдячною.

▶Якщо дитина росте серед чесності, вона вчиться бути справедливою.

▶Коли дитина живе у безпеці, вона вчиться вірити в людей.

▶Якщо дитину підтримують, вона вчиться цінувати себе.

▶Колидитинаживеврозуміннітадоброзичливості,вонавчитьсязнаходитилюбов уцьомусвіті.

Психологічну просвіту батьків необхідно спрямувати на формуваннянавичок конструктивного вирішення проблем, здатності до саморегуляції власної реакції на прояви агресії сина чи дочки та пропагування засобів позитивного впливу на інших членів родини. Важливо допомогти батькам побачити себе очима дити- ни, відкрити світ її переживань у зв’язку з сімейними негараздами. Спільний ана- ліз мікросоціальних стосунків у родині дає змогу зруйнувати стереотипипідходів

довиховання,яківикористовувалибатьки,зрозумітиемоційнийстандитини,моти- виїївчинків,налагодитиконструктивнеспілкування.Важливопам’ятати,щовихо- вуватитазмінюватидорослихлюдей,насампередбатьків,—складне,алеможливе завдання.Головнийшлях цього процесу — організація взаємодії батьків міжсобою тавзаємодіїбатьківіздітьмизаучастюфахівців.Цеієголовнимзмістомпрограми

«Вчимося жити разом».

Анкети для батьків

Використання анкети«Які ви батьки?»дає можливість визначати уявлення батьківщодорозвиткутавихованнядітейдошкільноговіку,знаннябатьківпрона- вчально-виховний процес як такий, бажання розширювати власні психолого-педа- гогічні знання, усвідомлення батьками необхідності узгоджувати виховний вплив надитинузусімачленамиродини,якіберутьучастьупроцесіїївиховання.Тестдає змогуорієнтовноскластикартинущодорівнясформованостіпсихолого-педагогіч- ноїкультурибатьків.

Анкета для батьків

«Які ви батьки?»

Шановні батьки!

Оберітьнайближчудлявасвідповідьнакожнезапитання(будьласка,відпові- дайтещиротавідверто).

1. Чи читаєте видітям?

Так. Ні. Ніколи.(потрібнепідкреслити)

2. Чидітиєініціаторамичитання?

Так. Ні. Ніколи.(потрібнепідкреслити)

3. Ваша дитина вчинила погано. Чи замислюєтеся ви, що така поведінка може бути результатом вашоговиховання?

Так. Ні. Ніколи.(потрібнепідкреслити)

4. Чиодностайнівизвашимчоловіком(дружиною)впитанняхвихованнядітей?

Так. Ні. Ніколи.(потрібнепідкреслити)

5. Якщодитинапропонуєвамсвоюдопомогу,чиприймаєтевиїї,навітьрозуміючи, що справа може загальмуватися або й зовсімзупинитися?

Так. Ні. Ніколи.(потрібнепідкреслити)

6. Чи використовуєте ви заборону або наказ лише тоді, коли це справдінеобхідно?

Так. Ні. Ніколи.(потрібнепідкреслити)

7. Чицікавитесявипроблемамидитинищодня?

Так. Ні. Ніколи.(потрібнепідкреслити)

8. Чи регулюєте оточення вашоїдитини?

Так. Ні. Ніколи.(потрібнепідкреслити)

9. Чивмієтевиненаказувати,апроситипрощосьсвоюдитину?

Так. Ні. Ніколи.(потрібнепідкреслити)

10. Чичастоустосункахздитиноювдаєтесядофразнакшталт:

«Не заважай, мені бракує часу» або «Чекай, доки я закінчу свої справи»?

Так. Ні. Ніколи.(потрібнепідкреслити)

Опитувальник «Взаємодія батьки—діти»(І. М.Марковська)єзмістовнимджереломдлявизначення особливостей взаємодії батьківіздітьми, таких як:

▶батьківськіочікуваннящодорозвиткудитини,рівеньбатьківськоївимогливо- сті донеї;

▶ступінь суворості чи м’якості методів виховання, що їх застосовують батьки вреальнійвиховнійпрактиці;

▶характер дитячо-батьківської взаємодії;

▶емоційна сторона взаємодії, задоволеність стосунками з дитиною;

▶вагомийчинникуспішностіпроцесурозвиткудитинидошкільноговіку—на- явність чи відсутність співпраці батьків із дитиною, характер цієї співпраці (домінування,рівність,партнерство);

▶ступінь батьківської тривожності;

▶узгодженість виховного впливу на дитину з боку батька та матері.

За результатами опитувальника ми маємо можливість отримувати дані за 10 шкалами, які характеризують взаємодію батьків і дітей:

1. «вимогливість—відсутністьвимогливості»надаєможливістьвизначитисту- пінь вимогливості батьків до дітей, очікуваний рівень відповідальності дітей за власнівчинки;

2. «м’якість—суворість»вказуєнаступіньсуворостізаходів,щозастосовуються додитини,надаєможливістьоцінитиступіньжорсткостіправил,заякимибу- дуєтьсявзаємодіяздитиною;

3. «автономність — контроль» дає змогу встановити ступінь контролюючої по- ведінки з боку батьків стосовно дітей. Високі бали, отримані за цією шкалою, свідчатьпронаявністьубатьківпрагненняобмежитидитинувдіяльності,ха- рактеризуютьобранунимистратегіювихованняякнав’язливу;

4. «емоційнадистанція—близькість»відображаєуявленнябатьківпроемоційнублизькість додитини;

5. «відторгнення—прийняття»відображаєбазиснеставленнябатьківдодитини, прийняттяабовідторгненняїїособистіснихякостейіповедінковихреакцій;

6. «відсутністьспівпраці—співпраця»відображаєнаявністьабовідсутністьвза- ємодіїбатьківтадітей,їїхарактер(рівність,партнерство).Взаємодіяєрезуль- татомзалученнядитинидоспільноїдіяльності,характеризуєвизнанняправі гідностідитини.Відсутністьвзаємодіїєпоказникомупровадженняавторитар- ного,байдужогостилюабостилюпотуранняупроцесівихованнядітей;

7. «тривожність за дитину» характеризує ступінь батьківської тривожності задитину;

8. «непослідовність—послідовність»єважливимпараметромвзаємодіїбатьків і дітей. Означена шкала відображає ступінь послідовності та стійкості бать- ків у вимогах до дітей, застосування ними у виховній практиці покарань і заохочення;

9. «виховнаконфронтаціявродині»відображаєузгодженістьвиховнихдійсеред членівродини,єдністьпоглядівнапровідніетапивихованнятарозвитокдітей дошкільноговіку;

10. «задоволеність відносинами з дитиною» вказує на встановлену систему стосунків між батьками та дитиною (високі бали), на можливі порушення в цій системі (середні бали), на наявність складних конфліктів батьків і дітей (низькібали).