Обговорення ключових понятьістворення«Ціннісногокола» виховнихдиспозицій
Далі обговорюємо та додаємо інші, важливі особисто для вас поняття.
Безпечнаповедінка—цетакаповедінкалюдини,щопередбачаєбезпечнінаслідкий нестановитьзагрозиздоров’юіблагополуччюїїтаіншихлюдей.
Гідність— особливе моральне ставлення людини до себе, що виявляється в усві- домленні своєї самоцінності й моральної рівності з іншими людьми; ставлення до людини інших людей, у якому визнається її безумовна цінність. Об’єктивна цінність особистості.
Гуманістичніцінності—цінності,щовизначаютьзмістовнетасмисловеядробут- тя людства, кінцеву мету існування і його космопланетарні функції; забезпечують загальнородову ідентифікацію людства; задають чле- намсвітовогоспівтовариства«культурнуматрицю»івизначаютьпер- спективи індивідуально-особистісного розвитку людей; на їх основі формуються стандарти та критерії оцінки нового соціокультурного досвіду людства; вони стимулюють вольову спрямованість людства доствореннябільшдосконалихсоціоприроднихумовжиттяідіяльно- сті; сприяють збільшенню культурної спадкоємності різних поколінь людського роду; забезпечують нагромадження «тезауруса культури», тобто стійких смислів і кодів, що сприяють духовномувзаєморозумін- ню й співпраці людей у різних сферахжиття.
Дискримінація—позбавленняпевноїгрупилюдейяких-небудьправчиможливостіщо-небудьробитилишечерезїхнюприналежністьдоцієїгрупи.
Емоційно-естетичнаспрямованість—визначенняголовнимдлялюдиниїїемоцій тапрагненнядопрекрасного.
Забаганки— речі, без яких людина може обійтися.
Здібність— здатність виконувати певну діяльність на належному рівні.
Індивід— окремо взятий представник людського виду, якому властиві природні якості людини.
Індивідуалізм— визнання себе автономною, самодостатньою особою.
Індивідуальність—сукупністьсвоєріднихінеповторнихякостей,щовідрізняють однулюдинувідіншої(темперамент,характер,мислення,уяватощо).
Інтровертованість— спрямованість особи на власний внутрішній світ.
Інтерес—спрямованістьлюдининапошук,вибір,використанняабостворенняза- собів,норм,здатнихзадовольнитиїїпотреби.
Компроміс— рішення, яке певною мірою задовольняє обох учасників конфлікту, готовність самому йти на поступки й чекати від іншого, що він також частково відмовиться від своїх цілей і вимог.
Консенсус—
рішення, що полягає в об’єднанні зусиль
для вирішення проблеми й максимального
задоволення потреб кожного з учасників
конфлікту.
Конфлікт— це різке загострення протиріч (конфліктна ситуація) і зіткнення (ін- цидент) двох чи більше учасників (суб’єктів) у процесі вирішення проблеми (об’єкт), що має ділову чи особисту значимість для кожної зі сторін.
Конфлікт,щовиникаєчерезкомунікаційнібар’єри—конфлікт,якийвиникчерез те, що люди, розцінюючи своє сприйняття світу як єдине правильне, відмовляютьсясприйматиіншіточкизору.
Конформізм— пристосуванство, пасивне сприйняття норм і правил, панівних ду- мок тощо, некритичне ставлення до позиції загалу.
Культура—сукупністьматеріальнихідуховнихцінностей,створенихсуспільством протягом йогоіснування.
Культурнийшок—стан пригніченості, розгубленості, спричинений психічною травмоючереззначнувідмінністьміжнормамиповедінки,звичнимидля особи,татими,якіусталенівсередовищі,доякогоцяособапотрапила.
Ментальність— це сукупність психічних рис народу, яка проявляється в його нормах поведінки, в побуті, звичаях тощо.
Національно-культурний фон— специфічні культурні ознаки, факти, предмети, яківластиві лише одній нації та легко впізнаються її представниками.
Невербальне спілкування— спілкування без допомоги слів.
Нонконформізм— свідоме протиставлення своєї позиції думці загалу.
Особа, переміщена в межах своєї країни— людина, яка вимушено залишає своє місце проживання, але не перетинає міждержавних кордонів.
Особистість— сукупність соціально значущих якостей людини, людська особа в тих ролях, які вона відіграє всуспільстві.
Потреби—тіречі,норми,умови,якієнеобхіднимидлябезпечноготаповноцінного життялюдини.
Право— система загальнообов’язкових, гарантованих і забезпечених юридичноправил поведінки, яка відображає правду, справедливість, добро тощо.
Спілкування— це процес взаємодії між людьми, в якому відбувається обмін діяльністю, інформацією, досвідом, уміннями й навичками, а такожрезультатами діяльності.
Стереотип— неправомірне узагальнення щодо тих, про кого ми недостатньо знаємо.
Творчість— притаманна людині здатність створювати нові цінності.
Темперамент— сукупність індивідуальних особливостей людини, яка характеризуєдинаміку її психічної діяльності.
Толерантність—терпиместавленнядотих,хтовідрізняєтьсявідтебезаознаками мови,релігії,раси,ідеологіїтощо,наосновівзаємоповаги.
Упередження—негативнеставленнядолюдиничигрупилюдей,проякихвинічого незнаєте,щовиникаєнапідставістереотипів.
Цінності— предмети та явища або їх властивості, які мають певне значення длязадоволення потреб людини.
Шукач притулку— особа, яка подала заявку на визнання її біженцем.
Соціальні навички— набір конкретних патернів поведінки, допомагають жити в злагоді з навколишнім світом, спілкуватися з людьми та приймати адекватнірішенняврізнихжиттєвихобставинах.
Життєві навички— це поєднання знань, ставлень і навичок, це якості та вміння особистості, потрібні для повноцінного розвитку, життєвого успіху, безпеки та збереження фізичного і психічного здоров’я. Розуміються як психосоціальні компетентності:
-
ПСИХОЛОГІЧНІ
(ЕМОЦІЙНО-ВОЛЬОВІ ТА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНІ)
СОЦІАЛЬНІ
Комунікативно-мовленнєві навички. Позитивнеставленнядосвіту/себе/інших. Порівняннясебезіншими.
Прагнення бути хорошим/корисним. Адекватна самооцінка.
Навички прийняття рішень/вибору/розв’язанняпроблемних ситуацій.
Здатність розрізняти почуття.
Здатність говорити про почуття (відчуття). Прагнення контролювати прояви емоцій. Відкритість до нового (допитливість).
Готовністьдо взаємодії з дітьми/дорослими. Уміння слухати іншого (дитину/дорослого). Уміння просити, звертатися по допомогу, висловлювативдячність,адекватносприймати відмову.
Здатністьспівчуватийнадаватидопомогу. Вміння миритися (вибачатися/вибачати). Прагненнябутичастиноюгрупи.
Уміння організувати гру, грати/діяти разом.