3 Лінгвопсихолопчні основи навчання іноземних мов

1. Лінгвопсихологічна характеристика мовленнєвої діяльності та спілкування

Діяльність людини в широкому розумінні означає процес активної ціле­спрямованої взаємодії суб'єкта з середовищем. Згідно з психологічною теорією діяльності (С.Л. Рубінштейн, О.М. Леонтьєв та ін.) людина не пристосовується до реальної дійсності, а активно оволодіває нею і впливає на неї завдяки здатності передбачати і свідомо планувати свою діяльність.

Мовленнєва діяльність (МД) розглядається як один з багатьох видів людсь­кої діяльності і визначається як "активний, цілеспрямований, опосередкований мовою та зумовлений ситуацією спілкування процес прийому і видачі мовлен­нєвого повідомлення у взаємодії людей між собою."

Теорія МД розробляється такими вченими як І.О.Зимня, О.О.Леонтьєв, Т.В.Рябова та іншими послідовниками видатного психолога й педагога Л.С.Виготського. МД людей може входити до іншої, значно ширшої діяльнос­ті (трудової, пізнавальної і т. п.). Проте вона може бути й самостійною діяль­ністю, бо в людини є специфічна потреба, притаманна лише їй, у висловленні думки та одержанні мовленнєвої інформації. Цю потребу називають комуні­кативно-пізнавальною.

Як же співвідносяться між собою такі поняття як мова, мовлення та МД?

Мова - це нормалізована система звуків, морфем, слів та правил їх сполу­чення на морфологічному, синтаксичному, семантичному та логічному рівнях, тобто система знаків, що є основним засобом спілкування членів певного люд­ського колективу, засобом переробки і передачі інформації від покоління до покоління. Мовле'ння - це застосування мови у процесі спілкування. Мова як система - виключно суспільне явище, вона постійна, стала, має нормативний характер і зобов'язує кожного, хто нею користується, підпорядковуватися її законам. Мовлення - індивідуальне, динамічне, ситуативно зумовлене. Мов­лення є найуніверсальнішим засобом комунікації, тому що при передачі інфор­мації за допомогою мовних знаків смисл повідомлення губиться менш за все.

МД суб'єкта включає мову і мовлення як внутрішні засоби та способи її реалізації:

Мова

МД

Мовлення

Розрізняють чотири основних види МД: аудіювання, говоріння, читання та письмо. У процесі говоріння та письма людина висловлює свої думки, а при аудіюванні та читанні вона одержує мовленнєву інформацію, тобто сприймає і розуміє думки інших людей. Говоріння та письмо називають продуктивними видами МД, а аудіювання та читання - рецептивними. З іншого боку, аудіюван­ня і говоріння об'єднує одна матеріальна основа - звукова система мови, ці види МД входять до усного мовлення. Матеріальною основою читання і письма, які відносяться до писемного мовлення, є графічна система мови.

Однак слід пам'ятати, що метою навчання іноземної мови у середніх нав­ чальних закладах є не сама МД, а спілкування мовою, що вивчається. Спілкування визначають як соціальний процес, в якому відбувається обмії діяльністю, способами діяльності, результатами діяльності, втіленими у матері­альну і духовну культуру. Спілкування виступає як форма взаємодії суб'єктів і реалізує їх суспільно-комунікативну діяльність. Види МД - говоріння, аудіювання, читання та письмо виступають як вербальні засоби спілкування, продуктом якого є інтерпретація інформації тими, хто спілкується.

Як і будь-яка інша діяльність, МД має такі необхідні компоненти як мотив діяльності, її предмет, засоби та способи реалізації МД, продукт і результат.

Процес породження мовлення, за Л.С. Виготським, реалізується у послідовності "від мотиву, який породжує певну думку, до оформлення самої думки, до опосередкування її у внутрішньому слові, потім - у значеннях зовнішніх слів і, нарешті, у словах". Щось завжди спонукає людину до МД - комунікативно-пізнавальна потреба або якась інша, задовольнити яку так само як і його породження можна, теж має бути вмотивованим.

Предмет діяльності розглядається як основний елемент її змісту (О.М. Леонтьєв). Він може бути матеріальним та ідеальним. Предмет МД. як підкреслює І.О. Зимня, є ідеальним - це думка як форма відображення предметів та явищ реальної дійсності. Висловлювання думки є мстою продуктивних видів МД - говоріння і письма, мета рецептивних видів МД - аудіювання і читання - полягає у розумінні думок іншої людини.

Якщо предметом МД є думка, то засобом існування, формування і вира­ження цієї думки є система мови, її фонетичні, лексичні та граматичні засоби, які мають засвоюватися саме як способи вирішення певної розумової задачі

В залежності від форм спілкування може бути три способи формування та формулювання думки: 1) внутрішній (людина включається у рецепцію або думання); 2) зовнішній усний (людина включається у говоріння); 3) зовнішній письмовий (людина включається у спілкування з відсутнім партнером у письмовій формі).

Продуктом діяльності є те, в чому вона втілюється. Продуктом говоріння та письма виступає висловлювання, текст (усний або письмовий), продуктом аудіювання та читання є розуміння прослуханого або прочитаного тексту.

Важливим компонентом МД є її результат, який може виражатися у реакції - відповіді людини (наприклад, почувши якусь новину, прочитавши твір тощо, людина радіє, сумує, залишається байдужою, плаче, сміється і т.п.).

Будь-який об'єкт можна членувати на елементи або на одиниці. На відміну від елементів одиниці зберігають властивості цілого. Одиницею діяльності є дія, відповідно одиницею МД є мовленнєва дія. Мовленнєві дії в продуктивних видах МД називають ще мовленнєвими вчинками (термін В.О. Артемова). Як правило, вони реалізуються на рівні судження, що виражається у формі речення. В рецептивних видах МД мовленнєвою дією виступає смислове рішення, умовивід.

Кожна мовленнєва дія спрямована на виконання окремого простого зав­дання. У системі МД є три підсистеми дій, які співвідносяться з трьома сторо­нами мовлення - структурною (або граматичною), семантичною (або лексичною) та виражальною (або фонетичною для усної форми мовлення і графічною для письмової форми мовлення). Підсистеми дій МД створюють єдине нерозривне ціле, яке можна розділити лише умовно. Проте, коли у процесі навчання виникає потреба опрацювати ту чи іншу сторону мовлення, воно, за висловом Ю.І.Пас-сова, "мов би повертається до учня цією стороною".

Для здійснення МД в цілому необхідно володіти окремими мовленнєвими діями так, щоб вони не відволікали довільну увагу учасників спілкування. У процесі виконання мовленнєвих дій формуються навички мовлення, у процесі виконання того чи іншого виду МД - мовленнєві уміння, які ми розглянемо у наступному параграфі.