26.Вивчення документів як метод кримінологічного дослідження (документальний метод)

Вивчення документів є важливим засобом отримання кримінологічної інформації. У сучасному суспільстві навряд чи можна знайти елемент структури, функціонування якого не було б оформлено документально. Незалежно від того, сім'я це чи окрема особистість, виробничий колектив чи політична партія, певні сторони їх діяльності зафіксовані у документах.

Аналіз документів широко використовують у соціології права, політиці, громадських рухах, медицині тощо. Часто він є основою для формулювання гіпотез, які потім перевіряють методами опитування, спостереження або експерименту. Статистичні документи є традиційним джерелом емпіричної інформації при вивченні демографічних процесів.

Для аналізу документів насамперед треба з'ясувати суть поняття "документ". Найточніше воно сформульоване в державному стандарті.

Під документом як джерелом кримінологічної інформації розуміється створений людиною предмет, який є носієм певної інформації. Документом може бути офіційний документ: статистичні обліки, кримінальні провадження, заяви про вчинення злочинів з відповідями на них, скарги, матеріали контролюючих органів, акти судово-медичних експертиз тощо. Документи як носії кримінологічної інформації можуть бути і неофіційними. До них відносяться матеріли засобів масової інформації, неофіційні папери – записи, листи, книжки, рукописи.

Особливістю цього наукового методу є той факт, що інформація, яка міститься в документах зібрана з іншою метою, а не метою здійснення кримінологічного дослідження певної проблеми. Дослідник не може на власний розсуд змінювати, доповнювати інформацію, яка міститься у відповідних документах.

Для вивчення офіційних документів, наприклад кримінальних проваджень, розробляються відповідні програми. Результати дослідження аналізуються та обробляються, на підставі чого робляться висновки про існування певних закономірностей злочинності, окремих злочинів, їх причин та умов, особливостей особистості злочинця тощо.

Виділяються два основних способи вивчення, аналізу та обробки інформації, яка отримана з документів: традиційний (класичний) та формалізований (контент- аналіз).

Традиційний аналіз полягає в огляді документу (зовнішнє дослідження) та вивченні його змісту (внутрішнє дослідження). Метою зовнішнього дослідження є встановлення виду документу, часу та місця його появи, авторство та мета створення, надійність документу, його контекст. Внутрішній аналіз складається з змістовного, юридичного та психологічного аналізу документу.

Зовнішній аналіз – це відновлення обставин створення документа в історичному і соціальному планах. Внутрішній аналіз – безпосередній аналіз змісту документа, спрямований на виявлення розбіжностей між фактичним і літературним змістом, встановлення рівня компетентності автора, систематизацію відомостей, які містяться у документах.

Під час традиційного методу аналізу документів дослідник повинен з'ясувати такі питання:

1. Що являє собою документ (його вид, форма)?

2. Який його контекст?

3. Хто його автор?

4. Яка мета створення документа?

5. Яка надійність документа?

6. Яка достовірність зафіксованих у ньому даних?

7. Яка суспільна дія, суспільний резонанс документа?

8. Який фактичний зміст документа?

9. Які висновки можна зробити щодо автора документа?

Формалізований аналіз документу здійснюється за

заздалегідь розробленій програмі.

Під формалізованим методом найчастіше розуміють контент-аналіз (від англійського – аналіз змісту). Контент- аналіз почали застосовувати у 20-30-х роках XX ст. у США. Під час Другої світової війни метод контент-аналізу застосували для вивчення пропаганди, а також у військовій розвідці. В Україні контент-аналіз вперше застосовували ще у 20-ті роки при дослідженні змісту газет. У 30-50-х роках з відомих причин він, як й інші соціологічні методи, не розвивався і практично не застосовувався.

Формалізований метод застосовується при наявності великого об'єму інформації, коли потрібна точність та об'єктивність аналізу. Так наприклад, аналізуються матеріали преси щодо фактів корупції та хабарництва в органах державної влади та місцевого самоврядування. Ці ма

теріали відповідним чином групуються здійснюється їх аналіз та робляться відповідні висновки.