88.Поняття та види економічної злочинності

Економічна злочинність – це негативне соціальне явище, яке живить тіньову економіку та суттєво впливає на рівень економічної безпеки держави, завдаючи їй суттєві матеріальні збитки. Вона у різні епохи змінювала форми своїх проявів відповідно до економічних систем того чи іншого суспільно-політичного ладу. На даний час у кримінології існує декілька термінів, які позначають це явище: "злочинність у сфері економіки", "економічна злочинність", "злочинність економічної спрямованості" тощо.

При визначенні поняття "економічні злочини", як правило, використовують кримінологічний або кримінально-правовий підхід.

Прихильники кримінологічного підходу під економічними злочинами розуміють умисні корисливі злочини, які вчиняються у сфері економіки службовими та іншими особами, які включені в систему економічних відносин, та посягають на ці відносини, а також на порядок управління економікою в різних галузях господарства, заподіюючи при цьому шкоду економічним інтересам громадян, суб'єктів господарювання та державі.

Прихильники кримінально-правого підходу під економічними злочинами визнають передбачені кримінальним законом суспільно небезпечні діяння, які посягають на суспільні відносини власності та у сфері господарської діяльності

Аналіз базових понять "економіка" та "злочин" дає змогу визначити економічну злочинність як сукупність корисливих злочинів, що заподіюють шкоду господарській діяльності та порядку управління економічними процесами.

Ознаки економічної злочинності:

це явище, властиве будь-якій державі, яке виникає в результаті високоінтелектуальної злочинної діяльності осіб з метою незаконного спрямування, частини економічних ресурсів на свою користь;

– економічна злочинність виникає у сфері управління державним або приватним майном і пов'язана з використанням службового становища з корисливими намірами;

– економічна злочинність стримує розвиток ринкових відносин, вільної конкуренції, а в кінцевому підсумку – підриває основи економічної безпеки держави;

– вона виступає підґрунтям "тіньової" економіки та стимулює корупцію і організовану злочинність;

– включає в себе переважно умисні суспільно- небезпечні діяння, які вчинюються особами, які включені в систему економічних відносин (переважно – це службові особи);

– заподіює значні матеріальні збитки; – викликає соціальну нестабільність, зневіру законослухняних громадян у спроможність держави захистити їхні інтереси;

має високий ступінь латентності та відрізняється різноманітністю способів вчинення таких злочинів.

Класифікація економічної злочинності з урахуванням кримінально-правового підходу:

злочини, що полягають у розкраданні чужого майна шляхом привласнення чи розтрати особами, яким воно було ввірено чи перебувало в їх віданні, а також шляхом зловживання службовим становищем (ст. 191 КК України);

злочини, що посягають на фінансові інтереси і фінансову систему держави (ст. ст. 199, 200, 201, 209, 210, 211, 216, 212, 2121, 233 КК України);

злочини, що посягають на порядок отримання й використання депозитного капіталу і такі, що завдають шкоди кредиторам і гарантам (ст. ст. 219, 222, 224 КК України);

злочини, що посягають на встановлений порядок вільної конкуренції в економіці (ст. ст. 229, 231, 232, 2321, 2322 КК України). Дані злочини в більшості випадків, пов'язані зі злочинами в сфері використання електронно- обчислювальних машин, систем та комп'ютерних мереж і мереж електрозв'язку (ст. ст. 361-363 КК України);

злочини, що посягають на встановлений порядок зайняття підприємницькою діяльністю (ст. ст. 2031, 2032, 204, 205, 213 КК України);

злочини, що посягають на права споживачів (ст. 227 КК України);

злочини, пов'язані зі сприянням службовими особами у корисливих цілях підприємницькій діяльності та деякі інші злочини у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної із наданням публічних послуг, вчиненні з вказаною метою (ст. ст. 3683, 3684, 369, 3692 КК України).

В даний час економічна злочинність набуває все більшої суспільної небезпеки, оскільки саме відносини економіки сьогодні зазнають величезну кількість посягань з боку криміналітету. Більшість злочинів у сфері економіки відноситься до групи високолатентних, спостерігається зниження рівня інформованості правоохоронних органів про такі злочини і ослаблення діяльності, спрямованої на їх виявлення.

Значна кількість службових корисливих зловживань, які зачіпають інтереси всього українського суспільства, вчиняються елітою, близькими до неї колами і не стають предметом кримінального переслідування.

Вивчаючи поняття та види економічної злочинності слід також враховувати значний вплив процесів криміналізації та декриміналізації протиправних діянь у сфері економіки. Зрозуміло, що з'являються нові специфічні види і форми злочинної діяльності, спрямовані на незаконне збагачення за допомогою посягань на економічні відносини.