94.Кримінологічна характеристика показників необережної злочинності

У загальній структурі злочинності необережна становить приблизно 15 %. Кількість злочинів, що вчиняються з необережності, доволі значна, але визначити конкректний рівень необережної злочинності досить складно. Не сприяє цьому і офіційна статистика, яка не розмежовує злочини за формою вини. До того ж багато необережних злочинів характеризуються високим коефіцієнтом латентності, наприклад, окремі злочини проти довкілля або службова недбалість.

За даними МНС України, у 2013 році в Україні зареєстровано 143 надзвичайні ситуації, що відповідно до національного класифікатора надзвичайних ситуацій розподілилися на: техногенного характеру – 75; природного характеру – 56; соціального характеру – 12.

Внаслідок цих надзвичайних ситуацій загинуло 253 особи (з них 34 дитини) та 854 – постраждало (з них 192 дитини). За масштабами надзвичайні ситуації розподілилися на: державного рівня – 1; регіонального рівня – 11; місцевого рівня – 58; об'єктового рівня – 73.

Порівняно з 2012 роком загальна кількість надзвичайних ситуацій зменшилася на 32,5 %, зареєстровано зменшення кількості загиблих і постраждалих у надзвичайних ситуаціях.

Кримінологічні дослідження цієї сфери дозволили скласти наступну структуру необережної злочинності:

– порушення правил безпеки дорожнього руху й експлуатації транспорту – до 80 %;

– порушення правил охорони майна, службова недбалість – близько 10 %;

– порушення правил охорони праці та техніки безпеки -5%;

– необережні злочини проти особи – до 5 %.

При цьому, як вказують науковці, слід враховувати, що з розвитком виробничої і технічної інфраструктури, подальшою механізацією і автоматизацією виробництва, впровадженням нових сучасних технологій та, як правило, розширенням у КК України переліку складів злочинів, що передбачають необережну форму вини, структура необережної злочинності у подальшому буде змінюватися.

За останні 30 років в Україні тільки на виробництвах було травмовано близько 4 млн. людей, тобто постраждав кожен третій працівник, зайнятий у виробничій сфері. За цей час загинуло майже 100 тис. працівників, з них понад 70 % – люди віком до 40 років. Згідно зі статистичними даними державних органів охорони праці, щодня на підприємствах країни зазнають ушкоджень більше 100 працівників, 30 з них стають інвалідами, 5-6 гинуть. Можна встановити погіршення умов роботи і техніки безпеки: на об'єктах суспільного виробництва експлуатується понад 800 тис. машин і механізмів, які не відповідають вимогам безпеки; близько 9 тис. виробничих споруд аварійні, в яких щодня знаходяться майже 40 тис. працівників; майже 80 % основних виробничих фондів не відповідають нормативним актам з охорони праці і є фізично зношеними.

Серед областей народного господарства за кількістю смертей на робочому місці лідером є вугільна промисловість, на підприємствах якої за останні 15 років загинуло майже 4 тис. людей і продовжують гинути. Значною кількістю потерпілих останнім часом вирізняються також підприємства металургійної, машинобудівної, хімічної промисловості, сільське господарство, сфери будівництва, транспорту, енергетики.

За останнє десятиліття на об'єктах, відбулося понад 500 тис. пожеж, на яких загинуло понад 20 тис. людей. В Україні у середньому щомісяця реєструється близько З тис. пожеж, понад 60 % з яких виникають у містах і селищах міського типу.

Як вже зазначалося у структурі необережної злочинності переважають злочини проти безпеки дорожнього руху й експлуатації транспортних засобів. Щорічно в Україні відбувається близько 30-40 тис. дорожньо-транспортних подій, під час яких гине від 5 до 6 тис. осіб різного віку, ще близько 40 тис. дістають травми різного ступеня тяжкості, а матеріальні збитки тільки від пошкодження транспортних засобів, за підрахунками спеціалістів, становлять 8-10 млрд, гривень. Кількість жертв та ушкоджених від дорожньо-транспортних подій весь час зростає.