- •Передмова
- •1Фізичні властивості рідини
- •1.1Визначення рідини. Фізичні властивості рідини
- •1.2Приклади
- •1.3Завдання на срс
- •2Гідростатика
- •2.1Основи гідростатики, гідростатичний тиск
- •2.2Сила сумарного тиску на плоскі і циліндричні поверхні, закон Архімеда
- •2.3Приклади
- •2.4Завдання на срс
- •3Кінематика рідини
- •3.1Методи вивчення руху рідини
- •3.2Закон збереження маси
- •3.3Одновимірна течія рідини
- •3.4Потенціал швидкості, функція течії
- •3.5Приклади
- •3.6Завдання на срс
- •4Рівномірний рух рідини в трубах, гідравлічний опір і розподіл швидкостей по перерізу потоку
- •4.1Рівномірний рух рідини в трубах
- •4.2Ламінарна і турбулентна течія, число Рейнольдса
- •4.3Ламінарна течія. Гідравлічний опір і розподіл швидкостей по перерізу потоку
- •4.4Турбулентний потік в круглій трубі. Структура. Розподіл швидкостей. Гідравлічний опір
- •4.5Приклади
- •4.6Завдання на срс
- •5 Місцеві втрати напору (тиску) в трубах
- •5.1Різні типи місцевих опорів, методи визначення коефіцієнтів місцевих опорів
- •5.2Стабілізація потоку за місцевими опорами і їх взаємний вплив
- •5.3Приклади
- •5.4Завдання на срс
- •6Рівняння бернуллі, розрахунок простих трубопроводів
- •6.1Рівняння Бернуллі
- •6.2Прості трубопроводи: короткі і довгі
- •6.3Приклади
- •6.4Завдання на срс
- •7Розрахунок складних трубопроводів
- •7.1Складні трубопроводи
- •7.2Приклади
- •7.3Завдання на срс
- •8Гідравлічний удар в трубах
- •8.1Основні поняття і залежності
- •8.2Приклади
- •8.3Завдання на срс
- •9 Витікання рідини із отворів і насадок
- •9.1Основні поняття і залежності
- •9.2Приклади
- •9.3Завдання на срс
- •10 Одновимірні течії газу
- •10.1Рівняння Бернуллі для адіабатної течії газу, швидкість звуку, максимальна і критична швидкість, критичні параметри
- •10.2Рівняння Гюгоніо
- •10.3Приклади
- •10.4Завдання на срс
- •11 Межовий шар нестисливої рідини
- •11.1Основні поняття і залежності
- •11.2Приклади
- •11.3Завдання на срс
- •12 Затоплені турбулентні струмини
- •12.1Визначення, поняття і залежності
- •12.2Приклади
- •12.3Завдання на срс
- •Лiтературa
- •Додаток а
- •Додаток б
- •Додаток в
- •Додаток г
- •Додаток д
- •Глосарій
- •21021, М. Вінниця, Хмельницьке шосе, 95,
- •21021, М. Вінниця, Хмельницьке шосе, 95,
12 Затоплені турбулентні струмини
12.1Визначення, поняття і залежності
процес розповсюдження газу, який витікає із сопла чи отвору в заповнене газом довкілля, називається струминним процесом, а сам газ, що витікає, і частинки утягненого ним в рух навколишнього середовища – струминою.
Струмина, яка не обмежена твердими стінками, називається вільною.
Струмина вважається затопленою, якщо вона розповсюджується в просторі, зайнятому однорідною рідиною (крапельною чи газоподібною).
Теоретичні та експериментальні дослідження показали таке. Струмина, яка виходить із отвору з насадком в умовах плавного окреслення (контуру) входу в насадок і при умові, що тиск на виході із нього не нижче «критичного» (на випадок витікання газу), поступово розширюється у вигляді конуса і завдяки в’язкості утягує в рух рідину, яка її оточує. Таким чином між струминою і довкіллям відбувається обмін масою так, що в направленні руху струмини її маса збільшується.
В
вихідному перерізі сопла (круглого
радіусом r0,
прямокутного – півшириною b0)
ab – uо
= const (рис. 12.1). В області трикутника abc у
всіх точках струмини швидкості рідини
рівні між собою і рівні uо,
це ядро струмини.
На межових лініях (рис. 12.1) ON і ON повздовжні швидкості дорівнюють нулю; ці лінії перетинаються на осі в точці О, яка називається «полюсом».
І
зотахи
(рис. 12.2) – лінії рівних відносних
швидкостей u/umax в області основної
ділянки струмини (рис. 12.3).
В різних перерізах (рис. 12.4) поле швидкостей безперервно деформується. Чим далі переріз від початку струмини, тим нижча і ширша епюра швидкостей. Інакше кажучи, підтверджується загальна картина поступового розширення струмини і зменшення її швидкості.
Якщо всі ці дані подати в безрозмірних координатах ū/ūmax = f(y/r) для круглої і ū/ūmax = f(y/b) для плоскої струмини виявляється така цікава обставина: всі дослідні точки для будь-яких перерізів відкладаються на одну загальну криву (рис. 12.5). Тобто, швидкості в подібних точках різних перерізів струмини подібні між собою.
Іншими словами, закономірність розподілення швидкостей і, отже, епюри повздовжніх осереднених швидкостей мають однаковий характер для всіх перерізів основної ділянки струмини.
Д
ля
круглої трубки епюра швидкостей добре
апроксимується функцією
помилок, тобто виразом вигляду
, (12.1)
де с - деяка стала (із дослідів).
Для круглої і плоскої струмини: ūmax
= const/x; ūmax = const/
.
Стала “сonst” визначається із дослідів.
Таблиця 12.1 – Розрахункові формули (за Абрамовим Г. Н.) для круглої і плоскої вільної струмини
Параметри струмини |
Позначення |
Розрахункові формули струмини |
|
кругла |
плоска |
||
Кут нахилу (на один бік) умовної зовнішньої межі |
/2 |
3,4a |
2,4a |
Відносна довжина початкової ділянки |
lo/ro; lo/bo |
0,67/a |
1,03/a |
Відносний радіус (півширина) |
r/ro; b/bo |
3,4[0,29+(al/ro)] |
2,4[0,41+(al/bo)] |
Відносна осьова швидкість на основній ділянці |
ūmax/u |
0,96/[0,29+(al/ro)] |
|
Відносні витрати на основній ділянці |
Q/Qo |
2,18/[0,29+(al/ro)] |
|
Примітка. a – константа; в рівномірному початковому полі швидкостей а = 0,066 для круглої і а = 0,09 – для плоскої струмини. При цьому кут нахилу зовнішньої умовної межі /2 відповідно дорівнює 13о і 15о для круглої і плоскої струмини. Відповідно: lo=10ro і 15bо. При розвинутій початковій епюрі швидкостей (рівномірний турбулентний потік в круглій трубі) – а = 0,07. В цих формулах довжина l означає відстань від початку струмини, яка в загальному випадку не збігається з відстанню х від “полюса” 0.
При більш детальних розрахунках струмин користуються співвідношеннями, які наведені в табл. 12.2 і 12.3.
Безрозмірний коефіцієнт структури а враховує вплив нерівномірності розподілу швидкостей в початковому перерізі і ступінь турбулентності потоку на параметри струмини. Наближені значення цього коефіцієнта для сопла – 0,07, для циліндричної труби – 0,76 (таблиця 12.3), для плоскої струмини – 0,09...0,12 (таблиця 12.2).
Розподіл швидкостей в струмині можна також розрахувати за формулою Шліхтінга
(12.2)
де – відносна ордината точки, для круглої струмини = у/r, для плоскої – = у/b.
Таблиця 12.2 – Розрахункові формули для плоскої струмини
Параметри |
Позна- чення |
Початкова ділянка |
Перехідний переріз |
Основна ділянка |
Відстань від полюса до початкового перерізу |
|
|
– |
– |
Відстань від полюса до перехідного перерізу |
|
|
– |
– |
Півширина струмини |
|
|
3,53 |
|
Витрата |
|
|
1,46 |
|
Осьова швидкість |
|
1 |
1 |
|
Середня швидкість витрати |
|
|
0,685 |
|
Кінетична енергія |
|
|
0,743 |
|
В таблиці 12.2 відносні величини:
;
;
;
;
tg = 2,4a.
Таблиця 12.3 – Розрахункові формули для круглої струмини
Параметри |
Позна- чення |
Початкова ділянка |
Перехідний переріз |
Основна ділянка |
Відстань від полюса до початкового перерізу |
|
|
– |
– |
Відстань від полюса до перехідного перерізу |
|
|
– |
– |
Радіус струмини |
|
|
3,29 |
|
Витрата |
|
|
2,12 |
0,645(1+n) |
Осьова швидкість |
|
1 |
1 |
|
Середня швидкість площі |
|
|
0,1965 |
|
Середня швидкість витрати |
|
|
0,471 |
|
Кінетична енергія |
|
|
0,426 |
|
В таблиці 12.3 відносні величини:
;
;
;
;
(к – коефіцієнт
Коріоліса), tg = 3,4a.
Взаємодія струмин. Зміною кута зіткнення двох струмин, які витікають в необмежений простір, вдається змінити форму, характер затухання швидкості і напрямок руху результуючої струмини, що утворилася.
В полум’яних печах, використовуючи опалення за допомогою направлених під кутом один до одного пальних пристроїв, можна змінювати форму і довжину як аеродинамічного факела, так і факела горіння в порівнянні з опаленням одним пальником. Розв’язувати такі задачі аналітичним методом не вдається.
Із практики встановлено: далекобійність результуючої струмини зменшується зі збільшенням кута зустрічі струмин, що стикаються. Це наслідок зміни рівня турбулентності вздовж осі результуючої струмини. А також збільшується відношення периметра струмини до її перерізу. В результаті чого із навколишнього нерухомого середовища втягується більша маса газу, котра діє з більшою гальмівною дією.
При проектуванні газових пальників важливо вміти розрахувати процес розвитку і змішування струмин. Наводимо деякі розрахункові співвідношення для круглої і прямокутної струмин (рис. 12.6 ):
а) рівняння для осі круглої струмини
, (12.3)
справедливо при 45о 135о і
(12.4)
б) глибина проникнення круглої струмини в потік
(12.5)
в) рівняння осі прямокутної струмини
(12.6)
де
– еквівалентний діаметр струмини;
Ас – площа сопла;
г) глибина проникнення прямокутної струмини в потік
, (12.7)
велика сторона сопла при цьому направлена паралельно швидкості u1.
