- •Розділ 1. Сутність, призначення й завдання аналізу трудових показників
- •1.1 Значення аналізу у вивченні соціально-трудових відносин
- •1.2 Предмет і завдання курсу
- •1.3 Зв'язок аналізу трудових показників з іншими дисциплінами
- •1.4 Вимоги до організації аналітичної роботи
- •Розділ 2. Методи аналізу трудових показників і оперативний контроль їх виконання
- •2.1 Методи аналізу й методи обробки вихідних даних
- •Приклад аналізу основних показників
- •Приклад аналізу показників за один період
- •2.2 Види аналізу трудових показників
- •Показники використання одного середньорічного еталонного трактора
- •Показники реалізації продукції
- •Спосіб ланцюгових підстановок
- •Загальне відхилення фактичного прибутку від планового
- •Показники оцінки виконання намічених планових витрат на оплату праці
- •Спосіб відносних чисел
- •Показники вироблення тракторів
- •2.3 Оперативний аналіз виконання трудових показників
- •Розділ 3. Використання трудових ресурсів і робочого часу
- •3.1 Основні показники трудового потенціалу, їх структура й динаміка
- •Приклад аналізу показників трудового потенціалу
- •3.2 Аналіз професійно-кваліфікаційного складу працівників і його використання
- •Приклад аналізу професійно-кваліфікаційного складу працівників
- •Аналіз використання робітників у відповідності з рівнем кваліфікації
- •3.3 Аналіз руху робочої сили
- •Розрахунки коефіцієнтів плинності
- •Аналіз руху кадрів
- •Аналіз причин плинності кадрів
- •3.4 Аналіз використання робочого часу
- •Використання календарного фонду робочого часу
- •Аналіз витрат робочого часу
- •3.5 Аналіз результатів атестації робочих місць
- •До показників ефективності атестації робочих місць належать такі:
- •Коефіцієнт збалансованості робочих місць і робітників
- •3.6 Підвищення коефіцієнта змінності працівників
- •Розділ 4. Аналіз організації праці
- •4.1 Основні завдання аналізу організації праці й критерії оцінки її рівня
- •4.2 Система показників оцінки рівня організації праці
- •Динаміка вироблення
- •Рівень виконання норм
- •Використання фонду робочого часу за елементами витрат (у людино-годин)
- •Динаміка показників організації праці
- •4.3 Розробка заходів щодо вдосконалювання організації праці
- •Розділ 5. Аналіз і оцінка умов праці
- •5.1 Структура витрат, пов'язаних з умовами праці
- •5.2 Оцінка умов праці на робочих місцях
- •5.3 Аналіз втрат робочого часу, викликаних професійною захворюваністю й виробничим травматизмом
- •Приклад аналізу професійної захворюваності
- •Аналіз мікротравматизму
- •Аналіз частки робітників, зайнятих ручною працею
- •Розділ 6. Аналіз стану нормування праці
- •6.1 Завдання аналізу нормування праці
- •6.2 Вивчення забезпеченості підприємства нормативними матеріалами
- •6.3 Ступінь охоплення робіт (працівників) нормуванням праці
- •6.4 Аналіз якості й рівнонапруженості норм
- •Приклад розрахунків середнього відсотка виконання норм
- •Середнє виконання норм праці основних цехів
- •Аналіз розподілу робітників за рівнем виконання норм
- •Рекомендовані значення нормальних меж
- •6.5 Аналіз організаційної структури служби нормування
- •Розділ 7. Аналіз і контроль продуктивності праці
- •7.1 Значення, методи аналізу й контролю динаміки продуктивності праці
- •- Вплив середньої тривалості робочого дня:
- •Результати обчислень зводять у наступну таблицю
- •Розрахунки впливу факторів на ріст продуктивностіпраці
- •7.2 Дослідження динаміки продуктивності праці й трудомісткості продукції
- •Аналіз впливу на продуктивність праці виконання плану з кооперованих поставок
- •Приклад розрахунків показника росту обсягу випуску продукції за рахунок підвищення продуктивності праці
- •7.3 Оцінка впливу продуктивності на обсяг випуску продукції
- •7.4 Використання робочого часу як фактора зміни продуктивності
- •7.5 Вплив продуктивності на чисельність і структуру кадрів
- •Розділ 8. Аналіз і розробка заходів з використання резервів росту продуктивності праці
- •8.1 Загальні методичні підходи до виявлення резервів
- •8.2 Резерви покращення нормування праці
- •8.3 Удосконалювання організації й умов праці
- •Тобто необхідно максимально скоротити різницю
- •Аналіз ритмічності випуску продукції протягом місяця
- •8.4 Покращення структури й рівня підготовки кадрів
- •8.5 Покращення використання особистого людського фактора виробництва
- •Зведені розрахунки резервів росту продуктивності праці
- •Розділ 9. Витрати фонду заробітної плати
- •9.1 Перевірка правильності вирахування базового фонду і його коректування
- •9.2 Виявлення причин відхилень фактичних виплат від планового фонду заробітної плати
- •9.3 Динаміка структурних складових фонду заробітної плати
- •Витрата фонду заробітної плати за категоріями промислово-виробничого персоналу
- •Аналіз використання фонду оплати праці
- •9.4 Відповідність виплат результатам праці
- •Взаємозв'язок нормування праці й заробітної плати
- •9.5 Вплив використання фонду заробітної плати на собівартість продукції
- •Список використаних джерел
Розділ 3. Використання трудових ресурсів і робочого часу
3.1 Основні показники трудового потенціалу, їх структура й динаміка
Поняття “трудовий потенціал” характеризує реальні ресурси живої праці. У змістовному плані трудовий потенціал являє собою сукупність якостей людей, що брали участь у виробництві:
здатності й схильності працівника до праці, стан його здоров'я (фізичний потенціал);
обсяг загальних і спеціальних знань людини, її трудових навичок і вмінь, що обумовлюють здатність до праці певної якості (професійний потенціал);
рівень свідомості й відповідальності, соціальної зрілості, інтересів і потреб (соціально-психологічний потенціал).
Трудовий потенціал має кількісну і якісну характеристики.
Кількісна характеристика трудового потенціалу може бути представлена наступними основними показниками:
середньорічна чисельність працівників;
чисельність працівників за характером виробництва (робітники, керівники, ІТП, службовці);
склад працівників за статтю, віком, стажем;
фонд ресурсів праці на підприємстві.
ФРП
=
людино-місяць
(людино-день, людино-година)(3.1)
де
–
середньорічна чисельність працівників,
осіб;
–середня
тривалість робочого періоду (місяць,
день, година).
Розташовуючи дані про фонд ресурсів праці й чисельності робочих місць на підприємстві, можна розрахувати необхідну чисельність персоналу з урахуванням коефіцієнта завантаженості робочих місць і результатів їх атестації й раціоналізації.
Якісна характеристика трудового потенціалу відбивається за допомогою таких показників:
рівень загальноосвітньої, професійної підготовки працівників;
рівень кваліфікації працівників і ступінь складності виконуваних робіт;
рівень творчої активності (наприклад, питома вага в загальній чисельності винахідників і раціоналізаторів, кількість рацпропозицій на одного працівника в рік і ін.).
При аналізі трудового потенціалу розраховують показники забезпеченості підприємства робочою силою, руху кадрів, відповідності наявної робочої сили потребам виробництва. Кінцева мета аналізу трудового потенціалу - виявлення внутрішньовиробничих резервів покращення використання робочої сили.
Аналіз трудового потенціалу наводиться у формі таблиці 3.1., де представлені основні показники, що характеризують трудовий потенціал за структурою й динамікою.
З таблиці видно, що середньосписочна чисельність персоналу збільшилася на 9,4 %. Причому, питома вага промислового персоналу знизилася з 94,5 до 91,6 %; питома вага робітників – з 74,9 до 72,1; службовців – збільшилася з 16,6 до 16,7 %.
Таблиця 3.1
Приклад аналізу показників трудового потенціалу
|
Показники |
Базис |
Звіт |
Зміни, індекси | |||
|
Абс. знач. |
Пит. вага, % |
Абс. знач. |
Пит. вага, % |
Абс. знач. |
Пит. вага, % | |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
|
1. Середньоспискова чисельність персоналу, |
8409 |
100 |
9199 |
100 |
1,094 |
1,0 |
|
у т. ч. середньоспискової чисельності промислового персоналу |
7950 |
94,5 |
8427 |
91,6 |
1,06 |
0,969 |
|
з них |
|
|
|
|
|
|
|
робітники |
6296 |
74,9 |
6636 |
72,1 |
1,054 |
0,963 |
|
керівники, фахівці й службовці |
1393 |
16,6 |
1534 |
16,7 |
1,101 |
1,006 |
Продовження таблиці 3.1
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
|
із числа робітників: |
|
|
|
|
|
|
|
основні робітники |
2601 |
30,9 |
2580 |
28,0 |
99,2 |
0,906 |
|
допоміжні робітники |
3718 |
44,2 |
4056 |
44,1 |
109,1 |
0,991 |
|
2. Склад промислового персоналу за статтю: |
|
|
|
|
|
|
|
Чоловіки |
4854 |
57,7 |
5043 |
54,8 |
1,089 |
0,95 |
|
у т. ч. робітники |
3943 |
46,9 |
4034 |
43,9 |
1,023 |
0,936 |
|
Жінки |
3096 |
36,8 |
3384 |
36,8 |
1,093 |
1,00 |
|
у т. ч. робітники |
2353 |
28,0 |
2602 |
28,3 |
1,106 |
1,011 |
|
3. Склад основних робітників за стажем роботи на підприємстві |
|
|
|
|
|
|
|
менше 1 року |
248 |
|
258 |
|
1,036 |
|
|
1 – 2 роки |
340 |
|
307 |
|
0,802 |
|
|
2 – 5 років |
714 |
|
712 |
|
0,997 |
|
|
понад 5 років |
1299 |
|
1303 |
|
1,003 |
|
|
4. Склад основних робітників за віком: |
|
|
|
|
|
|
|
менше 18 років |
20 |
|
20 |
|
1,00 |
|
|
18 – 25 років |
868 |
|
784 |
|
0,903 |
|
|
26 – 36 років |
694 |
|
803 |
|
1,157 |
|
|
37 років і більше |
1019 |
|
973 |
|
0,955 |
|
|
5. Фондовоозброєність робітників, тис. грн/осіб |
11266 |
- |
14611 |
- |
1,297 |
- |
|
6. Чисельність робітників, зайнятих ручною працею |
2751 |
|
2968 |
|
1,085 |
|
|
7. Склад промислового персоналу за рівнем освіти робітників, що мають: |
|
|
|
|
|
|
|
неповна середня освіта |
3011 |
|
2210 |
|
0,734 |
|
|
загальна середня освіта |
2093 |
|
2654 |
|
1,268 |
|
|
середньотехнічна освіта |
2292 |
|
1772 |
|
1,485 |
|
|
вища освіта |
10 |
|
11 |
|
1,10 |
|
|
керівники, фахівці й службовці |
|
|
|
|
|
|
|
вища освіта |
479 |
|
508 |
|
1,135 |
|
|
незакінчена вища освіта |
94 |
|
107 |
|
1,144 |
|
|
середньотехнічна освіта |
550 |
|
613 |
|
1,114 |
|
Закінчення таблиці 3.1
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
|
Практики |
270 |
|
246 |
|
0,91 |
|
|
8. Кваліфікаційний склад робітників: |
|
|
|
|
|
|
|
у т. ч.: |
|
|
|
|
|
|
|
I – II розрядів |
2030 |
|
1935 |
|
0,953 |
|
|
III – IV розрядів |
2823 |
|
3342 |
|
1,184 |
|
|
V – VI розрядів |
1443 |
|
1359 |
|
0,942 |
|
|
VII розряд |
- |
|
- |
|
- |
|
|
9. Середній розряд робітників |
4,7 |
|
4,76 |
|
1,02 |
|
|
10. Середній розряд робіт |
4,6 |
|
4,65 |
|
1,011 |
|
Скоротилося число робітників-чоловіків на 5 %, але на 1,1 % збільшилася чисельність робітників-жінок. Помітно скоротилося й число робітників зі стажем 1–2 року – на 19,8 %.
У складі основних робітників за віком збільшилася чисельність у групі 26–36 років на 15,7 %, але зменшилося число робітників середнього віку.
За рівнем освіти – різко збільшилася кількість робітників із середньою і середньотехнічноюосвітою.
За кваліфікованим складом: зменшилася кількість робітників низьких розрядів на 4,7 %, збільшилася чисельність робітників III – IV розрядів на 18,4 %, чисельність висококваліфікованих робітників знизилася на 5,8 %. Середній розряд робітників на 0,1 % вищий, чим складність виконуваних робіт, що є позитивним чинником.
Аналіз динаміки показників трудового потенціалу повинен бути проведений як у цілому з підприємства, так і за окремими цехами, ділянками, іншими структурними підрозділами.
За даними таблиці 3.1 можна розрахувати ріст продуктивності праці при збільшенні чисельності робітників, зайнятих механізованою працею:
JПП
(3.2)
де
–
питома вага робітників, переведених на
механізовану працю в чисельності
робітників, зайнятих ручною працею;
–питома
вага робітників, зайнятих механізованою
й автоматизованою працею в загальній
чисельності робітників;
–ріст
продуктивності праці робітника,
переведеного на механізовану працю з
ручної праці.
З використанням показників середнього розряду робітників і середнього розряду робіт можна розрахувати кількість робітників, яким необхідно підвищити кваліфікацію:
осіб.
(3.3)
де
–
середній розряд робіт, од.
–середній
розряд робітників, од.
–загальне
число працівників (робітників), осіб.
Формула має сенс
при
>![]()
Приклад:
=3,67,
=3,52,
= 360 осіб.
1. Відсоток робітників, яким потрібно підвищити кваліфікацію:
(3,67 – 3,52) · 100 = 15 %.
2. Число робітників:
360 · 0,15 = 54 осіб
