- •Розділ 1. Сутність, призначення й завдання аналізу трудових показників
- •1.1 Значення аналізу у вивченні соціально-трудових відносин
- •1.2 Предмет і завдання курсу
- •1.3 Зв'язок аналізу трудових показників з іншими дисциплінами
- •1.4 Вимоги до організації аналітичної роботи
- •Розділ 2. Методи аналізу трудових показників і оперативний контроль їх виконання
- •2.1 Методи аналізу й методи обробки вихідних даних
- •Приклад аналізу основних показників
- •Приклад аналізу показників за один період
- •2.2 Види аналізу трудових показників
- •Показники використання одного середньорічного еталонного трактора
- •Показники реалізації продукції
- •Спосіб ланцюгових підстановок
- •Загальне відхилення фактичного прибутку від планового
- •Показники оцінки виконання намічених планових витрат на оплату праці
- •Спосіб відносних чисел
- •Показники вироблення тракторів
- •2.3 Оперативний аналіз виконання трудових показників
- •Розділ 3. Використання трудових ресурсів і робочого часу
- •3.1 Основні показники трудового потенціалу, їх структура й динаміка
- •Приклад аналізу показників трудового потенціалу
- •3.2 Аналіз професійно-кваліфікаційного складу працівників і його використання
- •Приклад аналізу професійно-кваліфікаційного складу працівників
- •Аналіз використання робітників у відповідності з рівнем кваліфікації
- •3.3 Аналіз руху робочої сили
- •Розрахунки коефіцієнтів плинності
- •Аналіз руху кадрів
- •Аналіз причин плинності кадрів
- •3.4 Аналіз використання робочого часу
- •Використання календарного фонду робочого часу
- •Аналіз витрат робочого часу
- •3.5 Аналіз результатів атестації робочих місць
- •До показників ефективності атестації робочих місць належать такі:
- •Коефіцієнт збалансованості робочих місць і робітників
- •3.6 Підвищення коефіцієнта змінності працівників
- •Розділ 4. Аналіз організації праці
- •4.1 Основні завдання аналізу організації праці й критерії оцінки її рівня
- •4.2 Система показників оцінки рівня організації праці
- •Динаміка вироблення
- •Рівень виконання норм
- •Використання фонду робочого часу за елементами витрат (у людино-годин)
- •Динаміка показників організації праці
- •4.3 Розробка заходів щодо вдосконалювання організації праці
- •Розділ 5. Аналіз і оцінка умов праці
- •5.1 Структура витрат, пов'язаних з умовами праці
- •5.2 Оцінка умов праці на робочих місцях
- •5.3 Аналіз втрат робочого часу, викликаних професійною захворюваністю й виробничим травматизмом
- •Приклад аналізу професійної захворюваності
- •Аналіз мікротравматизму
- •Аналіз частки робітників, зайнятих ручною працею
- •Розділ 6. Аналіз стану нормування праці
- •6.1 Завдання аналізу нормування праці
- •6.2 Вивчення забезпеченості підприємства нормативними матеріалами
- •6.3 Ступінь охоплення робіт (працівників) нормуванням праці
- •6.4 Аналіз якості й рівнонапруженості норм
- •Приклад розрахунків середнього відсотка виконання норм
- •Середнє виконання норм праці основних цехів
- •Аналіз розподілу робітників за рівнем виконання норм
- •Рекомендовані значення нормальних меж
- •6.5 Аналіз організаційної структури служби нормування
- •Розділ 7. Аналіз і контроль продуктивності праці
- •7.1 Значення, методи аналізу й контролю динаміки продуктивності праці
- •- Вплив середньої тривалості робочого дня:
- •Результати обчислень зводять у наступну таблицю
- •Розрахунки впливу факторів на ріст продуктивностіпраці
- •7.2 Дослідження динаміки продуктивності праці й трудомісткості продукції
- •Аналіз впливу на продуктивність праці виконання плану з кооперованих поставок
- •Приклад розрахунків показника росту обсягу випуску продукції за рахунок підвищення продуктивності праці
- •7.3 Оцінка впливу продуктивності на обсяг випуску продукції
- •7.4 Використання робочого часу як фактора зміни продуктивності
- •7.5 Вплив продуктивності на чисельність і структуру кадрів
- •Розділ 8. Аналіз і розробка заходів з використання резервів росту продуктивності праці
- •8.1 Загальні методичні підходи до виявлення резервів
- •8.2 Резерви покращення нормування праці
- •8.3 Удосконалювання організації й умов праці
- •Тобто необхідно максимально скоротити різницю
- •Аналіз ритмічності випуску продукції протягом місяця
- •8.4 Покращення структури й рівня підготовки кадрів
- •8.5 Покращення використання особистого людського фактора виробництва
- •Зведені розрахунки резервів росту продуктивності праці
- •Розділ 9. Витрати фонду заробітної плати
- •9.1 Перевірка правильності вирахування базового фонду і його коректування
- •9.2 Виявлення причин відхилень фактичних виплат від планового фонду заробітної плати
- •9.3 Динаміка структурних складових фонду заробітної плати
- •Витрата фонду заробітної плати за категоріями промислово-виробничого персоналу
- •Аналіз використання фонду оплати праці
- •9.4 Відповідність виплат результатам праці
- •Взаємозв'язок нормування праці й заробітної плати
- •9.5 Вплив використання фонду заробітної плати на собівартість продукції
- •Список використаних джерел
Аналіз використання робітників у відповідності з рівнем кваліфікації
|
Розряди робітників |
Обсяг робіт за розрядами,нормо-години |
Усього, нормо-годин |
Відсоток відповідності, % | |||||
|
I |
II |
III |
IV |
V |
VI | |||
|
I |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
|
II |
- |
1720 |
420 |
340 |
- |
- |
2480 |
69,4 |
|
III |
- |
330 |
1840 |
540 |
120 |
- |
2830 |
65,0 |
|
IV |
- |
|
|
|
|
|
|
|
|
V |
- |
|
|
|
|
|
|
|
|
VI |
- |
|
|
|
|
|
|
|
|
Усього |
- |
2050 |
2260 |
880 |
120 |
- |
5310 |
67,05 |
З таблиці видно, що робітники II розряду, крім робіт зі свого розряду – 1720 н/годин, виконували роботи з III – 420 і з IV – 340 нормо-годин. Можна розрахувати відсоток відповідності складності робіт кваліфікації робітників, який визначається розподілом обсягу робіт у нормо-годинах за своїм розрядом до загального обсягу робіт, виконаних для свого розряду.
Наприклад, коефіцієнт відповідності для II розряду
(3.5)
Середній відсоток відповідності з підприємства визначається як середньозважена величина відсотків за всіма розрядами, а в якості ваги береться загальний обсяг робіт з кожного розряду в нормо-годинах.
![]()
Заключним етапом аналізу професійно-кваліфікаційного складу є перевірка виконання плану з підготовки й підвищення кваліфікації працівників.
Визначається, чи досить точно відбита в плані потреба в підготовці й підвищенні кваліфікації робітників, чи вчасно виконуються заходи щодо організації навчання і якість підготовки. Основним матеріалом для аналізу служать плани й звіти про підготовку й підвищення кваліфікації робітників, керівників, фахівців і службовців. Нарешті, необхідно проаналізувати і якість підготовки й підвищення кваліфікації робітників і ІТР. Критеріями оцінки якості можуть бути: рівень відвідуваності занять; поточні й підсумкові оцінки, що проставляються в документах (свідоцтвах) про закінчення навчання; підвищення результативності роботи членів колективу, що пройшли навчання (ріст відсотка виконання норм, ріст складності виконуваних робіт; ріст кількості рацпропозицій).
3.3 Аналіз руху робочої сили
Під плинністю кадрів розуміється сукупність звільнень робітників за власним бажанням, за прогул та інші порушення трудової дисципліни. Робота з вивчення й зниження плинності кадрів в організації, на підприємстві включає наступні етапи:
збір і обробка інформації про стан, причини й фактори плинності (визначення кількісних і якісних характеристик процесу плинності);
аналіз процесу плинності;
розробка й впровадження заходів щодо зниження плинності.
Стан процесу
плинності характеризується: коефіцієнтом
плинності (
),
приватним коефіцієнтом плинності (
)
і коефіцієнтами інтенсивності плинності
кадрів (
).
Коефіцієнт плинності використовується для оцінки розмірів плинності в цілому з підприємства й за окремими його підрозділами. Він обчислюється за звітні періоди (місяць, квартал, рік) як відношення числа робітників, звільнених за прогул та інші порушення трудової дисципліни й звільнених за власним бажанням, до середньоспискової чисельності робітників.
Приватний коефіцієнт плинності використовується для оцінки розмірів плинності за окремими статевовіковим професійним, освітнім і іншими групами трудового колективу. Він розраховується як відношення числа звільнених у даній групі за прогул та інші порушення трудової дисципліни й звільнених за власним бажанням до середньоспискової чисельності робітників даної групи.
Коефіцієнт інтенсивності плинності є відношенням приватного коефіцієнта плинності за даною групою в цілому або окремим підрозділам до коефіцієнта плинності, що обчислюється відповідно по організації в цілому або окремим підрозділам. Він показує, на скільки разів приватний коефіцієнт плинності за данною групою більший або менший від коефіцієнта плинності: коефіцієнт інтенсивності плинності близький до 1 свідчить про середній (стосовно організації або підрозділу) рівні плинності в даній групі; коефіцієнт інтенсивності плинності більший 1 – про підвищену плинність. Значення коефіцієнта інтенсивності плинності дозволяє установити вплив на процес плинності таких факторів, як стать, вік, освітній рівень, професія, кваліфікація робітників і т. ін., а також служить для контролю над результатами окремих заходів щодо зниження плинності. При цьому низькі значення коефіцієнта інтенсивності плинності не завжди свідчать про нормальний розвиток соціальних процесів у колективі. Так, коефіцієнт інтенсивності плинності, рівний приблизно 0,5 у ряді професійних груп часто свідчить про старіння колективу.
Приклад
розрахунків
і
наведений у таблиці 3.4.
Таблиця 3.4
