- •Розділ 1. Сутність, призначення й завдання аналізу трудових показників
- •1.1 Значення аналізу у вивченні соціально-трудових відносин
- •1.2 Предмет і завдання курсу
- •1.3 Зв'язок аналізу трудових показників з іншими дисциплінами
- •1.4 Вимоги до організації аналітичної роботи
- •Розділ 2. Методи аналізу трудових показників і оперативний контроль їх виконання
- •2.1 Методи аналізу й методи обробки вихідних даних
- •Приклад аналізу основних показників
- •Приклад аналізу показників за один період
- •2.2 Види аналізу трудових показників
- •Показники використання одного середньорічного еталонного трактора
- •Показники реалізації продукції
- •Спосіб ланцюгових підстановок
- •Загальне відхилення фактичного прибутку від планового
- •Показники оцінки виконання намічених планових витрат на оплату праці
- •Спосіб відносних чисел
- •Показники вироблення тракторів
- •2.3 Оперативний аналіз виконання трудових показників
- •Розділ 3. Використання трудових ресурсів і робочого часу
- •3.1 Основні показники трудового потенціалу, їх структура й динаміка
- •Приклад аналізу показників трудового потенціалу
- •3.2 Аналіз професійно-кваліфікаційного складу працівників і його використання
- •Приклад аналізу професійно-кваліфікаційного складу працівників
- •Аналіз використання робітників у відповідності з рівнем кваліфікації
- •3.3 Аналіз руху робочої сили
- •Розрахунки коефіцієнтів плинності
- •Аналіз руху кадрів
- •Аналіз причин плинності кадрів
- •3.4 Аналіз використання робочого часу
- •Використання календарного фонду робочого часу
- •Аналіз витрат робочого часу
- •3.5 Аналіз результатів атестації робочих місць
- •До показників ефективності атестації робочих місць належать такі:
- •Коефіцієнт збалансованості робочих місць і робітників
- •3.6 Підвищення коефіцієнта змінності працівників
- •Розділ 4. Аналіз організації праці
- •4.1 Основні завдання аналізу організації праці й критерії оцінки її рівня
- •4.2 Система показників оцінки рівня організації праці
- •Динаміка вироблення
- •Рівень виконання норм
- •Використання фонду робочого часу за елементами витрат (у людино-годин)
- •Динаміка показників організації праці
- •4.3 Розробка заходів щодо вдосконалювання організації праці
- •Розділ 5. Аналіз і оцінка умов праці
- •5.1 Структура витрат, пов'язаних з умовами праці
- •5.2 Оцінка умов праці на робочих місцях
- •5.3 Аналіз втрат робочого часу, викликаних професійною захворюваністю й виробничим травматизмом
- •Приклад аналізу професійної захворюваності
- •Аналіз мікротравматизму
- •Аналіз частки робітників, зайнятих ручною працею
- •Розділ 6. Аналіз стану нормування праці
- •6.1 Завдання аналізу нормування праці
- •6.2 Вивчення забезпеченості підприємства нормативними матеріалами
- •6.3 Ступінь охоплення робіт (працівників) нормуванням праці
- •6.4 Аналіз якості й рівнонапруженості норм
- •Приклад розрахунків середнього відсотка виконання норм
- •Середнє виконання норм праці основних цехів
- •Аналіз розподілу робітників за рівнем виконання норм
- •Рекомендовані значення нормальних меж
- •6.5 Аналіз організаційної структури служби нормування
- •Розділ 7. Аналіз і контроль продуктивності праці
- •7.1 Значення, методи аналізу й контролю динаміки продуктивності праці
- •- Вплив середньої тривалості робочого дня:
- •Результати обчислень зводять у наступну таблицю
- •Розрахунки впливу факторів на ріст продуктивностіпраці
- •7.2 Дослідження динаміки продуктивності праці й трудомісткості продукції
- •Аналіз впливу на продуктивність праці виконання плану з кооперованих поставок
- •Приклад розрахунків показника росту обсягу випуску продукції за рахунок підвищення продуктивності праці
- •7.3 Оцінка впливу продуктивності на обсяг випуску продукції
- •7.4 Використання робочого часу як фактора зміни продуктивності
- •7.5 Вплив продуктивності на чисельність і структуру кадрів
- •Розділ 8. Аналіз і розробка заходів з використання резервів росту продуктивності праці
- •8.1 Загальні методичні підходи до виявлення резервів
- •8.2 Резерви покращення нормування праці
- •8.3 Удосконалювання організації й умов праці
- •Тобто необхідно максимально скоротити різницю
- •Аналіз ритмічності випуску продукції протягом місяця
- •8.4 Покращення структури й рівня підготовки кадрів
- •8.5 Покращення використання особистого людського фактора виробництва
- •Зведені розрахунки резервів росту продуктивності праці
- •Розділ 9. Витрати фонду заробітної плати
- •9.1 Перевірка правильності вирахування базового фонду і його коректування
- •9.2 Виявлення причин відхилень фактичних виплат від планового фонду заробітної плати
- •9.3 Динаміка структурних складових фонду заробітної плати
- •Витрата фонду заробітної плати за категоріями промислово-виробничого персоналу
- •Аналіз використання фонду оплати праці
- •9.4 Відповідність виплат результатам праці
- •Взаємозв'язок нормування праці й заробітної плати
- •9.5 Вплив використання фонду заробітної плати на собівартість продукції
- •Список використаних джерел
6.5 Аналіз організаційної структури служби нормування
Робота з нормування праці здійснюється на підприємстві відділом праці й заробітної плати і його підрозділами.
Відділ праці й заробітної плати на підприємстві виконує наступні, пов'язані з нормуванням праці, завдання:
- установлення науково обґрунтованих норм праці;
- систематична перевірка якості діючих норм праці (їх напруженості й прогресивності);
- організація їх перегляду й заміни;
- участь в організаційнім проектуванні технологічних процесів (на основі норм праці);
- контроль над реалізацією заходів щодо зниження трудомісткості продукції, економії витрат живої праці.
Розглянуті завдання визначають зміст роботи, структуру й склад кадрів служби нормування праці. У процесі аналізу діяльності цієї служби вивчається наступне:
- раціональність існуючої структури відділу праці й заробітної плати; участь у роботі з нормування праці інших підрозділів підприємства;
- кількісний і якісний склад працівників, характер їх використання в роботі з нормування праці;
- рівень механізації нормувальних робіт (використання мікрокалькуляторів, ПК, систем автоматизованого врахування робочого часу; САПР технологічних процесів, які включають і встановлення норм);
- діяльність науково-дослідних підрозділів служби нормування праці (на великих підприємствах);
- практика планування роботи служби нормування праці.
У ході аналізу організаційної структури й служби нормування праці визначається її відповідність вимогам виробництва.
Залежно від структури підприємства, обсягу робіт з нормування праці, складності й обсягу продукції, що випускається, її номенклатури служби нормування праці можуть являти собою:
- самостійні спеціалізовані відділи (відділ праці й заробітної плати, відділ наукової організації праці), служби (для всього підприємства);
- бюро нормування – у цехах, ділянках;
- групи виконавців.
Робота з нормування праці може здійснюватися за централізованою, децентралізованою й змішаною системами.
При централізованій системі встановлення, впровадження й перегляд норм праці виконується відділом праці й заробітної плати, відділом головного технолога при апараті управління об'єднання або підприємства. Централізована система використовується на дрібних підприємствах. Наприклад: вугільні шахти.
При децентралізованій системі перераховані вище функції виконуються підструктурними підрозділами відділу – Бюро організації праці й заробітної плати, так звані БОПи, наявні в кожному цеху підприємства. При цьому відділ праці й заробітної плати здійснює методичне керівництво. Децентралізована система використовується на великих підприємствах. Наприклад: металургійний комбінат “Азовсталь”.
При змішаній системі частина робіт з нормування праці виконується централізовано (наприклад, установлення проектних норм праці) у відділі праці й заробітної плати, інші види робіт – децентралізовано (установлення норм праці для різних стадій виробничого процесу) у БОПах. Змішана система використовується на середніх підприємствах. Наприклад: Донецький машинобудівний завод ім. Ленінського комсомолу України.
Аналізується тип підпорядкованості дільничних нормувальників відділу праці й заробітної плати підприємства або начальникові цеху, ділянки, тому що від цього може залежати ефективність роботи нормувальника, раціональне використання ним робочого часу, методична єдність робіт з нормування праці на підприємстві.
Далі аналізується якісний склад кадрів служби нормування праці й рівень механізації їх праці. Визначається частка працівників, що мають спеціальну (вищу або середньо-спеціальну) освіту, що мають вищу, але не фахову освіту, що й не мають спеціальної підготовки (практики). Крім вивчення складу кадрів за рівнем освіти, аналізується укомплектованість служб нормування, розміщення й повнота зайнятості працівників з нормування праці. Потім ці дані порівняються з результатами їх праці (наприклад, за кількістю розрахованих норм, у т. ч. науково-обґрунтованих норм; за кількістю складених карт організації праці та ін.). Вивчається також зміст і обсяг робіт, виконуваних кожним фахівцем відділу, кожним підструктурним елементом цієї служби (Ботами цехів).
Аналізуються витрати робочого часу на встановлення однієї норми, однієї комплексної норми й інших типів норм для визначення загальної трудомісткості робіт з нормування праці.
При аналізі механізації праці працівників служби нормування праці оцінюється наступне:
- динаміка обсягу робіт, виконуваних з використанням ПК;
- використання для цілей нормування праці автоматизованих робочих місць економіста-аналітика (нормувальника);
- можливість скорочення обсягів ручних робіт з нормування праці.
На великих підприємствах складовою частиною організаційної структури служби нормування праці можуть бути дослідні нормативно-дослідницькі підрозділи (лабораторії – Ніли; дослідження станції – Ндси, бюро). Основне завдання для них – наукове обґрунтування застосовуваних на підприємстві норм праці; раціональне використання сукупного фонду робочого часу. У ході аналізу діяльності Ндсов визначається ступінь і ефективність їх участі в реалізації заходів щодо здійснення своїх завдань.
На завершення аналізу служби нормування праці визначаються узагальнені показники ефективності діяльності таких служб на підприємстві:
- повнота виконання заходів щодо вдосконалювання нормування праці за аналізований період;
- ступінь і строки освоєння проектної трудомісткості продукції (робіт);
- ріст питомої ваги робітників, праця яких нормується за НОН, прогресивними нормативами;
- дотримання періодичності перегляду норм праці на підприємстві.
Досягнення максимального можливого рівня за цими показниками й буде свідченням раціональності організаційної структури служби нормування праці на підприємстві і якісного складу її кадрів.
