- •Розділ 1. Сутність, призначення й завдання аналізу трудових показників
- •1.1 Значення аналізу у вивченні соціально-трудових відносин
- •1.2 Предмет і завдання курсу
- •1.3 Зв'язок аналізу трудових показників з іншими дисциплінами
- •1.4 Вимоги до організації аналітичної роботи
- •Розділ 2. Методи аналізу трудових показників і оперативний контроль їх виконання
- •2.1 Методи аналізу й методи обробки вихідних даних
- •Приклад аналізу основних показників
- •Приклад аналізу показників за один період
- •2.2 Види аналізу трудових показників
- •Показники використання одного середньорічного еталонного трактора
- •Показники реалізації продукції
- •Спосіб ланцюгових підстановок
- •Загальне відхилення фактичного прибутку від планового
- •Показники оцінки виконання намічених планових витрат на оплату праці
- •Спосіб відносних чисел
- •Показники вироблення тракторів
- •2.3 Оперативний аналіз виконання трудових показників
- •Розділ 3. Використання трудових ресурсів і робочого часу
- •3.1 Основні показники трудового потенціалу, їх структура й динаміка
- •Приклад аналізу показників трудового потенціалу
- •3.2 Аналіз професійно-кваліфікаційного складу працівників і його використання
- •Приклад аналізу професійно-кваліфікаційного складу працівників
- •Аналіз використання робітників у відповідності з рівнем кваліфікації
- •3.3 Аналіз руху робочої сили
- •Розрахунки коефіцієнтів плинності
- •Аналіз руху кадрів
- •Аналіз причин плинності кадрів
- •3.4 Аналіз використання робочого часу
- •Використання календарного фонду робочого часу
- •Аналіз витрат робочого часу
- •3.5 Аналіз результатів атестації робочих місць
- •До показників ефективності атестації робочих місць належать такі:
- •Коефіцієнт збалансованості робочих місць і робітників
- •3.6 Підвищення коефіцієнта змінності працівників
- •Розділ 4. Аналіз організації праці
- •4.1 Основні завдання аналізу організації праці й критерії оцінки її рівня
- •4.2 Система показників оцінки рівня організації праці
- •Динаміка вироблення
- •Рівень виконання норм
- •Використання фонду робочого часу за елементами витрат (у людино-годин)
- •Динаміка показників організації праці
- •4.3 Розробка заходів щодо вдосконалювання організації праці
- •Розділ 5. Аналіз і оцінка умов праці
- •5.1 Структура витрат, пов'язаних з умовами праці
- •5.2 Оцінка умов праці на робочих місцях
- •5.3 Аналіз втрат робочого часу, викликаних професійною захворюваністю й виробничим травматизмом
- •Приклад аналізу професійної захворюваності
- •Аналіз мікротравматизму
- •Аналіз частки робітників, зайнятих ручною працею
- •Розділ 6. Аналіз стану нормування праці
- •6.1 Завдання аналізу нормування праці
- •6.2 Вивчення забезпеченості підприємства нормативними матеріалами
- •6.3 Ступінь охоплення робіт (працівників) нормуванням праці
- •6.4 Аналіз якості й рівнонапруженості норм
- •Приклад розрахунків середнього відсотка виконання норм
- •Середнє виконання норм праці основних цехів
- •Аналіз розподілу робітників за рівнем виконання норм
- •Рекомендовані значення нормальних меж
- •6.5 Аналіз організаційної структури служби нормування
- •Розділ 7. Аналіз і контроль продуктивності праці
- •7.1 Значення, методи аналізу й контролю динаміки продуктивності праці
- •- Вплив середньої тривалості робочого дня:
- •Результати обчислень зводять у наступну таблицю
- •Розрахунки впливу факторів на ріст продуктивностіпраці
- •7.2 Дослідження динаміки продуктивності праці й трудомісткості продукції
- •Аналіз впливу на продуктивність праці виконання плану з кооперованих поставок
- •Приклад розрахунків показника росту обсягу випуску продукції за рахунок підвищення продуктивності праці
- •7.3 Оцінка впливу продуктивності на обсяг випуску продукції
- •7.4 Використання робочого часу як фактора зміни продуктивності
- •7.5 Вплив продуктивності на чисельність і структуру кадрів
- •Розділ 8. Аналіз і розробка заходів з використання резервів росту продуктивності праці
- •8.1 Загальні методичні підходи до виявлення резервів
- •8.2 Резерви покращення нормування праці
- •8.3 Удосконалювання організації й умов праці
- •Тобто необхідно максимально скоротити різницю
- •Аналіз ритмічності випуску продукції протягом місяця
- •8.4 Покращення структури й рівня підготовки кадрів
- •8.5 Покращення використання особистого людського фактора виробництва
- •Зведені розрахунки резервів росту продуктивності праці
- •Розділ 9. Витрати фонду заробітної плати
- •9.1 Перевірка правильності вирахування базового фонду і його коректування
- •9.2 Виявлення причин відхилень фактичних виплат від планового фонду заробітної плати
- •9.3 Динаміка структурних складових фонду заробітної плати
- •Витрата фонду заробітної плати за категоріями промислово-виробничого персоналу
- •Аналіз використання фонду оплати праці
- •9.4 Відповідність виплат результатам праці
- •Взаємозв'язок нормування праці й заробітної плати
- •9.5 Вплив використання фонду заробітної плати на собівартість продукції
- •Список використаних джерел
Розділ 2. Методи аналізу трудових показників і оперативний контроль їх виконання
2.1 Методи аналізу й методи обробки вихідних даних
Загалом, поняття “метод” позначає сукупність способів і прийомів для вивчення системи показників діяльності підприємств. Стосовно до нашого курсу під методом аналізу розуміється комплекс способів оцінки функціонування виробництва в сфері ефективного використання трудового потенціалу з врахуванням наявних організаційно-технічних умов.
Будь-яка оцінка, що претендує на об'єктивність, повинна спиратися на строго фіксований еталон. Залежно від того, що ухвалюється в якості такого еталона, розрізняють два методи (у деяких літературних джерелах вони називаються прийомами аналізу): порівняльний і зіставний. У першому випадку в якості еталона використовуються планові (або базові) показники. Порівняння фактичних і планових показників дозволяє визначити величину плюсових або мінусових відхилень. При цьому в завдання аналізу входять виявлення причин мінусових відхилень і розробка заходів щодо усунення цих негативних явищ.
Практично метод порівняння реалізується у формі аналітичних таблиць двох основних типів. Призначення перших – установити взаємозв'язок підприємств, відхилення їх від плану, зміна стосовно попереднього періоду. У ці ж таблиці уводяться індексні (процентні) відносини планового показника до базисного, фактичного до планового й до базисного.
Таблиця 2.1
Приклад аналізу основних показників
|
№ з/п |
Показники |
Од. вим. |
Періоди |
Зміна показників (%) | ||||
|
базис |
план |
факт |
План до базису |
Факт до плану |
Факт до базису | |||
|
1 |
Обсяг виробництва |
тис. грн |
3200 |
3600 |
3450 |
112,5 |
95,8 |
107,8 |
|
2 |
Продуктивність праці |
грн./ осіб |
4000 |
4500 |
4367 |
112,5 |
97,0 |
109,2 |
|
3 |
Чисельність |
осіб. |
800 |
800 |
790 |
100,0 |
98,8 |
98,8 |
Призначення таблиць другого типу – установити розміри відхилень фактичних показників від планових для з'ясування причин таких відхилень.
Таблиця 2.2
Приклад аналізу показників за один період
|
№ з/п |
Показники |
Од. вим. |
План |
Факт |
Відхилення, ± | |
|
Абсолютне |
Відносне, % | |||||
|
1 |
Продуктивність праці |
грн/осіб |
4500 |
4367 |
-133 |
97 |
Таблиця 2.3
Таблиця розрахунків динаміки показників (фактичних)
за ряд періодів (років, місяців)
|
№ з/п |
Показники |
Періоди (місяці, квартали, роки) | ||||
|
2003 |
2004 |
2005 |
2006 |
2007 | ||
|
1 |
Продуктивність праці, тис. грн |
100,0 |
110 |
105,0 |
95,0 |
130,0 |
|
|
1,00 |
1,10 |
1,05 |
0,85 |
1,3 | |
|
|
1,00 |
1,10 |
0,95 |
0,90 |
1,36 | |
Обґрунтованість плану за допомогою цього методу не перевіряється, тому що він умовно ухвалюється за еталон, хоча за величиною відхилень можна певною мірою судити про невраховані планом можливості.
При використанні зіставного методу за еталон ухвалюються кращі показники за групами однорідних підприємств, середньогалузеві або розрахункові прогресивні показники, або показники аналогійних закордонних компаній.
Потрібно відзначити, що ці методи використовуються за умови порівнянності показників, під якою ухвалюється економічна можливість порівняння однопорядкових даних. Непорівнянність підприємств може бути викликана різними причинами:
зміною кола об'єктів, що охоплюють аналізом;
відмінністю застосовуваних методик розрахунків показників;
розбіжністю планового й звітного періодів;
відмінністю грошових одиниць, а також рівнем цін у різні періоди й ін.
Наприклад, не можна порівнювати показники росту продуктивності праці, розраховані різними методами: з валової і чистої продукції; з товарної і реалізованої продукції.
В аналізі найчастіше користуються різними відносними величинами – коефіцієнтами, середніми величинами, індексами.
Коефіцієнти є показниками досягнутого рівня (коефіцієнт змінності) або співвідношення будь-яких величин (коефіцієнт випередження росту продуктивності праці в порівнянні з ростом середньої заробітної плати).
Середні величини використовуються для узагальнення однорідних показників: середня заробітна плата, вироблення.
Індекси характеризують динаміку показників. Ланцюгові індекси застосовуються, коли кожний наступний показник порівнюється з показником попереднього періоду, і базисні – для всього індексного ряду встановлюється один період, як база для порівняння.
Для наочності динаміки кількісних показників використовуються графіки, діаграми.
В аналізі трудових показників використовуються також прийоми (конкретні процедури аналізу метод, що становить) або методи обробки даних: угрупування; балансові зіставлення; знаходження залежностей і визначення щільності зв'язків; ланцюгові підстановки.
Угрупування являє собою відомість, класифікацію первинних даних в однорідні групи за будь-якою ознакою, наприклад, угрупування робітників за рівнем виконання норм, за рівнями вироблення й заробітної плати (15 % робітників виконують норми виробітку в діапазоні 100 – 105 %).
Балансові зіставлення (ув'язування) – це порівняння взаємозалежних показників для встановлення відповідності витрат наявним або нормативним ресурсам (баланс робочого часу).
Знаходження взаємозв'язків і визначення щільності зв'язків показників, використовуються в тих випадках, коли вона не є функціональною. Для цього призначені: кореляція, математичні моделі, емпіричні формули, індекси зв'язку й ін.
Метод (прийом) ланцюгових підстановок застосовується для визначення впливу окремих факторів на результативний показник шляхом заміни планової або базисної величини його фактичним значенням. Число підстановок визначається числом факторів, включених у загальну формулу. Цей метод розглянемо при аналізі продуктивності праці.
Крім того, при аналізі використовуються спеціальні прийоми обробки інформації:
ранжирування – розподіл один за одним; спосіб оцінки показника, коли значенню його дається певне місце (ранг) у всій сукупності досліджуваних величин;
елімірування – прийом, що дозволяє виключити вплив того або іншого фактора, при розрахунках впливу декількох з них на один показник (наприклад, на ріст продуктивності праці). Елімірування пов'язане з розкладанням складного показника, явища на окремі частини з метою роздільного вивчення впливу кожного з них.
