- •Розділ 1. Сутність, призначення й завдання аналізу трудових показників
- •1.1 Значення аналізу у вивченні соціально-трудових відносин
- •1.2 Предмет і завдання курсу
- •1.3 Зв'язок аналізу трудових показників з іншими дисциплінами
- •1.4 Вимоги до організації аналітичної роботи
- •Розділ 2. Методи аналізу трудових показників і оперативний контроль їх виконання
- •2.1 Методи аналізу й методи обробки вихідних даних
- •Приклад аналізу основних показників
- •Приклад аналізу показників за один період
- •2.2 Види аналізу трудових показників
- •Показники використання одного середньорічного еталонного трактора
- •Показники реалізації продукції
- •Спосіб ланцюгових підстановок
- •Загальне відхилення фактичного прибутку від планового
- •Показники оцінки виконання намічених планових витрат на оплату праці
- •Спосіб відносних чисел
- •Показники вироблення тракторів
- •2.3 Оперативний аналіз виконання трудових показників
- •Розділ 3. Використання трудових ресурсів і робочого часу
- •3.1 Основні показники трудового потенціалу, їх структура й динаміка
- •Приклад аналізу показників трудового потенціалу
- •3.2 Аналіз професійно-кваліфікаційного складу працівників і його використання
- •Приклад аналізу професійно-кваліфікаційного складу працівників
- •Аналіз використання робітників у відповідності з рівнем кваліфікації
- •3.3 Аналіз руху робочої сили
- •Розрахунки коефіцієнтів плинності
- •Аналіз руху кадрів
- •Аналіз причин плинності кадрів
- •3.4 Аналіз використання робочого часу
- •Використання календарного фонду робочого часу
- •Аналіз витрат робочого часу
- •3.5 Аналіз результатів атестації робочих місць
- •До показників ефективності атестації робочих місць належать такі:
- •Коефіцієнт збалансованості робочих місць і робітників
- •3.6 Підвищення коефіцієнта змінності працівників
- •Розділ 4. Аналіз організації праці
- •4.1 Основні завдання аналізу організації праці й критерії оцінки її рівня
- •4.2 Система показників оцінки рівня організації праці
- •Динаміка вироблення
- •Рівень виконання норм
- •Використання фонду робочого часу за елементами витрат (у людино-годин)
- •Динаміка показників організації праці
- •4.3 Розробка заходів щодо вдосконалювання організації праці
- •Розділ 5. Аналіз і оцінка умов праці
- •5.1 Структура витрат, пов'язаних з умовами праці
- •5.2 Оцінка умов праці на робочих місцях
- •5.3 Аналіз втрат робочого часу, викликаних професійною захворюваністю й виробничим травматизмом
- •Приклад аналізу професійної захворюваності
- •Аналіз мікротравматизму
- •Аналіз частки робітників, зайнятих ручною працею
- •Розділ 6. Аналіз стану нормування праці
- •6.1 Завдання аналізу нормування праці
- •6.2 Вивчення забезпеченості підприємства нормативними матеріалами
- •6.3 Ступінь охоплення робіт (працівників) нормуванням праці
- •6.4 Аналіз якості й рівнонапруженості норм
- •Приклад розрахунків середнього відсотка виконання норм
- •Середнє виконання норм праці основних цехів
- •Аналіз розподілу робітників за рівнем виконання норм
- •Рекомендовані значення нормальних меж
- •6.5 Аналіз організаційної структури служби нормування
- •Розділ 7. Аналіз і контроль продуктивності праці
- •7.1 Значення, методи аналізу й контролю динаміки продуктивності праці
- •- Вплив середньої тривалості робочого дня:
- •Результати обчислень зводять у наступну таблицю
- •Розрахунки впливу факторів на ріст продуктивностіпраці
- •7.2 Дослідження динаміки продуктивності праці й трудомісткості продукції
- •Аналіз впливу на продуктивність праці виконання плану з кооперованих поставок
- •Приклад розрахунків показника росту обсягу випуску продукції за рахунок підвищення продуктивності праці
- •7.3 Оцінка впливу продуктивності на обсяг випуску продукції
- •7.4 Використання робочого часу як фактора зміни продуктивності
- •7.5 Вплив продуктивності на чисельність і структуру кадрів
- •Розділ 8. Аналіз і розробка заходів з використання резервів росту продуктивності праці
- •8.1 Загальні методичні підходи до виявлення резервів
- •8.2 Резерви покращення нормування праці
- •8.3 Удосконалювання організації й умов праці
- •Тобто необхідно максимально скоротити різницю
- •Аналіз ритмічності випуску продукції протягом місяця
- •8.4 Покращення структури й рівня підготовки кадрів
- •8.5 Покращення використання особистого людського фактора виробництва
- •Зведені розрахунки резервів росту продуктивності праці
- •Розділ 9. Витрати фонду заробітної плати
- •9.1 Перевірка правильності вирахування базового фонду і його коректування
- •9.2 Виявлення причин відхилень фактичних виплат від планового фонду заробітної плати
- •9.3 Динаміка структурних складових фонду заробітної плати
- •Витрата фонду заробітної плати за категоріями промислово-виробничого персоналу
- •Аналіз використання фонду оплати праці
- •9.4 Відповідність виплат результатам праці
- •Взаємозв'язок нормування праці й заробітної плати
- •9.5 Вплив використання фонду заробітної плати на собівартість продукції
- •Список використаних джерел
7.5 Вплив продуктивності на чисельність і структуру кадрів
Структура й чисельність персоналу організації, за інших рівних умов, суттєво залежать від рівня й динаміки продуктивності праці.
Структура кадрів підприємства характеризується співвідношенням різних категорій працівників у їхній загальній чисельності. Для вивчення структури визначається й рівняється питома вага кожної категорії працівників у загальній порівняльно-обліковій чисельності. Крім суто кількісних показників аналіз може проводитися й за іншими напрямками: професія, кваліфікація, рівень освіти, вік, стаж роботи та ін.
Як правило, ріст продуктивності праці окремих категорій працівників призводить як до відносного, так і до абсолютного скорочення їх чисельності, змінюючи одночасно і їх структуру. Зазначену залежність можна представити у вигляді наступних формул:
(7.37)
(7.38)
(7.39)
Рівняються
індекси продуктивності праці, розраховані
на одного працівника, робітника й
основного робітника, визначаються
причини відмінності цих показників, їх
зв'язок зі змінами в техніці, технології,
організації праці. Наприклад, якщо
нижче чому
й
,
то це свідчить про те, що на підприємстві
недостатня увага приділяється росту
продуктивності праці обслуговуючого
й управлінського персоналу.
Структура чисельності працюючих залежить від особливостей галузі промисловості, номенклатури виробів, спеціалізації й масштабів виробництва. Впливає на неї й науково-технічний прогрес у галузі, призводячи до зміни питому вагу різних категорій працівників.
Аналізуючи вплив досягнутого рівня продуктивності праці на чисельність і структуру кадрів з кожної ділянки, цеху підприємства, визначають співвідношення росту продуктивності праці основних і обслуговуючих робітників, відносну зміну чисельності у зв'язку зі збільшенням (зниженням) обсягів виробництва.
Відомо, що допоміжні робітники не приймають особистої участі в зміні предмета праці, але створюють умови для нормальної роботи. Однак рівень механізації їх праці, як правило, нижчий ніж в основних робітників. Впровадження заходів щодо механізації й покращення організації праці допоміжних робітників веде до росту продуктивності їх праці, скорочення їх чисельності й можливості використання в основному виробництві, що, у свою чергу, може забезпечити додатковий випуск продукції й ріст продуктивності праці в цілому по підприємству.
При слабкій механізації допоміжних робіт губиться ефект, досягнутий впровадженням продуктивної техніки в основному виробництві. Механізація, тому повинна бути комплексною й охоплювати як основне, так і допоміжне виробництво.
Порівняння росту продуктивності праці й рівня виконання норм дозволяє судити про зміну структури кадрів. Наприклад, якщо на підприємстві продуктивність праці зросте на 1 %, а рівень виконання норм – на 5 %, то це свідчить про збільшення чисельності допоміжних робітників, тому що ріст числа таких робітників “поглинає” економію робочої сили, досягнуту на нормованих роботах.
Співвідношення чисельності різних категорій робітників слід порівнювати не тільки із планом, з попереднім періодом, але й з існуючими галузевими показниками, наявними нормативами. Таке порівняння дозволяє виявити ділянки й групи допоміжних робітників, що мають завищену чисельність, визначити причини такого надлишку робітників і запропонувати заходи щодо зниження числа цих категорій персоналу. Можливе впровадження наступних заходів:
- заміна ручної праці машинною;
- впровадження засобів малої механізації;
- удосконалювання організації праці допоміжних робітників;
- покращення розміщення робітників відповідно до рівня професійної підготовки;
- централізація допоміжних служб та ін.
Аналіз впливу продуктивності праці на чисельність дозволяє виявити, як змінюється число основних робітників і обслуговуючого персоналу за функціями. Наприклад, упровадження нової техніки й технології, скорочуючи чисельність основних робітників, призводить до збільшення ремонтних і налагоджувальних робіт. Тому, можлива ситуація, коли скорочення числа основних робітників відбувається з одночасним ростом (більшою мірою) наладчиків нової техніки, ремонтного персоналу, які “з'їдають” економію робочої сили, отриману в основному виробництві при одночасному зниженні продуктивності праці в цілому по підприємству.
Ми вже відзначили, що з ростом продуктивності праці змінюється не тільки чисельність, але й структура працівників. На підприємствах нерідко динаміка її така, що при зниженні загальної чисельності працівників, число основних робітників скорочується більшою мірою, чим зайнятих обслуговуванням устаткування. Повільні темпи зниження чисельності допоміжних робітників пояснюються наступними причинами:
- більш низьким, ніж в основних робітників, рівнем механізації й автоматизації праці;
- неможливістю повної механізації деяких видів ремонтних і налагоджувальних робіт, значним ростом чисельності робітників, зайнятих такими функціями при впровадженні нової техніки, технології. Таким чином, при зниженні загальної чисельності робітників і загальному зростанні продуктивності праці може спостерігатися ріст питомої ваги зайнятих на обслуговуванні нової техніки.
Порівняння питомих витрат на 1 тис. грн продукції дозволяє оцінити раціональність зміни структури робочих кадрів. Якщо при абсолютному рості чисельності зайнятих обслуговуванням виробництва питомі витрати на 1 тис. грн продукції скорочуються, то це свідчить, що існуюча структура кадрів ефективна. Якщо ж при цьому (ріст допоміжних робітників) питомі витрати підвищуються, то чисельність обслуговуючих робітників потрібно зменшити, або збільшити їхню продуктивність праці.
