5.3 Аналіз втрат робочого часу, викликаних професійною захворюваністю й виробничим травматизмом

Рівень виробничого травматизму й професійної захворюваності на підприємствах виявляє істотний вплив на величину втрат робочого часу, які викликані несприятливими умовами праці й поганою її організацією. Необхідно також відзначити, що погані умови праці збільшують, а нерідко й ігнорують і загальну захворюваність, прямо не обумовлену виробничою обстановкою.

У цілому по промисловості в загальній кількості цілоденних втрат неявки через хворобу становлять 60 – 80 %. Втрати робочого часу через тимчасову непрацездатність рівні приблизно 2,5 % річного фонду робочого часу на підприємстві з належними умовами праці 5 – 10 % на підприємствах з незадовільними умовами праці.

Наведені цифри свідчать про наявність більших резервів економії робочого часу, яка може бути отримана за рахунок скорочення його втрат внаслідок захворювань і травм на підприємстві.

Розглянуті втрати робочого часу вивчаються на основі даних згадуваних вже форми статзвітності № 16-вн і за матеріалами про надання допомоги в навчальних установах самих підприємствах (медпунктах, здравпунктах) і в районних лікарнях.

За формою № 16-вн із таблиці “Хвороби й інші причини непрацездатності” встановлюється загальна кількість випадків захворюваності (як загальної, так і професійної) підсумовуванням даних за кожним видом хвороби; а також визначається сумарна кількість днів непрацездатності. Дані в таблиці наводяться за три роки, тому робиться вибірка потрібних показників для аналізу за ці ж періоди.

(5.8)

Коефіцієнт частоти захворюваності в розглянутій таблиці вже розрахований за кожною хворобою, тому для цілей аналізу розглядаються тільки коефіцієнти плинності захворювань і частоти травматизму:

(5.9)

днів непрацездатності/на 1 випадок, (5.10)

де – кількість днів непрацездатності;

–загальна кількість випадків захворюваності

і коефіцієнт непрацездатності на 100 осіб.

кількість днів непрацездатності/ на 100 осіб. (5.11)

Далі розраховують динаміку рівнів захворюваності стосовно попереднього року:

(5.12)

Якщо отримана величина перевищує 100 %, наприклад, 127 %, то захворюваність вища на 27 %; якщо менше 100 %, наприклад, 98 %, то захворюваність знизилася на 2 %.

Для поглиблення аналізу й виявлення прямих зв'язків з незадовільними умовами праці, розраховують коефіцієнти непрацездатності з найпоширеніших захворюваннь і за структурними підрозділами підприємства (цехами, ділянками).

Аналіз наводиться у формі таблиці 5.1.

Таблиці 5.1

Приклад аналізу професійної захворюваності

Підрозділи підприємства	Види захворюваності	днів на 100 робітників	днів на 100 робітників	Відхилення
				абсолютні, ±	в %
Цех № 1	Респіраторні інфекції	5,5	9,5	+ 4	73
Цех № 2	Грип	7,5	10,0	+ 2,5	33
Ділянка транспорту	Хвороби кістково-м'язової системи	15	14	- 1	- 6

Аналіз даних таблиці 5.1 дозволяє встановити рівень певних видів захворювань і пов'язати його з умовами праці. Наприклад, видно, що в цехах № 1 і № 2 дуже поширені простудні захворювання, що може викликатися розбитимсклом у вікнах цеху, протягами, недостатнім опаленням та іншими причинами.

Величина контрольного коефіцієнта непрацездатності береться за кращим цехом на даному підприємстві або з контрольних цифр, наявних у профкомі підприємства.

Ту чи іншу хворобу зараховують як професійну на основі спеціальних списків профзахворювань, затверджених Міністерством охорони здоров'я.

Виробничий травматизм, як і профзахворюваність, значною мірою пов'язаний з несприятливими умовами праці, підвищеною небезпекою виробництва.

Для визначення величини втрат робочого часу через виробничий травматизм по цехах, ділянках, у цілому по підприємству використовують дані форми № 7-Т, журналу обліку потерпілих (у медпункті підприємства). Види втрат робочого часу із цих причин можуть бути такі:

- кількість днів непрацездатності через травми;

- витрати часу на відвідування медпункту (при мікротравмах);

- витрати часу на санітарно-курортне лікування наслідків травм.

На підставі отриманої інформації визначаються цілоденні й внутрішньозмінні втрати робочого часу через травматизм за звітний період, їх питома вага в загальних втратах робочого часу.

Динаміка втрат робочого часу через виробничий травматизм за ряд років виявляється шляхом зіставлення за ці періоди коефіцієнтів непрацездатності. На відміну від аналогічного показника захворюваності, при аналізі травматизму він розраховується не на 100, а на 1000 осіб:

(5.13)

де – число днів непрацездатності через виробничий травматизм, дні.

Слід зазначити, що аналіз професійної захворюваності й виробничого травматизму досить глибоко й докладно проводиться службою техніки безпеки. Метою такого аналізу є виявлення причин і розробка заходів щодо попередження нещасних випадків і профзахворювань на виробництві.

Метою аналізу травматизму й захворюваності у курсі аналізу трудових показників є визначення величини втрат робочого часу із цих причин і розрахунки їх впливу на результати виробничої діяльності підприємства.

Оцінка втрат робочого часу й економічної ефективності витрат на розробку й впровадження заходів щодо охорони праці проводиться на основі: показників непрацездатності (); матеріальних наслідків травматизму, витрат на попередження нещасних випадків.

Показник матеріальних наслідків травматизму визначається за формулою:

(5.14)

грн (5.15)

До матеріальних наслідків відносять: обсяг недоданої продукції через травматизм; вартість зіпсованого встаткування, зруйнованих будинків, споруджень, вартість ремонту.

Виділяють ще й матеріальні витрати у зв'язку з нещасними випадками: виплати за листками непрацездатності; вартість амбулаторного, клінічного, санітарно-курортного лікування; доплати потерпілим до середнього заробітку при переведені на легку роботу; пенсії членам родини при втраті годувальника; вартість догляду за хворим, протезів, витрати на похорон, безкоштовний ремонт житла потерпілого й т.ін.

Усе це враховується показником матеріальних витрат:

МВ = (5.16)

де – втрати робочого часу через нещасні випадки;

–середньоденна заробітна плата працівника, грн;

–коефіцієнт, що враховує всі елементи матеріальних витрат; залежно від галузі промисловості коливається від 1,5 до 2,5.

Розраховується також показник витрат на попередження виробничого травматизму:

(5.17)

де – витрати на попередження нещасних випадків.

Економія чисельності за рахунок впровадження заходів щодо зниження травматизму визначається за ростом фонду робочого часу внаслідок скорочення цілоденних і внутрішньозмінних втрат із цих причин:

осіб (5.18)

де,– скорочення втрат робочого часу через зниження профзахворюваності й травматизму, година.

Оцінюючи роботу з удосконалювання умов праці, слід аналізувати й так званий мікротравматизм, наслідками якого для потерпілого є втрата працездатності на строк менше доби (зміни), а звернення працівника в медпункт, як правило, обмежується одноразовим відвідуванням.

Для аналізу мікротравматизму (МКТР) необхідні наступні дані:

- кількість мікротравм за видами робіт, за ділянками, за професіями, за підприємствами у цілому. Вибірка здійснюється за журналом реєстрації травм і захворювань у медпункті (здравпункті);

- час, що затрачається потерпілим на відвідування медпункту, на надання медичної допомоги; він повинен фіксуватися майстром; а в журналі обліку мікротравм потрібно відзначати час початку й закінчення медичної допомоги.

Аналіз мікротравматизму наводиться в наступній таблиці 5.2. Цифри в таблиці підсумовують і визначають загальну кількість мікротравм; час, затрачуваний на надання медичної допомоги за видами травм, по цехах виявляються причини мікротравматизму й пропонуються заходи щодо їхнього усунення. Економія чисельності від зниження рівня мікротравматизму по підприємству визначається за формулою:

осіб (5.19)

Аналіз втрат робочого часу, викликаних професійною захворюваністю, виробничим травматизмом і мікротравматизмом завершується визначенням частки впливу власних умов праці, тому що на величину таких втрат можуть впливати не тільки умови праці. Дослідженнями встановлено, що:

- 20 – 25 % усіх днів непрацездатності за загальною захворюваністю пов'язані з умовами праці;

- 75 – 100 % днів непрацездатності внаслідок виробничого травматизму й мікротравматизму пов'язані з умовами праці;

- 100 % днів непрацездатності через профзахворюваність пов'язані з умовами праці.

Отримана величина втрат робочого часу дозволяє досить точно визначити вплив умов праці на рівень загальної, професійної захворюваності й виробничий травматизм. Покращення умов праці сприяє скороченню таких втрат робочого часу, враховує ефективний фонд робочого часу й тим самим сприяє підвищенню річного вироблення працівників.

Таблиця 5.2