- •Розділ 1. Сутність, призначення й завдання аналізу трудових показників
- •1.1 Значення аналізу у вивченні соціально-трудових відносин
- •1.2 Предмет і завдання курсу
- •1.3 Зв'язок аналізу трудових показників з іншими дисциплінами
- •1.4 Вимоги до організації аналітичної роботи
- •Розділ 2. Методи аналізу трудових показників і оперативний контроль їх виконання
- •2.1 Методи аналізу й методи обробки вихідних даних
- •Приклад аналізу основних показників
- •Приклад аналізу показників за один період
- •2.2 Види аналізу трудових показників
- •Показники використання одного середньорічного еталонного трактора
- •Показники реалізації продукції
- •Спосіб ланцюгових підстановок
- •Загальне відхилення фактичного прибутку від планового
- •Показники оцінки виконання намічених планових витрат на оплату праці
- •Спосіб відносних чисел
- •Показники вироблення тракторів
- •2.3 Оперативний аналіз виконання трудових показників
- •Розділ 3. Використання трудових ресурсів і робочого часу
- •3.1 Основні показники трудового потенціалу, їх структура й динаміка
- •Приклад аналізу показників трудового потенціалу
- •3.2 Аналіз професійно-кваліфікаційного складу працівників і його використання
- •Приклад аналізу професійно-кваліфікаційного складу працівників
- •Аналіз використання робітників у відповідності з рівнем кваліфікації
- •3.3 Аналіз руху робочої сили
- •Розрахунки коефіцієнтів плинності
- •Аналіз руху кадрів
- •Аналіз причин плинності кадрів
- •3.4 Аналіз використання робочого часу
- •Використання календарного фонду робочого часу
- •Аналіз витрат робочого часу
- •3.5 Аналіз результатів атестації робочих місць
- •До показників ефективності атестації робочих місць належать такі:
- •Коефіцієнт збалансованості робочих місць і робітників
- •3.6 Підвищення коефіцієнта змінності працівників
- •Розділ 4. Аналіз організації праці
- •4.1 Основні завдання аналізу організації праці й критерії оцінки її рівня
- •4.2 Система показників оцінки рівня організації праці
- •Динаміка вироблення
- •Рівень виконання норм
- •Використання фонду робочого часу за елементами витрат (у людино-годин)
- •Динаміка показників організації праці
- •4.3 Розробка заходів щодо вдосконалювання організації праці
- •Розділ 5. Аналіз і оцінка умов праці
- •5.1 Структура витрат, пов'язаних з умовами праці
- •5.2 Оцінка умов праці на робочих місцях
- •5.3 Аналіз втрат робочого часу, викликаних професійною захворюваністю й виробничим травматизмом
- •Приклад аналізу професійної захворюваності
- •Аналіз мікротравматизму
- •Аналіз частки робітників, зайнятих ручною працею
- •Розділ 6. Аналіз стану нормування праці
- •6.1 Завдання аналізу нормування праці
- •6.2 Вивчення забезпеченості підприємства нормативними матеріалами
- •6.3 Ступінь охоплення робіт (працівників) нормуванням праці
- •6.4 Аналіз якості й рівнонапруженості норм
- •Приклад розрахунків середнього відсотка виконання норм
- •Середнє виконання норм праці основних цехів
- •Аналіз розподілу робітників за рівнем виконання норм
- •Рекомендовані значення нормальних меж
- •6.5 Аналіз організаційної структури служби нормування
- •Розділ 7. Аналіз і контроль продуктивності праці
- •7.1 Значення, методи аналізу й контролю динаміки продуктивності праці
- •- Вплив середньої тривалості робочого дня:
- •Результати обчислень зводять у наступну таблицю
- •Розрахунки впливу факторів на ріст продуктивностіпраці
- •7.2 Дослідження динаміки продуктивності праці й трудомісткості продукції
- •Аналіз впливу на продуктивність праці виконання плану з кооперованих поставок
- •Приклад розрахунків показника росту обсягу випуску продукції за рахунок підвищення продуктивності праці
- •7.3 Оцінка впливу продуктивності на обсяг випуску продукції
- •7.4 Використання робочого часу як фактора зміни продуктивності
- •7.5 Вплив продуктивності на чисельність і структуру кадрів
- •Розділ 8. Аналіз і розробка заходів з використання резервів росту продуктивності праці
- •8.1 Загальні методичні підходи до виявлення резервів
- •8.2 Резерви покращення нормування праці
- •8.3 Удосконалювання організації й умов праці
- •Тобто необхідно максимально скоротити різницю
- •Аналіз ритмічності випуску продукції протягом місяця
- •8.4 Покращення структури й рівня підготовки кадрів
- •8.5 Покращення використання особистого людського фактора виробництва
- •Зведені розрахунки резервів росту продуктивності праці
- •Розділ 9. Витрати фонду заробітної плати
- •9.1 Перевірка правильності вирахування базового фонду і його коректування
- •9.2 Виявлення причин відхилень фактичних виплат від планового фонду заробітної плати
- •9.3 Динаміка структурних складових фонду заробітної плати
- •Витрата фонду заробітної плати за категоріями промислово-виробничого персоналу
- •Аналіз використання фонду оплати праці
- •9.4 Відповідність виплат результатам праці
- •Взаємозв'язок нормування праці й заробітної плати
- •9.5 Вплив використання фонду заробітної плати на собівартість продукції
- •Список використаних джерел
Спосіб відносних чисел
Взаємозалежність між показниками таблиці виражається формулою:
ФОП=
,
дн. (2.24)
Розрахуємо зміни ФОП за рахунок зміни чисельності персоналу:
тис.
грн.
зміна відпрацьованих днів одним працівником:
тис.
грн.
ріст середньоденної заробітної плати:
тис.
грн.
Висновки
ФОП знизилася за рахунок скорочення чисельності персоналу й відпрацьованих робочих днів одним працівником на 60 тис. грн. (35,63 + 24,37), але збільшилася на 7203,7 тис. грн. за рахунок росту середньоденної заробітної плати.
План за чисельністю персоналу в нашому прикладі виконано на 97,5 %, отже, під впливом цього сума засобів на оплату праці поменшала на:
тис.грн.
План відпрацьованих днів на одого працівника виконано на 98,25 %. Вплив цього фактора з урахуванням виконання плану з чисельності працівників становить:
![]()
тис.
грн.
Сума засобів на оплату праці використана на 105,37 % при чисельності персоналу й відпрацьованих днях 98,25 %; виходить, надплановий ріст середньої заробітної плати викликав збільшення засобів на оплату праці на:
тис.
грн.
Перераховані способи використовуються для розрахунків впливу факторів на обсяг продукції: фондовіддачу, продуктивність праці, сума засобів на оплату праці.
Перевага способу відносних чисел у порівнянні з розглянутими вище полягає в тому, що розрахунки впливу факторів можна проводити за обмеженим числом вихідних даних, виражених у відсотках або коефіцієнтах.
Балансовийабо сальдовий метод застосовується тоді, коли відоме загальне відхилення за досліджуваним показником й вплив усіх факторів, крім одного. У цьому випадку вплив невідомого фактора визначається вирахуванням із загального відхилення за відомими факторами.
Як показав досвід і багаторічна практика, цей метод є найкращим способом виявлення й підтримки певних кількісних пропорцій і співвідношень. Він служить інструментом виявлення господарських резервів, установлення матеріально-речовинних, вартісних і трудових пропорцій, забезпечення оптимального й збалансованого розвитку виробництва. В основі його лежить основна рівність:
(2.25)
де
–
ресурси i-ї
продукції (матеріалу, робітників певної
професії або кваліфікації) за
джерелами вступу;
-
обсяги розподілу i-ї
продукції за
напрямками дослідження.
Отже, ми коротко познайомилися з методами й прийомами економічного аналізу впливу факторів (елімірування), але слід мати на увазі через, що є ще один найважливіших етап аналізу – спілкування його результатів з метою використання економічної інформації в керуванні. На цьому етапі економічний аналіз тісно пов'язаний з організацією й технологією виробництва, плануванням і управлінням, господарським і внутрішньогосподарським розрахунками, оплатою праці працівників з урахуванням досягнутих результатів. Слід зазначити, що способи узагальнення розроблені дуже слабко й це стримує ефективне використання інформації в управлінні виробництвом. Узагальнення дозволяє синтезувати результати аналізу, досліджувати складний комплекс економічних факторів, з'ясувати найважливіші з них. При цьому проводять всебічну й об'єктивну оцінку господарських результатів, визначають раціональну комбінацію факторів, від яких вони залежать. У процесі узагальнення аналіз сполучається із синтезом, коли окремі вивчені складові частини зводяться в єдине ціле на новій якісній основі з урахуванням результатів аналізу. Це дозволяє визначити можливий рівень покаращення того або іншого господарського результату, спланувати позитивний напрямок дії факторів.
При узагальненні аналітичну інформацію систематизують за окремими показниками роботи, роблять висновки з оцінкою досягнутих результатів, розробляють заходи щодо усунення виявлених недоліків, подальшого покращення всієї господарської діяльності підприємства.
Використання прийомів узагальнення в аналізі багато в чому залежить від кваліфікації фахівців, їх уміння усвідомити й використовувати аналітичну інформацію у своїй практичній роботі. Поряд із цим, узагальнення включає багато технічних прийомів. Назвемо деякі з них.
1. Спосіб підсумовування використовується для підрахунку однорідних показників певної сукупності досліджуваних сторін діяльності або об'єктів господарства. Наприклад. Результати аналізу впливу окремих факторів на собівартість продукції, підсумуються у вигляді загальних сум економії й перевитрати витрат за окреми філіями (виробництвам) про фірму в цілому.
2. Спосіб підрахунку резервів за факторними відносинами застосовується для визначення можливого рівня досліджуваного показника за результатами аналізу оцінок з врахуванням позитивного впливу на нього факторів і надання їх негативного впливу. За факторами підсумують негативні величини їх впливу, і на цю суму коректують фактично досягнутий результативний показник. Так, у наведеному вище прикладі аналізу вироблення тракторів (таблиця 2.8) можливий її рівень при цих умовах складе 1898 га (1510 + 265 + 123), що на 38 га більше показника, прийнятого в якості базисного.
3. У процесі аналітичного спілкування важливе значення має вироблення різних варіантів господарських процесів і вибір з них оптимальних. Найпростіший варіантний спосіб такого спілкування полягає в конструюванні кращого варіанта досліджуваного показника шляхом відбору позитивних факторів з декількох варіантів і з'єднання їх в одне ціле. У формалізованому вигляді цей спосіб можна представити так:
I
варіант -
+ приріст показника
II
варіант -
- зниження показника
III
варіант -
0 – залишився стабільно
Конструктивний
(кращий) варіант -
![]()
Таблиця 2.8
