1950 Р. До 1952 р. Оун-упа як масова організована сила перестала існувати. Надії

керівництва ОУН-УПА на радянсько-американський конфлікт, який дозволив би відродити

державність України, не справдилися. Не допомогли в цій ситуації і встановлені контакти з

спецслужбами Англії та США.

Слід зупинитись і на діяльності ОУН на еміграції. Серед української еміграції в

післявоєнний період діяли фракції ОУН. Їх число збільшилося до трьох. У повоєнні роки

виникла нова група, що відділилася від закордонних частин ОУН (Бандери). Ця група “ОУН за

кордоном”, очолювана Л.Ребетом, вийшла за межі ідеології інтегрального націоналізму.

Фракція А.Мельника теж зберегла назву ОУН і підкреслювала свою вірність ідейним

традиціям довоєнного націоналізму. Вона об`єднувала __________переважно поміркований елемент і

виявляла консервативні тенденції. Традиційна ідеологія націоналізму найкраще збереглася в

Закордонних частинах ОУН.

Складовою частиною національно-визвольних змагань українського народу впродовж 50-

х років були страйки та повстання політв`язнів, організовані й керовані у великій мірі членами

- 225 -

ОУН і УПА. Одним з перших таких повстань, стало повстання у Магадані в 1953 р. на чолі з

членом ОУН М.Симчич. У керівництві жіночим повстанням у Кінгірі в 1954 р. брали участь Н.

Михайлевич, Л.Берщадська, а чоловічим – член ОУН А.Задорожний. В повстанні у Воркуті в

1954 Р. Брали участь українці, а керував ними а. Грицак та інші. В 1956 р. Вибухнуло

повстання в`язнів у Тайшеті, в організації якого брали участь член ОУН В.Солодкий.

Внаслідок цих повстань уряд СРСР проголосив у вересні 1956 р. часткову амністію і багато

учасників визвольних змагань повернулися в Україну.

Таким чином, український визвольний рух в післявоєнний період не тільки вистояв у

боротьбі, але й досягнув успіхів. Більше десяти років збройно-політичної боротьби ОУН і УПА

з найбільшими потугами світу, боротьби, що велась в умовах мирної стабілізації в Європі і

охоплювала значну частину території України – явище, значення якого не можна применшити.

Ці роки збройно-політичної боротьби ОУН-УПА вказують на великі джерела сили

українського народу в боротьбі за свою незалежність, є значною подією в історії національно-

визвольних змагань народів.

Таким чином, за короткий час український народ зумів відбудувати своє народне

господарство, закладаючи в ньому підвалини для його подальшого економічного розвитку.

Одночасно тут чітко простежуються труднощі цього розвитку, що були викликані в усіх

сферах життєдіяльності суспільства, зумовлені безроздільним пануванням командно-

адміністративної системи, сталінсько-беріївської репресивної машини.

Результатом глибоких внутрішніх процесів, що проходили в українській спільноті віками,

був національно-визвольний рух, діяльність ОУН. Це була неминуча ланка в історичному

ланцюзі подій українства.

Тема 15.

НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНИЙ РУХ В УКРАЇНІ В УМОВАХ

КОМУНІСТИЧНОГО ТОТАЛІТАРНОГО РЕЖИМУ

(середина 1950-х – початок 1980-х рр.)

У 50-ті роки Україна вступила, перебуваючи в лещатах нелюдського тоталітарного

режиму, який з нечуваною жорстокістю втілювала комуністична партія, зміцнюючи свою

диктатуру. Духовна атмосфера республіки і надалі залишалася отруєною злочинами проти

людини, її розуму, волі, гідності. Все це жахливо впливало на політичний, економічний,

духовний стан української нації, її генофонд. Необхідність кардинальних змін в умовах

післявоєнного світу розуміла радянська верхівка. Не згасала віра в крах тоталітарної

комуністичної системи в очах мільйонів простих людей.