85 Відсотків ксп у 1999 р. Були збитковими (у 1994 р. — 24 відсотки). Роль приватного

сектору у виробництві сільськогосподарської продукції за 90-і рр. зросла з 29,4 до 59,9

відсотків (за вартістю).

До 2000 р. було завершено приватизацію присадибних ділянок, в результаті чого 6,1 млн.

селян отримали сертифікати, які підтверджували, що вони є власниками земельного паю. Так у

селі запроваджувалося приватне господарювання. Остаточний наступ на колгоспи, який

відбувався протягом 2000 р., призвів до збільшення загальної кількості підприємств на 4 тис.

(на початку 2001 р. їх було 15 тис.).

Успіхи аграрної реформи не забарилися відбитися на товарному виробництві основних

продуктів. У 2002 р. Україна серйозно заявила про себе, як про одного з основних світових

експортерів пшениці, поставляючи її на ринки Азії та Південної Америки. Не дивлячись на

неврожай 2003 р. (найсуттєвіший за останні 50 років) економічне зростання досягло 6%.

Відбувалося розширення приватного та корпоративного сектору в промисловості. На

початок 2001 р. понад 70 відсотків загального обсягу промислової продукції вироблялося на

недержавних підприємствах. Протягом 2000 р. Україна здійснювала зовнішньоторгівельні

операції з 187 країнами світу (в 1998 р. — з 164 країнами).

Серед факторів, які стримували економічний розвиток були низький рівень економічної

свободи та високий — економічного ризику, що зумовили низький рівень іноземних

інвестицій (4,2 млрд. дол. на початок 2001 р.), "тінізація" (до 60 відсотки) та криміналізація

економіки.

Проте, не зважаючи не деякі успіхи у реформах ситуація в Україні не змінилися в кращу

сторону. За індексом розвитку, що розраховується виходячи з рівня життя, його тривалості та

освіти населення, Україна за 1994—2000 рр. скотилася з 45 на 95 місце серед 175 країн світу.

Майже повне зупинення великої промисловості, скорочення обсягу сільськогосподарського

виробництва, масове безробіття, падіння життєвих стандартів, наростання хвилі злочинності і

скорочення тривалості життя — такі основні риси України другої пол. 1990-х. Економічна

незабезпеченість населення вважається причиною того, що приріст перестав забезпечувати

просте відтворення населення в Україні ще у 1980-х рр. Економічний занепад та керована

згори деморалізація суспільства прискорили безупинне з 1993 р. зменшення чисельності

населення України — демографічну кризу. 5 млн. українців опинилися на заробітках за

кордоном, а 0,5 млн. українок дітородного віку зайнято у сексіндустрії теж за кордоном. Крах

- 247 -

влітку 2001р. потужного банку "Україна", що мав філії у всіх райцентрах держави, є

показником безупинності маховика корупції у вищих ешелонах влади.

Наслідком проведення виборів у березні 2002 р. було формування демократичної

опозиції. Його головною складовою став блок партій "Наша Україна" на чолі з Віктором

Ющенком. Поряд з ним до опозиції увійшли Соцпартія Олександра Мороза, блок Юлі

Тимошенко та Компартія Петра Симоненка.

Блок "політичного асенізатора" — Юлі Тимошенко, за яким стояли віддалені від влади

бізнесові структури, зокрема, "Єдині енергетичні системи", поряд із Соцпартією зайняв

найбільш непримиренну до Президента позицію. Боротьба за збереження державного

контролю над газотранспортним комплексом України набула політичного забарвлення.

Таким чином, вибори 2002 р. продемонстрували зрілість партійної системи українського

суспільства, падіння впливу лівих сил (Комуністична партія Петра Симоненка (140 000 членів)

взяла 21,8 відсотків голосів виборців, на виборах 1998 р.— 24,7 відсотків), Соціалістична

партія України на чолі з Олександром Морозом — 7,3 відсотки, у 1998 р.— 8,6 відсотки).

Серйозна поразка номенклатурно-олігархічних партій об'єднаних у виборчий блок "За

єдину Україну" (Народно-демократична партія Валерія Пустовойтенка, Аграрна партія

України Михайла Гладія, партія "Трудова Україна" Сергія Тигипка, партія "Відродження

регіонів" Віктора Януковича взяли вcього 11,8 відсотка, у 1998 р.— загалом 14,2 відсотки.

Серйозно фінансована Соціал-демократична партія (об'єднана) Віктора Медведчука, що

налічує 150 000 членів та має відділення у всіх райцентрах України, зібрала лише 6,3 відсотки

голосів (у 1998 р.— 4 відсотки).

Тріумфом демократії можна назвати перший результат (23,6 відсотка)

правоцентристського блоку "Наша Україна" в який увійшов розділений Народний Рух України

(55 000 членів; у 1998 р. блок НРУ-ПРП набрав 15,2 відсотка).

Блок партій "Батьківщини" та Української Республіканської партії "Собор" Анатолія

Матвієнка та Левка Лук'яненка набрали 7 відсотків голосів. Партії "Демсоюз" Володимира

Горбуліна, зелених Віктора Кононова та ін. внаслідок поразки на виборах 2002 р. практично

зійшли зі сцени. Закономірною була поразка Прогресивної Соцпартії на чолі з Наталею

Вітренко, скомпрометованої "терактом" у Нікополі під час виборів 1999 р.

Катастрофа у Америці 11 вересня 2001 р. дозволила поглянути на українську реальність з

дещо незвичного боку. Як виявилося, "українські Бен-Ладени" теж не дрімають: 27 липня 2002

р. відбулася катастрофа на аеродромі у Скнилові (Львів), в результаті якої 83 людей загинуло а