Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
4516684.docx
Скачиваний:
22
Добавлен:
08.09.2019
Размер:
294 Кб
Скачать
☆

Тема 12.

Становлення радянської державності та права України (1917-1929 рр.)

12.1. Вищі органи влади

З утвердженням в Україні радянської влади відбувається процес створення органів влади й управління та права. Згідно з Конститу­цією УСРР 1919 р., вищим органом влади в Україні був Всеукраїн­ський з'їзд Рад робітничих, селянських та червоноармійських депутатів, який мав скликатися не рідше двох разів на рік (усього до 1937 р. відбулося 14 з'їздів). Формувалися Всеукраїнські зїзди з делегатів, обраних відповідними зїздами місцевої ланки Рад.

Конституцією УСРР на Всеукраїнські зїзди Рад покладався розгляд найважливіших питань розвитку промисловості, сільського господарства, транспорту, торгівлі, фінансів, культурного будівни­цтва тощо. Виключно компетенцією зїздів були: затвердження, зміна та доповнення Конституції УСРР та Конституції Молдавської Автономної СРР (була утворена в 1924 р. і перебувала в складі України до 1940 р.), зміна кордонів УСРР, вибори (ВУЦВК), вибори представників УСРР до Ради національностей СРСР тощо.

Своїми законодавчими актами Всеукраїнські зїзди Рад ви­значали основні напрями діяльності всіх органів державної влади й управління України як у центрі, так і на місцях. їхні рішення мали характер директив і найвищу юридичну силу.

У період між зїздами працював обраний ним Центральний виконавчий комітет, у структурі якого були різні відділи (агіта­ційний, зв'язку, технічний, господарський, військовий). ВУЦВК працював спочатку на постійній основі, а з 1920 р. переходить до сесійної форми роботи. Сесії могли бути черговими та поза­черговими. До відання ВУЦВК належали: здійснення загального керівництва всіма галузями державного, господарського та культур­ного будівництва; затвердження бюджету і планів розвитку народного господарства України, законодавчих актів Президії ВУЦВК, ухвалених у період між сесіями; право призупиняти, скасовувати та змінювати постанови Президії ВУЦВК, Ради Народних Комісарів (РНК) УСРР, а також постанови Всемолдав-

122

ського й окружних зїздів рад, Всемолдавського центрального виконавчого комітету й окружних виконавчих комітетів.

Між сесіями ВУЦВК його функції виконувала Президія, що обиралася із членів ВУЦВК, працювала на постійній основі та керувала сесіями, готувала до них матеріали, здійснювала нагляд за виконанням постанов ВУЦВК, інструктувала державні органи як у центрі, так і на місцях. Вона мала право припиняти а скасовувати постанови РНК і народних комісаріатів УСРР, також Всемолдавського центрального виконавчого комітету окружних виконавчих комітетів. Президія ВУЦВК видавала декрети, постанови та розпорядження, розглядала й затверджу­вала проекти декретів і постанов, які вносилися РНК УСРР. Президія розглядала також клопотання про помилування та вирішу­вала інші питання в порядку верховного управління.

Вищим виконавчим і розпорядчим органом державної влади Радянської України був пуряд- Народний Секретаріат, аз січня 1919 р. - Рада народних комісарів^ який формував ВУЦВК. До складу уряду входили: Голова РНК, його заступник, народні комісари (земельних справ, фінансів, внутрішніх справ, праці, освіти тощо). РНК у межах, наданих їй ВУЦВК прав, видавала законодавчі акти та постанови, обов'язкові до виконання для всіх станов, урядових і приватних осіб на території України. Центральним органом управління галузями державної діяльності були спочатку Народні секретаріати, котрі очолювали ародні секретарі, а з січня 1919 р. - Народні комісаріати (наркомати) на чолі з народними комісарами (наркомами).

30 грудня 1922 р. було утворено СРСР, а 31 січня 1924 р. за­тверджено Основний Закон (Конституцію) СРСР. У зв'язку з цим фактом відповідні зміни було внесено й до Конституції УСРР. Верховним органом УСРР залишався Всеукраїнський з'їзд Рад, який своїми законодавчими актами визначав основні напрями Діяльності всіх органів держави. Та з утворенням СРСР він мусив керуватися постановами Всесоюзних зїздів Рад і директивами зїздів Всесоюзної комуністичної партії (більшовиків) (ВКП(б)) і Комуністичної партії (більшовиків) України (КП(б)У). Змінюється періодичність скликання Всеукраїнських зїздів Рад. Відтепер вони збиралися один раз на два роки. Починаючи з 1922 р., представниць­кий орган України стає тільки однопартійним - більшовицьким.

Уряд України - РНК- тепер повинен був звітувати перед союз­ними органами. Президія Центрального виконавчого комітету (ЦВК) СРСР мала право скасовувати рішення українських установ.

З утворенням СРСР наркомати поділяються на загальносоюзні (злиті) - єдині для всього Союзу, об'єднані (директивні) -органами яких у союзних республіках були однойменні наркомати, та республіканські (місцеві). У ці роки в Україні зростає центральний апарат управління. Все більш вагомою в управлінні стає роль комуністів, які обіймали керівні посади.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]