- •1.1. Предмет історії держави і права України
- •1.2. Завдання вивчення історії держави і права України, функції історії держави та права
- •1.3. Методи науки історії держави і права України
- •1.4. Періодизація історії держави і права України
- •Тема 2.
- •2.1. Держава кіммерійців
- •2.2. Державний лад Скіфії
- •2.3. Право Скіфії
- •2.4. Державний лад у грецьких полісах Північного Причорномор'я
- •2.5. Право міст-держав Північного Причорномор'я
- •2.6. Державний лад і право Боспорського царства
- •Тема 3.
- •3.1. Переддержавні утворення у східних слов'ян
- •3.2. Виникнення держави Київська Русь
- •3.3. Норманська та пантюркістська теорії походження Давньоруської держави
- •3.4. Суспільний лад Київської Русі
- •3.5. Державний лад Київської Русі
- •3.6. Судова система Київської Русі
- •3.8. Джерела права Київської Русі
- •3.9. Руська Правда
- •3.10. Система правових норм Київської Русі
- •Тема 7.
- •4.1. Причини феодальної роздробленості
- •4.2. Загальна характеристика держави і права Русі в період феодальної роздробленості
- •4.3. Утворення Галицько-Волинської держави
- •4.4. Державний лад Галицько-Волинської держави
- •4.5. Право Галицько-Волинської держави
- •Тема 5.
- •5.1. Загальна характеристика періоду
- •5.2. Правове становище населення
- •5.3. Державний лад України в складі Великого князівства Литовського, Королівства Польського та Речі Посполитої
- •5.4. Місцеве управління на українських землях в литовсько-польський період
- •5.5. Судова система на українських землях у XIV -першій половині XVII століть
- •5.6. Джерела права литовсько-польського періоду
- •5.7. Основні риси права України литовсько-польського періоду
- •5.8. Запорозька Січ - зародок української державності
- •5.9. Суд і судочинство на Запорозькій Січі
- •Тема 6.
- •6.1. Виникнення української козацької держави
- •6.2. Становлення органів публічної влади української козацької держави в роки Визвольної війни 1648-1654 рр.
- •6.3. Судова система української гетьманської держави другої половини XVII ст.
- •6.4. Джерела права періоду Національно-визвольної війни 1648-1654 рр.
- •6.5. Основні риси права періоду Національно-визвольної війни 1648-1654 рр.
- •6.6. Правове оформлення переходу України під протекторат московського царя
- •Тема 7.
- •7.1. Суспільний лад
- •7.2. Державний лад
- •7.3. Судова система України у XVIII ст.
- •7.4. Джерела права Гетьманщини XVIII ст.
- •7.5. Основні риси права Гетьманщини
- •7.6. Суспільний лад на західноукраїнських землях (друга половина XVII ст. - друга половина XVIII ст.)
- •7.7. Державний лад на західноукраїнських землях (друга половина XVII ст. - друга половина XVIII ст.)
- •7.8. Суд і право на західноукраїнських землях (друга половина XVII ст. - друга половина XVIII ст.)
- •Тема 8.
- •8.1. Територіальний і суспільний устрій
- •8.2. Державний лад
- •8.3. Судова система України в першій половині XIX ст.
- •8.4. Розвиток права в першій половині XIX ст.
- •Тема 9.
- •9.1. Селянська реформа 1861 р.
- •9.2. Земська реформа 1864 р.
- •9.3. Міська реформа 1870 р.
- •9.4. Судова реформа 1864 р.
- •9.5. Місцеве управління в другій половині XIX сг.
- •9.6. Реформа поліції та політичного розшуку
- •9.10. Розвиток права у другій половині XIX ст.
- •9.11. Державне управління на західноукраїнських землях у XIX - на початку XX століть
- •9.12. Судова система на західноукраїнських землях в XIX - на початку XX століть
- •9.13. Розвиток права на західноукраїнських землях в XIX - на початку XX століть
- •Тема 10.
- •10.1. Необхідність змін у суспільно-політичному ладі та праві України на початку XX ст.
- •10.3. Організація місцевої влади на українських землях у період буржуазно-демократичної революції 1905-1907 р р.
- •10.4. Розвиток права в період буржуазно-демократичної революції 1905-1907 рр.
- •10.5. Зміни в державному апараті та праві в період Першої світової війни
- •Тема 11.
- •11.1 Органи влади й управління Тимчасового уряду в Україні
- •11.2. Законодавство Тимчасового уряду
- •11.3. Виникнення рад робітничих, селянських і червоноармійських депутатів в Україні
- •11.4. Виникнення Центральної Ради
- •11.5. Верховне управління Української Народної Республіки (період Центральної Ради)
- •11.6. Організація місцевої влади в Українській ародній Республіці (період Центральної Ради)
- •11.7. Судова система Української Народної Республіки (період Центральної Ради)
- •11.8. Законодавча діяльність Центральної Ради
- •11.9. Система центральних органів Української держави (період Гетьманату)
- •11.10. Місцеве управління Гетьманату
- •11.11 Судова система Гетьманату
- •11.12. Законодавство Гетьманату
- •11.13. Верховне управління Української Народної Республіки у період Директорії
- •11.14. Місцеве управління унр періоду Директорії
- •11.15. Судова система унр періоду Директорії
- •11.16. Законодавство унр у період Директорії
- •11.17. Вищі органи влади й управління Західноукраїнської Народної Республіки
- •11.18. Місцева влада й управління зунр
- •11.19. Судова система зунр
- •Тема 12.
- •12.1. Вищі органи влади
- •12.2. Місцеві органи влади й управління
- •12.3. Судова система
- •12.4. Кодифікація радянського законодавства України
- •12.5. Конституція усрр 1919 р.
- •12.6. Основні риси права
- •Тема 13.
- •13.1. Вищі органи влади й управління
- •13.2. Місцеві органи влади й управління
- •13.3. Правоохоронна система
- •13.4. Конституція усрр 1929 р.
- •13.5. Конституція урср 1937 р.
- •13.6. Основні риси права
- •13.7. Державний лад Західної України у 20-30-х рр. XX ст.
- •Тема 14.
- •14.1. Перебудова державного механізму на початку війни
- •14.2. Система правоохоронних органів
- •14.3. Окупаційний режим на території України
- •14.4. Основні риси права
- •Тема 15.
- •Vі 15.2. Місцеві органи влади й управління
- •15.3. Судова система
- •Тема 16.
- •16.1. Державний лад
- •16.2. Правоохоронні органи
- •16.3. Розвиток права
Тема 12.
Становлення радянської державності та права України (1917-1929 рр.)
12.1. Вищі органи влади
З утвердженням в Україні радянської влади відбувається процес створення органів влади й управління та права. Згідно з Конституцією УСРР 1919 р., вищим органом влади в Україні був Всеукраїнський з'їзд Рад робітничих, селянських та червоноармійських депутатів, який мав скликатися не рідше двох разів на рік (усього до 1937 р. відбулося 14 з'їздів). Формувалися Всеукраїнські зїзди з делегатів, обраних відповідними зїздами місцевої ланки Рад.
Конституцією УСРР на Всеукраїнські зїзди Рад покладався розгляд найважливіших питань розвитку промисловості, сільського господарства, транспорту, торгівлі, фінансів, культурного будівництва тощо. Виключно компетенцією зїздів були: затвердження, зміна та доповнення Конституції УСРР та Конституції Молдавської Автономної СРР (була утворена в 1924 р. і перебувала в складі України до 1940 р.), зміна кордонів УСРР, вибори (ВУЦВК), вибори представників УСРР до Ради національностей СРСР тощо.
Своїми законодавчими актами Всеукраїнські зїзди Рад визначали основні напрями діяльності всіх органів державної влади й управління України як у центрі, так і на місцях. їхні рішення мали характер директив і найвищу юридичну силу.
У період між зїздами працював обраний ним Центральний виконавчий комітет, у структурі якого були різні відділи (агітаційний, зв'язку, технічний, господарський, військовий). ВУЦВК працював спочатку на постійній основі, а з 1920 р. переходить до сесійної форми роботи. Сесії могли бути черговими та позачерговими. До відання ВУЦВК належали: здійснення загального керівництва всіма галузями державного, господарського та культурного будівництва; затвердження бюджету і планів розвитку народного господарства України, законодавчих актів Президії ВУЦВК, ухвалених у період між сесіями; право призупиняти, скасовувати та змінювати постанови Президії ВУЦВК, Ради Народних Комісарів (РНК) УСРР, а також постанови Всемолдав-
122
ського й окружних зїздів рад, Всемолдавського центрального виконавчого комітету й окружних виконавчих комітетів.
Між сесіями ВУЦВК його функції виконувала Президія, що обиралася із членів ВУЦВК, працювала на постійній основі та керувала сесіями, готувала до них матеріали, здійснювала нагляд за виконанням постанов ВУЦВК, інструктувала державні органи як у центрі, так і на місцях. Вона мала право припиняти а скасовувати постанови РНК і народних комісаріатів УСРР, також Всемолдавського центрального виконавчого комітету окружних виконавчих комітетів. Президія ВУЦВК видавала декрети, постанови та розпорядження, розглядала й затверджувала проекти декретів і постанов, які вносилися РНК УСРР. Президія розглядала також клопотання про помилування та вирішувала інші питання в порядку верховного управління.
Вищим виконавчим і розпорядчим органом державної влади Радянської України був пуряд- Народний Секретаріат, аз січня 1919 р. - Рада народних комісарів^ який формував ВУЦВК. До складу уряду входили: Голова РНК, його заступник, народні комісари (земельних справ, фінансів, внутрішніх справ, праці, освіти тощо). РНК у межах, наданих їй ВУЦВК прав, видавала законодавчі акти та постанови, обов'язкові до виконання для всіх станов, урядових і приватних осіб на території України. Центральним органом управління галузями державної діяльності були спочатку Народні секретаріати, котрі очолювали ародні секретарі, а з січня 1919 р. - Народні комісаріати (наркомати) на чолі з народними комісарами (наркомами).
30 грудня 1922 р. було утворено СРСР, а 31 січня 1924 р. затверджено Основний Закон (Конституцію) СРСР. У зв'язку з цим фактом відповідні зміни було внесено й до Конституції УСРР. Верховним органом УСРР залишався Всеукраїнський з'їзд Рад, який своїми законодавчими актами визначав основні напрями Діяльності всіх органів держави. Та з утворенням СРСР він мусив керуватися постановами Всесоюзних зїздів Рад і директивами зїздів Всесоюзної комуністичної партії (більшовиків) (ВКП(б)) і Комуністичної партії (більшовиків) України (КП(б)У). Змінюється періодичність скликання Всеукраїнських зїздів Рад. Відтепер вони збиралися один раз на два роки. Починаючи з 1922 р., представницький орган України стає тільки однопартійним - більшовицьким.
Уряд України - РНК- тепер повинен був звітувати перед союзними органами. Президія Центрального виконавчого комітету (ЦВК) СРСР мала право скасовувати рішення українських установ.
З утворенням СРСР наркомати поділяються на загальносоюзні (злиті) - єдині для всього Союзу, об'єднані (директивні) -органами яких у союзних республіках були однойменні наркомати, та республіканські (місцеві). У ці роки в Україні зростає центральний апарат управління. Все більш вагомою в управлінні стає роль комуністів, які обіймали керівні посади.
