ку з боку кількості й міри вияву. Від­повідають на питання скільки? на­скільки? як багато? якою мірою?: надзвичайно цікаво, досить ак­тивний, дуже уважний, трохи зди­вований, повторив двічі, утроє більше, знищити дотла, ледве встиг, набагато більше.

Залежать від прикметників, діє­слів, дієприкметників, інших при­слівників.

Прислівники способу дії — указу­ють на те, яким способом відбуваєть­ся дія чи виявляється ознака. Відпо­відають на питання як? яким спосо­бом? яким чином?

Читати по-латині, простувати навмання, виставити напоказ, розмовляти втрьох, вивчити на­пам’ять, сидіти навпочіпки, зро­бити по-своєму, турбуватися по- батьківськи, пропасти безвісти. Прислівники способу дії утворю­ються від іменників (гуртом, слі­дом ) та іменних частин мови з прий­менником (уголос, підряд, по-перше).

Обставинні прислівники

Обставинні прислівники виража­ють різні обставини, за яких відбу­вається дія.

Прислівники місця означають місце чи напрямок дії та відпові­дають на питання де? куди? звідки?: там, тут, угору, униз, усюди, звідусіль, скрізь, навколо, обабіч,

вправо, далеко, ліворуч, лісом, шля­хом, де-не-де.

Прислівники часу означають час перебігу дії (або стану) чи її трива­лість і відповідають на питання коли? відколи? доки? як довго? з яких пір?: сьогодні, тепер, удень, завжди, то­ді, взимку, здавна, щороку, донині. Прислівники причини вказують на причину або зумовленість дії (чи ста­ну) і відповідають на питання чому? через що? з якої причини?:

згарячу, зопалу, зосліпу, спересер­дя, спросоння, ненароком, мимо­волі, ненавмисне, знічев’я. Прислівники мети вказують на ме­ту дії та відповідають на питання для чого? навіщо? з якою метою?:

на зло, на щастя, наперекір, напо­каз, навмисне.

Обставинні прислівники творяться в основному від іменників, прикмет­ників (здебільшого в поєднанні із займенником чи прийменником), зрідка від інших частин мови: що+дня, з+гарячу, за+молоду.

§113. Ступені порівняння якісних прислівників

Форми вищого й найвищого ступенів порівняння творяться від якісних при­слівників з кінцевим суфіксом -о та є-

Вищий ступінь порівняння Вищий ступінь порівняння утво­рюється від прислівників так само,

278

1. І вищий ступінь прикметників, і м8є дві форми: просту й складену. Проста форма твориться:

, з_а допомогою суфіксів -ш, -ііи: голосно — голосніше, просто — простіше, тонко — тонше, гли­боко — глибше;

• від різних коренів:

гарно — краще, багато — біль­ше, погано — гірше.

Складена форма:

• за допомогою слів більш, менш: більш активно, менш наполегливо.

Значення вищого ступеня може підсилюватися словами ще, трохи, багато, значно, куди, далеко: ще більше, трохи більше, значно більше, куди більше, далеко більше.

При творенні вищого ступеня по­рівняння прислівників відбуваються такі само зміни, як і при ступеню- ^Ванні прикметників:

• випадання суфіксів -к-, -ок-, -ек-: швидко — швидше, далеко — даль­ше, широко — ширше;

• чергування приголосних:

^г>ж,з —*• жч: дорого — дорожче, ду-

• дужче, низько — нижче; ^с~* Щ (шч): високо — вище.

Найвищий ступінь порівняння Проста форма утворюється від прислівників вищого ступеня за до­рогою префікса -най:

дешевше — найдешевше, уважніше

• найуважніше, ближче — най­ближче, зручніше — найзручніше. Для підсилення значення найви­щого ступеня вживаються префікси що-, як-:

щонайближче, якнайвеселіше, що­найбільше, якнаймудріше, щонай­вище, якнайвище.

Складена форма (рідко):

• утворюється за допомогою слів найбільш, найменш: найбільш щиро, найменш цікаво, найбільш вдало, найменш вдало.

УВАГА!

Форми вищого і найвищого ступеня якісних прислівників незмінні.

РОЗРІЗНЯЙТЕ! Прислівники вищого і найвищого ступенів порівняння й однозвучні форми вищого і найви­щого ступенів порівняння прикметників се­реднього роду в називному відмінку однини. Прислівник — як?:

Пояснює дієслово та його форми.

Написати (як?) найкраще твір. Підійти (ку­ди?) найближче.

Прикметник — яке?:

Пояснює іменник.

Написати найкраще (яке?) оповідання. Най­ближче (яке?) село лежить за 2 км.

§114. Творення прислівників

За походженням і способом творен­ня прислівники поділяють на пер­винні і вторинні.

279