• перед складом із голосним [и], що походить з давнього и (у російській мові відповідник м):

чотири, чорний, жовтий. Послідовність чергування голос­них [о], [е] після шиплячих та Щ іноді порушується. Це буває в таких випадках:

• у ряді відмінкових форм іменників за аналогією:

свіжості, більшості (бо молодості);

• у прикметниках і дієприкметниках: рожевий, сходжений;

проте в деяких із них маємо [о] (з ненаголошеним суфіксом): грошовий, бойовий, сторожовий;

• у запозичених словах:

чек, жетон, шеф, чемпіон, жертва;

• у деяких словах [е] закріпилося за традицією:

черга, кочерга, черпак, черговий, щедрий, чекати, шепотіти.

ПОРІВНЯЙТЕ!

вечеря — звечора шести — шостий женити — жонатий боєць — бойовий

черниця (монахиня) — чорниця (ягода)

§22. Чергування приголосних

У сучасній українській мові часто відбуваються закономірні постійні зміни приголосних звуків при сло­возміні та словотворенні. Фонетичне

явище чергування приголосних зу­мовлене особливостями історичного розвитку мови й полягає в заміні од­них звуків іншими. Це істотно змі­нює фонетичну й морфемну структу­ру слова та викликає труднощі в пра- вописі різних частин мови.

Найпоширеніші чергування приголосних

1. При словозміні та словотворенні: г-ж-з:

нога — ніженька — на нозі, друг — дружний — друзі,

Ольга — Ольжин — Ользі; к-ч-ц:

рука — рученька — у руці, музика — музичний — музиці, Оксанка — Оксанчин — Оксанці; х-ш-с:

вухо — вушко — на вусі, муха — мушва — мусі,

Стеха — Стешин — Стесі.

2. При творенні прикметників за до­помогою суфікса -ськ- та іменників із суфіксом -ств

ськ- -зьк ( ий7

• г, ж, з + —► / »

-ств- -зтв (о )

Прага — празький, Волга — волзький, Париж — паризький, Запоріжжя — запорізький, Кав­каз — кавказький, киргиз — киргизький, убогий — убозтво, боягуз — боягузтво.

-ськ- -цьк ( ий)

•

76

Кременчук — кременчуцький, Вінниця — вінницький; козак — козацький — козацтво, ткач — ткацький — ткацтво.

-ськ- -ськ (ий)

• х, ш, с + —*• , ,

-ств- -ств (о)

Іртиш — іртиський, Сиваш — сиваський, Одеса — одеський, птах — птаство, товариш — товариський — товариство.

УВАГА!

Інші кінцеві приголосні, зокрема д, т, хоч і змі­нюються у вимові, проте на письмі зберігаються: брат — братський, братство, люд — люд­ський, людство.

Суфікс -к-, що стоїть після приголосного осно­ви, випадає:

Чукотка — чукотський, Каховка — каховський.

ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ! Слова, у яких не відбувається чергування приго­лосних:

казахський (від казах), цюрихський (від Цю­рих), баскський (від баски), тюркський (від тюрки), нью-йоркський (від Нью-Йорк), мекк- ський (від Мекка), герцогство (від герцог).

З.При творенні іменників із суфік­сом -ин- від прикметників з осно­вою на -ськ-, -цьк-:

-ськ- ’ -шин (а)

• + -ин- -* , . -цьк- -ччин(а)

київський — Київщина, івано- франківський — Івано-Франківщи- на; німецький — Німеччина, крі­пацький — кріпаччина,

але:

донецький — Донеччина, галиць­кий — Галичина.

Примітки:

1. Чергування приголосних спостерігаємо також при творенні прізвищ на -енк(о), ■ук, де сполучення приголосних -ськ-, -ск-, -зьк- змінюються на -шч- (орф. щ), ■жч-: Васько — Ващенко, Ващук; Параска — Паращенко, Паращук; Водолазький — Водолажченко.

2. Зазнають також змін сполучення приго­лосних -ск-, -шк- перед суфіксом -ан-\

• + -ан- —*■ -щан (ий) -іик-

пісок (піску) — піщаний, віск — воща­ний, дошка — дощаний.

2. При творенні вищого ступеня по­рівняння прикметників і прислів­ників за допомогою суфікса -ш-:

г,ж, з , -жч (ий) е

• + -ш- .-г* , '

с -щ (ии) е

дорогий — дорожчий, дорожче; дужий — дужчий, дужче; вузький — вужчий, вужче, легкий — легший, легше; високий — вищий, вище (при сту­пенюванні прикметників суфікси -ок-, -ек-, -к- випадають).

УВАГА!

Чергування зберігається в похідних від прикмет­ників дієсловах та іменниках, утворених від цих дієслів:

дорожчий — дорожчати — подорожчання; вищий — вищати — підвищення.