2. Родовий, давальний і місцевий відмінки однини мають однотипні

закінчення -і:

галузі, солі, осі, (при) вісті, (на) осі, (у) тіні.

3. У багатьох словах відбувається чергування голосних о, е (у відкри- тих складах) з і (у закритих): якість — якості; ніжність — ніжності; річ — речі; піч — печі.

3. В орудному відмінку однини — важливі орфограми: подовження приголосних перед закінченням -ю (сіллю, міддю, розкішшю, галуззю, пам’яттю, аквареллю) або ж його відсутність (приголосний не між голосними):

радістю, повістю, користю, муж- ністю, жовчю, Керчю.

Після губних перед йотованими

ставимо апостроф:

любов’ю, кров'ю, верф’ю, матір’ю.

“■Іменник

7-У

Давальному, орудному, місцево-

му відмінках множини відповідно Уніфіковані закінчення -ам (-ям), ^йЛіи {-ями), -ах (ях):

^стрічам, путям, мазям, піс- ^Нялі; зустрічами, путями, мазя-

ми, тінями; при зустрічах, (на) путях, (у) мазях, (у) тінях.

§62. Відмінювання іменників

2. відміни

До IV відміни належать іменники середнього роду на а, -я, при від­мінюванні яких з’являються суфікси -ат-, -ят-, -єн-: вовча, ведмежа, курча, лоша, зай­ченя, слоненя, гусеня, ім’я, вим’я, тім’я, плем’я.

На відміни такі іменники не поділяються.

Відмінкові закінчення іменників

4. відміни однини

Н. лоша кошеня коліща ім’я Р. лошати кошеняти коліщати імені

ім’я

Д. лошаті кошеняті коліщаті імені,

3. лоша кошеня коліща ім'я

1. лошам кошеням коліщам ім’ям

іменем

М. (на), (У)

лошаті кошеняті коліщаті імені Кл .лоша кошеня коліща ім'я

Відмінкові закінчення іменників

4. відміни множини

Н.лошата кошенята коліщата імена

Р. лошат кошенят коліщат імен Д. лошатам кошенятам коліщатам іменам

3. лошат, кошенят, коліщата імена

лошата кошенята

1. лоша- кошеня- коліща іме-

тами тами тами нами

193

М. (на), (у)

лошатах кошенятах коліщатах іменах Кл. лошата кошенята коліщата імена

Правопис іменників IV відміни

2. Наявність у всіх відмінках однини і множини (за окремими винятка­ми) суфіксів -ат-, -єн- після твер­дих приголосних та -ят- — після м’яких.

3. В орудному відмінку однини імен­ники з суфіксами -єн- мають пара­лельні закінчення:

плем’ям — племенем, вим’я — ви­менем, тім'ям — тіменем.

4. Послідовне вживання називного відмінка в значенні кличного.

Відмінювання іменників, що вживаються лише в множині Іменники, які мають лише форму множини, на відміни і групи не по­діляються й відмінюються так:

Н. ножиці сани Піренеї Суми Р. ножиць саней Піренеїв Сум Д. ножицям саням Піренеям Сумам 3. ножиці сани Піренеї Суми

О. ножицями саньми,Піренеями Сумами санями

М.(на)

ножицях санях Піренеях Сумах Кл. ножиці сани Піренеї Суми

Правопис іменників, що вживаються лише в множині

Множинні іменники в називно­му відмінку мають закінчення -и, -Ц-ї), -а:

іменини, канікули, збори, Альпи двері, граблі, дріжджі, Чернівці Гімалаї, ворота, лещата, дрова.

У родовому відмінку вони мають закінчення трьох типів:

• -ів ( їв): виборів, пахощів, штатів, Броварів, Гімалаїв, Чернівців;

• нульове закінчення:

іменин0, ножиць0, входин0, кані- кул0, воріт0, Сум0, ЧеркасО), Карпат0, Афін0;

• -ей: дверей, саней, грошей, курей.

Окремі іменники мають паралель­ні форми — нульове закінчення та -ів: грабель0 — граблів.

У давальному відмінку іменники мають закінчення -ам (-ям):

сходам, в’язам, грошам, гордо­щам, висівкам, макаронам, Аль­пам, Афінам, Чернівцям, людям, ножицям, дверям, манівцям.

В орудному відмінку множини імен­ники мають закінчення -ами (-ями): радощами, макаронами, піжмур­ками, дровами, вечорницями, граб­лями, Піренеями.

Іменникам, які в родовому відмін­ку мають закінчення -ей, властиве закінчення -ми:

дітьми, людьми, курми, гусьми, сіньми.

Деякі іменники мають подвійні форми:

дверми — дверима; грішми — грошима;

194