Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Новий довідник. Українська мова. Українська літ...docx
Скачиваний:
71
Добавлен:
29.09.2019
Размер:
3 Мб
Скачать
☆

УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА

  • Зубами.

  • Куди клала?

  • До мами.

Майже всі слов’янські народи ма­ють забавлянку «Сорока* (або її варіанти). Вона пов’язана з пещен­ням дитячої руки.

Віршовані казочки з елементами сюжетності народ створив для дітей старшого віку (3-5 років), наприклад «Пішла киця по водицю».

Безконечні, або надокучливі казоч­ки — коротенькі віршовані твори, де в жартівливому тоні йдеться про якусь несерйозну або малоймовірну подію, що повторюється багато разів, не перериваючи оповіді казочки. Ме­ханізм «безконечності* створюється шляхом відповіді на поставлене в кінці твору питання: «Чи казати знов з кінця?», «Гарна баєчка, чи ні?», «Розказати тобі ще?». Найпоши­реніша по всій Україні казочка «Був собі чоловік Сажка».

Заклички — короткі поетичні тво­ри, пов’язані з вірою людей у магічну дію слова, у яких звучать звертання до природних явищ з метою вплину­ти на погоду, довкілля.

Наприклад:

Іди, іди, дощику,

Зварю тобі борщику В полив’янім горщику.

Іди, іди, дощику,

Цебром, відром, дійницею Над нашою пашницею.

Вийди, вийди, сонечко, На дідове полечко, На бабине зіллячко,

На наше подвір’ячко.

прадавня література (XI—XIII ст.) Давньоукраїнська дер­жава — Київська Русь

§10. Культура Київської Русі

Розвиток ремесел, науки та мистецтва

Одна з найбільших держав се­редньовічної Європи — Київська Русь — виникла в IX ст. в результаті тривалого розвитку східнослов’янсь ких племен. Центром держави бУв Київ. Київська Русь займала велику територію — від Балтики й Льодов0 го океану до Чорного моря, від Волги

  • до Карпат. Вона була контактно*“ зоною між Арабським Сходом 1 хідною Європою, Візантією та динавією. Саме цим зумовлене иі ке її входження в загальноєвропе ку історико-культурну СПІЛЬНІСТ Київська Русь досягла вел ^ успіхів у розвитку ремесла, т°Р .ц. культури, ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ’^00 ськової справи. Особливо бур ^ розвивалася держава за часів **

482

вання Володимира Святославовича (рік народження невідомий — помер у Ю15 році) та Ярослава Мудрого (978-1054 рр.). Королі великих дер- жав Європи вважали честю порідни- тися з князями Київської Русі. Так, дочки Ярослава Мудрого були одру- жені з королями Франції, Угорщини, Норвегії, Швеції.

Розвиткові культури, ремесел, тор- гівлі з Візантією, Західною Європою

та Сходом сприяло й вигідне гео- графічне розміщення Києва. Висо- ким був авторитет давньоруської столиці. Вона мала найміцніші зв’яз- ки з різними країнами, які укладали з Руссю союзницькі угоди.

Прагнучи зміцнити єдність русь- кої держави, князь Володимир Святославович у 988 р. запрова- див християнство й утвердив його як державну релігію. До того часу кож- не східнослов’янське плем’я мало своїх язичницьких богів, а це досить часто призводило до незгод на релі- гійному ґрунті. Спільна релігія ж пе- |

редбачала об’єднання (єдиний Бог — єдиний князь — єдина держава). За- провадження християнства помітно вплинуло й на економічний та ку- льтурний розвиток Київської Русі. Воно сприяло розширенню й зміц- ненню її зв’язків з іншими держава- ми, піднесенню мистецтва, розвит- кові перекладної та оригінальної літератури.

Прадавня література

У часи князівської доби Київ став справжнім «містом майстрів». Швид- кими темпами розвивалося реміс- ництво: гончарство, ковальство, тес- лярство, різьбярство. У пошані були ювеліри, склодуви. Високохудожні вироби славилися не лише в Київ- ській Русі, а й за кордоном — у Чехії, Польщі, Болгарії та інших державах, куди їх вивозили іноземні купці.

Особливе місце в мистецтві Київсь- кої держави посідали архітектура, містобудування. У найбільших міс- тах зводили могутні фортифікаційні споруди, княжі палаци, багаті двори. Проте більшість громадян жила в де- рев’яних зрубах.

Розвивався в Київській Русі мону- ментальний живопис — мозаїка та фреска, техніка виконання яких ви- магала великої майстерності.

Головною окрасою Київської Русі були її храми. Український літопи- сець зазначає, що на початку XI ст. їх було 700. Велику цінність являли Де- сятинна й Кирилівська церкви, Со- фійський і Михайлівський собори в Києві, Спаський собор у Чернігові.

Центром розвитку наукового жит-

тя Київської Русі став Києво-Пе- черський монастир. Засновники мо- настиря — Антоній та Феодосій — зібрали під його дахом талановитих ченців. Серед них був один з найпер-

ших лікарів України — Агапіт, який

заснував на території монастиря пер-

483