_після неї. У ролі приєднувального сполуч­ена іноді використовуються вставні слова (правда, точніше, словом, тільки, майже, зокрема, навіть), при цьому кома після них _йЄ ставиться:

Планета існує для всіх в однаковій мірі, принаймні так повинно бути (О. Гончар). Я тебе, батьку, і не бачив навіть, тіль­ки на збільшеній фотокарточці у рушни­ку (В. Голобородько).

Це слід так поводитися і висловлюва­тись, тим паче при дітях (Ю. Борисенко).

Розділові знаки у складнопідрядному реченні

У складнопідрядному реченні між головною та підрядною частиною ставляться такі розділові знаки: кома, тире, крапка з комою, кома та тире. Ставимо кому:

• у складнопідрядному реченні після головної частини (якщо вона стоїть після підрядної).

• коли підрядна частина стоїть у се­редині головної, то вона виділяєть­ся з обох боків комами:

Мова і пісня — дві найважливіші фортеці, які народ повинен оберіга­ти пильніше й відчайдушніше, ніж свої кордони (Г. Нудьга).

Без пісні, що мені співала тихо ма­ти, я навіть дня прожити би не зміг (В. Вихрущ ).

Коли пісні мойого краю Пливуть у рідних голосах,

Мені здається, що збираю Цілющі трави я в лугах.

М. Рильський.

Примітки.

1. При складених сполучниках кома ста­виться один раз. Коли складений сполуч­ник не членується, то кому ставимо перед ним. Це стосується сполучників тоді як, в той час як, тим часом як, між тим як, ніби як, подібно тому як:

З того часу як почалися бої в Будапешті, гармати супроводження йшли поряд штурмових груп (О. Гончар ).

У середині речення складений сполуч­ник може членуватися на дві частини: пер­ший компонент (займенниковий чи прис­лівниковий) уходить до головної частини, а другий — до підрядної. У цьому випадку кому ставимо перед другою частиною:

День був душний та жаркий незважаючи на те, що краплі рясного вранішнього до­щу іскрилися на траві (Марко Вовчок).

У природі ніч існує для того, щоб у тиші росло усяке зілля... (М. Стельмах ).

2. Коли підрядне речення мети стоїть пе­ред головним, то складені сполучники для того щоб, з тим щоб комою не розділяються:

Для того щоб бути щасливим, треба мріяти завжди (М. Сом ).

3. Якщо сполучник так що членується, то змінюється значення підрядної частини:

Погода стояла тепла й сонячна, так що шибки на вікнах аж миготіли (Г. Тю­тюнник ) — підрядне наслідкове речення. Цвіте липа так буйно й розкішно, що все місто плаває в задушливому мареві (Ю. Яновський) — підрядне речення міри й ступеня дії.

Не ставимо коми:

1. Якщо перед сполучником чи сполуч­ним словом стоять частки не або і:

І хоч життя послало йому калю­жу замість океану, душа в нього була океанська (О. Довженко ).

411

Він думав не як його зустрінуть, а як швидше дібратися до села.

Ух цікавило не що тут збудують, а що зруйнували перед цим.

Але:

Хоробро билися запорожці, навіть коли вже були поранені (частки навіть, тільки, лише, хіба що пе­ред підрядними сполучниками не відділяються).

2. Якщо підрядна частина складаєть­ся тільки зі сполучника чи сполуч­ного слова:

У Івася немає тата.

Не питайте тільки чому.

В. Симоненко.

Але:

якщо підрядна частина є прямим запитанням, кому ставимо:

Ти знаєш, де він є? Скажи, де? Іноді перед підрядними сполучни­ми словами використовується інто­наційне тире:

Ми хотіли й не знали — чого ( В. Сосюра ).

3. У фразеологічних зворотах з під­рядним сполучником (вони не є складнопідрядним реченням):

Бог його знає що, куди, коли, звідки;

Куди не кинь оком;

Куди очі дивляться;

Мов кіт наплакав;

Мов води в рот набрав;

Мов у воду канути тощо.

Ставимо тире:

У складнопідрядному реченні д_Ля того, щоб інтонаційно відокремити головну частину від підрядної. У ц_Ьо_ му випадку підрядна частина стоїть перед головною.

Найчастіше за допомогою тире відділяються підрядні з’ясувальні, часу, умови, мети, допустові, займен­никово-означальні:

Хто волю хоче вбить — загине (Д. Павличко ).

Як весна настала — зацвіли льони (І. Зінченко ).

Якщо ти за своє життя не поса­див жодного дерева — плати за чисте повітря (О. Довженко).

Щоб жить — ні в кого права не

питаюсь. Щоб жить — я всі кайдани

розірву.

П. Тичина.

Хоч земля вся укрита снігами — моє серце в цвіту (В. Сосюра).

УВАГАІ

У художніх творах для цього часто використову­ють не лише тире, а кому й тире:

А хто від правди ступить на півметра, — Душа у нього сіра й напівмертва.

. Л. Костенко.

Двокрапку ставимо (дуже рідко), якщо підрядна з’ясувальна частина відноситься до слова в головному ре­ченні, яке вимагає роз’яснення (при відповідному інтонаційному попе­редженні про наступне пояснення):

412