2. Кожен іменник у формі однини обов’язково належить до одного з трьох родів — чоловічого (батько, син, автобус, проспект, комп’ютер), жіночого (мати, дочка, земля, хата, ярина), середнього (котеня, маля, відро, печиво, начиння).

3. Усі іменники, навіть ті, що не змінюють своїх закінчень за відмін­ками та числами, є словами, які мо­жуть відмінюватися, тобто стояти в такому чи іншому відмінку (мати, матері, матір’ю, матері тощо; ки­ївське метро, київського метро, у київському метро тощо). Відмінки разом з прийменниками (а також без них) виражають синтаксичні відно­шення іменників до інших слів сло­восполучення й речення.

Синтаксична роль іменників Підмет:

І марили айстри в розкішнім півсні Про трави шовкові, про сонячні

дні, —

І в мріях ввижалась їм казка ясна, Де квіти не в’януть, де вічна весна.

Олександр Олесь. Іменна частина складеного присудка:

Поезія — це завжди непов­торність, якийсь безсмертний до­тик до душі (Л. Костенко). Людські пісні — найглибша мука, найвища радість на землі (М. Рильський ).

Додаток:

Кров свою віддам твоїй калині, Пісню — травам, птицям і лісам. А високі думи — небесам.

М. Луків.

Означення:

Струмки полощуть срібло тиші,

В росі купається трава.

Хай найпростіші з всіх слова У книзі лісу ніч напише!

Б.-І.Антонич. Ось той ліс, який мене стрічав Шумом листя і гойданням трав. Морем квітів, щебетом пташини, Голубим джерельцем із долини.

М. Луків.

Обставина:

Облітає пелюстками мрій вже при­томлене й скошене тіло (Г. Чубач). Рву я з розлуки вишневих квіток пелюстки (І. Крушельницький).

§50. Іменники — назви істот і неістот

У системі лексико-граматичних категорій іменника виділяють назви істот і неістот.

Назви істот

Іменники, що відповідають на пи­тання хто?, об’єднуються в семан­тичну групу назв істот.

Сюди належать:

• назви людей:

батько, мати, брат, бабуся, учи­тель, журналіст, програміст, еко-

171

номіст, першокласник, студент, друг; Геннадій, Олеся, Мирончук. Павличенко;

• назви тварин:

собака, корова, ведмідь, чапля, півень, гуска, синиця, снігур, бджо­ла, комар, ґедзь, муха;

• назви міфологічних істот: лісовик, водяник, домовик, русалка, відьма, змій, Нептун, Берегиня;

• назви померлих людей: мрець, небіжчик, покійник;

• назви карт, шахових фігур: валет, король, ферзь, кінь, пішак.

Решта іменників відповідає на пи­тання що? й становить групу назв неістот. Сюди відносять назви не­живих предметів, явищ природи, рослинного світу, опредмечені дії чи ознаки, абстрактні поняття:

комп'ютер, завод, місто, ім’я, зли­ва, сніг, вітер, береза, тюльпан, відповідь, хода, темнота, поряд­ність, буддизм, мрія, майбутнє.

УВАГА!

Граматичне значення істоти /неістоти не цілком збігається з поняттям живого /неживо­го в природі.

Так, назви сукупності людей, тварин чи птахів [народ, клас, гурт, загін, натовп, студент­ство, отара, табун, зграя, рій} і назви мікро­організмів (вірус, бактерія, мікроб, бацила) відносять до неістот.

Розмежування іменників на ці дві групи має формальне вираження.

В іменниках — назвах істот — форма знахідно, го відмінка однини чоловічого роду і множини збігається з формою родового відмінка, а не­істот — з формами називного відмінка: бачу (кого?) директора, директорів; знаю (кого?) актора, акторів; шукаю (кого?) майстра, майстрів; але:

бачу (що?) стіл, столи;

знаю (що?) вірш, вірші;

шукаю (що?) щоденник, щоденники.

Для іменників жіночого і середнього роду така диференціація характерна тільки для форми знахідного відмінка множини: бачу (кого?) подруг, зайченят; але:

бачу (що?) картини, вікна.

§51. Іменники загальні та власні

Загальні іменники — це узагальне­не найменування ряду однорідних предметів, що належать до певного класу подібних (людей, тварин, ре­чей, явищ, подій тощо):

поет, журнал, творчість, натхне­ння, читач, птах, мрія, веселка, книжка, держава, столиця.

У більшості випадків загальні іменники називають предмети, Щ° піддаються лічбі, тому їм властиві форми однини і множини:

поет — поети, книжка — книжки. Загальні іменники найчастіше вжи­вані в мові, їх пишемо з малої літери- Власні іменники — це індивіду­альні назви окремої особи чи одинич­