3.5. Контроль якості бетонних робіт
Недотримання правил виконання робіт може викликати ряд дефектів, найрозповсюдженіші з яких: напливи, здування, оголення арматури, утворення порожнин тощо.
За якість готової бетонної суміші відповідає завод, що її виготовляє. Бетонна суміш, що надходить з заводу, повинна супроводжуватись накладною, в якій вказується марка бетону, рухомість суміші і час її відправлення з заводу. Приймаючи на об'єкт бетонну суміш, перевіряють, чи вона не розшарувалась на складові частини, чи не змінилась її рухомість і чи витриманий допустимий час перевезення.
Перед бетонуванням потрібно перевіряти наявність мастила на внутрішніх поверхнях опалубки, правильність встановлення опалубки та кріплень, закладних деталей, жорсткість і незмінність всієї системи загалом.
Виявивши деформації або зміщення опалубки, риштувань чи кріплень бетонування, необхідно перервати, а зміщені елементи повернути в проектне положення і за необхідності посилити.
Перевіряючи встановлення арматури, звертають увагу на те, щоб до арматури були прив'язані підкладки з цементного розчину. Використання підкладок з обрізків арматури, дерев'яних брусків і щебеню не допускається. Допустимі відхилення від проектної товщини бетонного захисного покриття: якщо товщина захисного шару до 15 мм - 3 мм; якщо товщина більша за 15 мм - 5 мм.
Вкладаючи бетон, треба дотримуватись таких вимог: швидкість наповнення опалубки за висотою повинна відповідати міцності та жорсткості опалубки; в жарку сонячну погоду бетон необхідно захищати від висихання, в мороз - від промерзання, під час дощу - від розмивання водою.
Виконуючи бетонні роботи взимку, додатково перевіряють температуру бетонної суміші в момент її вкладання, а також температуру вкладеного бетону. Бетонуючи способом термоса, контроль проводять двічі за зміну, під час електропрогрівання - через І год в перші три години, а потім - тричі за зміну. Одночасно тричі за добу заміряють температуру зовнішнього повітря
У спеціальний журнал виконання бетонних робіт щозмінно вносять такі дані: кількість вкладеного бетону з вказанням місця його вкладання, дату вкладання, марку бетону, умови виконання робіт (температура повітря, наявність опадів), результати випробувань контрольних кубиків, дату розбирання опалубки. Взимку записують також температуру бетонної суміші в момент вкладання і результати зміни температури в тілі бетону.
Розділ 4. Цегляна кладка
4.1. Загальні відомості
Доступність і низька вартість сировини, достатня міцність і стійкість до впливів довкілля зумовили широке використання цегли. Правильність форми і стандартність розмірів цеглин забезпечують можливість певної послідовності їх розташування в будівельній конструкції. Ця послідовність визначається розміщенням цеглин в рядах і чергуванням горизонтальних рядів, тобто певною системою перев'язування вертикальних швів. Найрозповсюдженіші системи перев'язування швів: для стін і простінків - однорядне і багаторядне, для стовпів і простінків, ширина яких до 1 м, - трирядне.
Рис. 4.1. Однорядна (ланцюгова) кладка стіни: а - загальний вигляд стіни завтовшки в дві цегли; б - кладка кута
У однорядній системі кладки тичкові ряди чергуються з ложковими (рис. 4.1 ,а). Цеглини, що вкладені вздовж стіни довгим боком, називають ложками, а коротким - тичками. Лицеві ряди цеглин з обох боків стіни в кожному ряді кладки називають верстами. Версти бувають зовнішні (пофасадні) і внутрішні. Цеглини, що вкладені між верстами, називають забутком). У однорядній кладці вертикальні шви кожного ряду перекриваються цеглинами вищележачого ряду. Якщо тичкові і ложкові ряди чергуються рівномірно, однорядну кладку називають ланцюговою. Для кладки кутів (рис. 18.1,6), простінків і стовпів використовують вкорочену цеглу - 3/4, 1/2 і 1/4 цеглини. Ланцюгова кладка має повну перев'язку всіх вертикальних швів.
Рис. 4.2. П'ятирядна кладка стіни в дві цегли (вигляд з фасаду)
Цегляна кладка стін з лицевого боку може виконуватись з повним заповненням шва розчином і неповним - порожньошовною. Глибина не заповненої розчином частини шва до 15 мм. Поверхню порожньошовної кладки звичайно покривають штукатуркою. Цегляну кладку, яку не передбачається штукатурити, виконують з повним заповненням швів, причому надлишки розчину, що видаляються цеглинами назовні, зрізають кельмою врівень з стіною (кладка впідріз). Коли необхідне старанне обробляння швів, то їм надають випуклої назовні або увігнутої всередину форми, і тоді кладка має назву під розшивку (рис. 4.3).
Рис. 4.3. Шви цегляної кладки: 1 - неповний; 2 - випуклий; З - увігнутий