8.2. Вимоги до монтажу систем газопостачання
З'єднують сталеві труби внутрішніх газопроводів зварюванням. Різьові та фланцеві з'єднання допускаються в місцях встановлення арматури, компенсаторів, під'єднання газових і контрольно-вимірювальних приладів. Зварювальники повинні бути атестовані відповідно до правил, що затверджені Держнаглядохоронпраці, і мати посвідчення на право зварювання газопроводів. Кожному зварювальнику присвоюється номер або шифр, який він зобов'язаний проставляти біля звареного стику.
Пластмасові труби зварюють навчені робітники, які склали іспит спеціальній комісії.
Всі зварені з'єднання труб Dу>50 мм повинні бути перевірені фізичними методами контролю.
Відстані між опорами газопроводу і засобами кріплення визначаються робочим проектом. Необхідно передбачити закріплення газопроводів у місцях встановлення запірної арматури, поворотів, відгалужень, при обході колон, повітропроводів тощо.
Газові стояки в житлових будинках прокладають в кухнях, сходових приміщеннях або у коридорах. Встановлення стояків у житлових приміщеннях, ванних кімнатах і санвузлах, а також перетин газопроводами вентиляційних і димових каналів та шахт не допускається.
Газопроводи прокладаються відкрито. Приховане прокладання в рівчаках допускається як виняток. Труби газопроводів повинні з'єднуватись тільки зварюванням; до них необхідно забезпечити вільний доступ і рівчаки повинні вентилюватись.
Газопровід прокладають на висоті не нижче ніж 2,2 м в місцях проходу людей і вище від дверних прорізів та воріт, а також місць проїзду транспорту. Газопроводи не повинні перетинати віконних прорізів.
Газові стояки встановлюють вертикально з допустимим відхиленням 2мм на 1 м довжини.
Прокладаючи трубопроводи по зовнішній стіні дворових фасадів, відстань між трубою і стіною приймають не меншою за радіус труби, але не більшою за 100 мм. Водостічні труби повинні огинати газопроводи. Трубопроводи для зволоженого газу забороняється прокладати по зовнішніх стінах.
У місцях перетину внутрішнього газопроводу з іншими трубопроводами відстань між трубами передбачають не меншою, ніж 20мм.
Запірну арматуру встановлюють в основі стояка і перед кожним газовим приладом. Використовують латунні крани, які монтуються на опускові до газоспоживального приладу на висоті, не меншій за 1,5 м від підлоги. Вісь крана повинна бути паралельна до поверхні стіни.Перед краном встановлюють згін для можливості демонтажу газового приладу.
У цехах промислових і комунальних підприємств відключальні пристрої встановлюють: на вводі газопроводу всередині приміщення; на відгалуженнях до обладнання; перед пальниками і запальниками; на продувальних трубопроводах.
8.3. Монтаж систем газопостачання із сталевих труб
Системи газопостачання монтують у такій послідовності: прокладають відгалуження і дворову мережу, влаштовують вводи, монтують внутрішні газопроводи і встановлюють газові прилади.
Монтаж газопроводів виконує бригада спеціально навчених слюсарів-сантехніків, які володіють безпечними методами виконання робіт і склали іспит кваліфікаційній комісії. Знання безпечних методів робіт перевіряється щорічно.
Монтаж дворової мережі й відгалужень виконується під час підготовки будівельного майданчика. Розмічають трасу, копають траншею, готують дно. Відвал землі передбачають на один бік траншеї на відстані, не меншій за 0,5 м від брівки траншеї. Видаляють останній шар ґрунту, готують основу, роблять приямки безпосередньо перед опусканням труб в траншею і встановленням обладнання.
Мережу монтують із сталевих безшовних або зварених прямошовних труб, що покриті антикорозійною ізоляцією.
Перед монтажем внутрішні порожнини труб очищають від бруду і труби зварюють в секції, які опускають в траншею на м'яких інвентарних стропах або інших засобах, що запобігають пошкодженню захисного покриття трубопроводу.
Трубопровід вкладають так, щоб він тісно прилягав до дна траншеї, а відстань між ним та іншими комунікаціями й спорудами відповідала проектній. Труби і фасонні деталі з'єднуються зварюванням. Якість зварювання і антикорозійного покриття необхідно контролювати. Фланцеві та різьові з'єднання допускається використовувати тільки для приєднання арматури, газових і контрольно-вимірювальних приладів.
Після встановлення арматури газопровід присипають шаром грунту заввишки 200...250 мм, за винятком стиків, які покривають ізоляцією і засипають після випробувань на міцність і щільність Повністю траншею засипають після випробувань і здавання газопроводу в експлуатацію.
Вводи передбачають в нежилі приміщення, що доступні для огляду (кухні, сходові приміщення , коридори).
До початку монтажу газових вводів повинні бути загерметизовані вводи в підвальні приміщення всіх інженерних комунікацій.
Ввід газопроводів, по яких подається висушений газ, прокладається ззовні будинку і проходить через стіну вище від фундаменту (рис.8.2, а). В газопроводах, по яких транспортується зволожений газ, можуть утворюватись конденсат і льодяні пробки. Тому діаметр вводу збільшують на один-два сортаменти (щодо розрахункового) і трубопровід покривають теплоізоляцією (рис.8.2 б,в). В доступному освітленому місці встановлюють кран або засувку для відключення внутрішньої мережі від вводу.
Рис.8.2. Вводи газопроводу в будинок: а - висушеного газу; б,в - зволоженого газу; 1 - трубопровід, 2 - бітум, 3 - теплоізоляція, 4 - стіна, 5 - футляр, 6 - шафа, 7 - цегляна кладка
Ввід прокладають з нахилом не менше ніж 0,002 в бік дворової мережі й приєднують до неї зварюванням. Стик повинен розташовуватись на відстані, більшій за 2 м від стіни будинку. Запірну арматуру вводу монтують не вище ніж 1,5 м від рівня землі.
Монтаж газопроводів починають із газових стояків, їх збирають за схемою, переважно знизу-вверх, витримуючи вертикальність стояків і опусків, а також задану відстань до стін. Вузли і трубопроводи спочатку прихоплюють зварюванням. Після встановлення стояків монтують розвідні трубопроводи, заробляють гільзи в місцях проходу газопроводів через будівельні конструкції, заварюють стики і після перевірки якості монтажу закріпляють трубопроводи.
Труби, що зварюються, стикуються строго без перекошень.
Для ущільнення різьових з'єднань використовують лляну пряжу, яка просочена суриком, що розведений на натуральній оліфі. Різь труб повинна бути повною без зірваних ниток. Муфти і контргайки з одного боку повинні бути відторцьованими (для надійного ущільнення лляної пряжі).
Для забезпечення єдиної технології монтажу систем газопостачання житлових будинків, незалежно від прийнятих планувальних рішень кухонь, доцільно прийняти єдине місце встановлення газової плити і стояка, узгодивши його з проектними організаціями і Управлінням газового господарства. Єдине планувальне рішення дає змогу розробляти уніфіковані вузли систем газопостачання. Система монтується з трьох уніфікованих вузлів (стояків першого, типового та верхнього поверхів) і однієї деталі (під'єднання плити до стояка). Цим створюються умови для виготовлення трубних вузлів "на склад" без замірювань, ще до будівельної готовності об'єкта. Монтаж систем газопостачання в даному випадку зводиться до встановлення кріплень, збирання вузлів і зварювання одного стику на поверхостояку (рис.8.3).
Рис. 8.3. Монтажна схема газового стояка, який розташований по осі
газових плит: 1 - згін; 2 - кутники; 3 - опуск; 4 - деталь з двосторонньою різзю; 5 - поверхостояк; 6 - компенсаційний розтруб; 7 – гільза