13.8. Монтаж вентиляційного обладнання

Калорифери встановлюють поодинці, групами або з декількох штук. Перед монтажем їх збирають в блоки і з'єднують за допомогою фланців (якщо встановлення послідовне) або за допомогою металевих смуг, що прикріпляються болтами до фланців (якщо встановлення паралельне). Всі з'єднання виконуються на болтах з азбестовими або іншими термостійкими прокладками. Монтуючи багатоходові калорифери (водяні), треба особливо ретельно перевіряти горизонтальність трубок. Закінчивши монтаж, необхідно заробляти всі нещільності між калориферами і вертикальними перегородками вентиляційних камер.

Уніфіковані коміркові фільтри з касетами стандартного розміру 500 х 500 х 55 мм встановлюють в плоских панелях (рис. 15.34) з кількістю комірок 2...25 шт. Розміри плоских панелей від 518 х 1034 до 2582 х 2582 мм. їх прикріпляють болтами до закладних деталей отвору перегородки. Для збирання мастила, що стікає з фільтра, під панеллю встановлюють піддон. Рулонні фільтри ФРУ(рис.15.35) постачаються на об'єкт монтажу розібраними. Залежно від пропускної здатності фільтри збираються з двох-трьох уніфікованих секцій, ширина яких 800 і 1050 мм. Секції фільтра з'єднують за допомогою стягувачів і горизонтальних полиць фланців. Зібраний фільтр приєднують на болтах з прокладками до металевого обрамлення отвору будівельної перегородки. Потім на верхній вал встановлюють котушку з фільтрувальним матеріалом і пропускають початок полотен вниз по рухомих напрямних полицях для закріплення їх на нижніх вільних котушках.

Циклони найчастіше монтують за допомогою автокранів. До початку монтажу приймають за актом металеві конструкції опор під бункер і циклони, детально перевіряють відповідність отворів для циклонів і їхніх кріплень в майданчиках, а також геодезичні позначки опор.

Скрубери та інші мокрі пиловловлювачі постачаються в зібраному вигляді комплектне з форсунками для розпилювання води і гідрозатворами для видаляння шламу. Як і циклони, скрубери прикріпляються до опор за допомогою приварених до корпуса косинців. Металоконструкції опор для скруберів повинні бути прийняті за актом до початку монтажу.

Трубчаті шумопоглиначі - нерозбірна конструкція, і монтуються аналогічно, як і повітропроводи, на фланцевих, хомутових чи інших з'єднаннях. Монтаж пластинчатих шумопоглиначів (рис. 15.38) починають з подавання корпуса в зону монтажу і встановлення його під місцем піднімання. Пластини шумопоглинання (стандартний розмір, висота 1000 і 500 мм) з'єднують за допомогою планок і самонарізних шрубів під розмір корпуса і всувають в нього.

Встановлюють перехідні до повітропроводу патрубки. Потім шумопоглинач піднімають в проектне положення, закріпляють на підвісках і приєднують до його перехідних патрубків повітропроводи.

13.9. Випробування, регулювання і здавання вентиляційних систем в експлуатацію

Після закінчення монтажних робіт, під'єднання ліній електротеплохолодоживлення проводять обкатування обладнання і випробування систем. Установки вентиляції і кондиціонування повітря (до їх випробування) повинні неперервно і справно пропрацювати протягом 7 год. Обкатування проводять після ревізії обладнання: знімання консерванту з деталей, заміряння електричного опору ізоляції електродвигунів, перевірки змащення підшипників двигунів, клапанів, редукторів тощо.

Обкатування починають з короткочасного увімкнення вентилятора для визначення напрямку обертання робочого колеса. До вентилятора повинні бути приєднані повітропроводи, температура підшипників вентилятора і двигуна не повинна перевищувати 85 °С. Обкатування проходить в присутності замовника і генпідрядника і оформляється актом.

Потім проводять передпускові випробування вентиляційних систем. Вентиляційні установки, що зв'язані з технологічним обладнанням (місцеві всмоки), випробовують після монтажу технологічного обладнання (робота обладнання необов'язкова). До початку випробувань перевіряють: відповідність встановленого обладнання проектним даним; якість збирання повітропроводів і з'єднання їх з обладнанням; закінченість будівельних робіт у венткамерах; експлуатаційну готовність обладнання. До початку випробувань виявлені дефекти повинні бути ліквідовані.

Під час випробувань перевіряють: продуктивність вентиляційного агрегату і її відповідність проектним даним; продуктивність повітророзподільних і повітровсмоктувальних пристроїв по окремих приміщеннях і їх відповідність проектним даним; опір протікання повітря в калориферах, пиловловлювачах, фільтрах, зрошувальних камерах, місцевих всмоктах; швидкість витікання повітря з припливних отворів; негерметичність повітропроводів та інших елементів систем; рівномірність прогрівання калориферів; рівномірність розпилювання води в зрошувальних камерах.

Передпускові випробування систем природної вентиляції в житлових і громадських будинках обмежують перевіркою фактичних перерізів повітропроводів і наявністю тяги в повітровсмоктувальних отворах. Тягу перевіряють крильчастим анемометром, задимленням або за відхиленням тонких паперових стрічок.

Ступінь нещільності повітропроводів та інших елементів вентиляційних систем встановлюється за сумарним значенням підсмоктувань і витікань повітря, що можна визначити як різницю між об'ємами повітря, заміряними біля повітророзподільних або повітросмоктальних пристроїв, і об'ємом повітря, що протікає через основний повітропровід поруч з вентилятором.

У випробування вентиляційних систем входить також перевірка на герметичність ділянок повітропроводів, що приховані в будівельних конструкціях. За результатами перевірки складають відповідний акт. Існують два види регулювання вентиляційних систем: індивідуальне на проектну продуктивність (виконується з монтажною організацією) і комплексне (здійснюється з повним технологічним завантаженням спеціалізованими організаціями за прямим договором із замовником).

Звичайно тільки невелика кількість вентиляційних систем за реальними параметрами відповідає проектним характеристикам і їх налагодження обмежується передпусковими випробуваннями. Здебільшого фактичні витрати повітря по системі загалом і по відгалуженнях відрізняються від проектних даних. Такі системи повинні бути відрегульовані.

Під час індивідуального регулювання виконують також налагодження повітророзподільних пристроїв, місцевих всмоків, пиловловлювачів, калориферів, кондиціонерів.

Після обкатування, передпускових випробувань і регулювання на кожну вентиляційну систему складають паспорт, де вказуються результати передпускових випробувань і регулювання системи, а також основні дані вентиляційного обладнання.