Розділ 8. Монтаж систем внутрішнього газопостачання і резервуарних установок зріджених газів
8.1. Загальні відомості. Матеріали і обладнання
Подання газу до споживачів забезпечується системами газопостачання, які поділяються на централізовані й місцеві.
Для централізованих систем газопостачання встановлені такі значення тиску газу, МПа: низького (до 0,005) - у житлових і громадських будинках, підприємствах громадського харчування і побутового обслуговування, а також у вбудованих опалювальних котельнях; середнього (від 0,005 до 0,3) - у будинках сільськогосподарських і комунальних підприємств; високого (до 0,6) - у промислових, а також окремих сільськогосподарських і комунальних підприємствах, котельнях; високого (до 1,2) - у промислових підприємствах, де є технологічна необхідність або техніко-економічне обгрунтування.
У централізовані системи газопостачання зрідженим газом входять резервуари, газопроводи і вводи. Місцеві системи газопостачання (індивідуальні) складаються з одного-двох балонів (місткістю 50 л), що обладнані регуляторами тиску. В одно- і двоповерхових будинках з кількістю квартир, не більшою від чотирьох, використовують газові плити з балонами місткістю 25 л, які встановлюють в спеціальному відсіку плити, що ізольований від духової шафи.
Житлові будинки найчастіше приєднуються до газопроводів низького тиску (рис.8.1).
Відгалуження 8 служать для подання газу в дворову мережу 5 і приєднуються до вуличної мережі в точці, найближчій до будинку, що газифікується, або групи будинків. В кінці відгалуження встановлюється запірна арматура 2 (засувка , кран або гідрозатвор). Корпус 12 гідрозатвора через трубку 11 заповнюється водою, яка перекриває трубопровід.Верх трубки закритий пробкою 10 і поміщений в ковер 7.
По дворових газопроводах подають газ від відгалужень до окремих будинків і вводів. Для збирання конденсату передбачаються конденсатозбірники у вигляді циліндричних горшків, що приварюються до трубопроводу знизу. Через відвідну трубу зібраний конденсат відкачується насосом. Конденсатозбірники встановлюються в понижених точках трубопроводу, нижче від глибини промерзання ґрунту. Трубопровід прокладають з нахилом до конденсатозбірника.
Вводи служать для подання газу у внутрішньобудинкові газопроводи і приєднуються до дворової мережі. Трубопровід вводу проходить через стіну в гільзі, що заповнена теплоізоляцією.
Внутрішні газопроводи розподіляють газ між споживачами всередині будинку і складаються з розвідних трубопроводів, стояків і підводів.
Рис.8.1. Система газопостачання будинку від мережі низького тиску: 1 - ввід; 2 - запірна арматура; 3 - внутрішній газопровід; 4 - газовий прилад; 5 - дворовий газопровід; 6 - конденсатозбірник; 7 - ковер; 8 -відгалуження; 9 - мережа низького тиску; 10 - пробка; 11 - трубка; 12 –корпус
Матеріали (труби, фасонні деталі, арматура, зварювальний дріт тощо), які використовуються для монтажу систем газопостачання, повинні мати сертифікати, що підтверджують їх відповідність вимогам Держстандартів, а обладнання - паспорти та інструкції з монтажу та експлуатації. Арматуру перед встановленням випробовують на міцність і щільність (див.п.6.5).
Для газопроводів застосовують, як правило, труби, що виготовлені з вуглецевої сталі: електрозварені прямошовні (ГОСТ 10705-80, група "В"); безшовні гарячекатані (ГОСТ 8731 -74*, ГОСТ 1050-74).
Напірні поліетиленові труби (ГОСТ 18599-83) застосовуються для підземних газопроводів: низького тиску - типу СЛ; середнього - типу С і високого до 0,6 МПа - типу Т.
У системах газопостачання низького тиску використовують арматуру з сірого чавуну; в системах з робочим тиском до 1,6 МПа - з ковкого, в системах з тиском до 6,4 МПа - сталеву арматуру. Біля газових приладів, в яких спалюється газ із вмістом сірководню до 2 мг/м3, необхідно встановлювати арматуру з мідних сплавів.