4.5. Цегляна кладка спеціальних споруд

Кладка цегляних димових труб круглого поперечного перерізу має ряд особливостей порівняно зі звичайною кладкою.

Конструктивно димова труба складається з трьох основних частин: фундаменту, цокольної (циліндричної) частини і ствола (конічної частини). Трубу обладнують громовідводом, ходовими скобами і світлофорними майданчиками.

Кладку труби виконують так. На рівні верхнього зрізу фундаменту, в його внутрішній зоні, влаштовують дерев'яний настил. На нього виносять центральну вісь труби.

Дерев'яною рейкою із забитим у неї цвяхом, як радіусом, викреслюють по поверхні фундаменту зовнішнє і внутрішнє кола цоколю. Перший ряд кладки виконують по зовнішньому колу.

Зовнішній ряд кладуть під розшивку, а внутрішній - впідріз. Забутку виконують з повним наповнюванням швів.

Для кладки труб використовують звичайну глиняну або лекальну цеглу маркою не нижче ніж М 100, яку вкладають на складні розчини М 50, 75, 100. Ствол труби кладуть переважно тичковими рядами зі збереженням перев'язки швів (рис. 4.7): у кладці із звичайної цегли концентричні шви перев'язують на половині цеглин, а радіальні шви на їх чверті; у кладці із лекальної цегли концентричні шви перев 'язують зміщенням цеглин не менше ніж на 100 мм, радіальні шви - на половину ширини цеглини. Перевіряють нахил ствола труби у вертикальній площині не менше ніж один раз в зміну збавочним рівнем, який прикладають скошеною частиною до зовнішньої поверхні труби.

Вертикальність осі ствола перевіряють виском через кожні 5 м висоти.

Рис. 4.7. Перев'язка швів кладки димової труби: а - в одну цеглину; б - в півтори цеглини; в - в дві цеглини

Товщина стінки ствола труби з висотою зменшується за рахунок влаштування виступів з внутрішньої сторони труби (рис. 4.8, а).

Для захисту ствола труби від шкідливих впливів викидних газів передбачають футерування - спеціальну захисну стінку (рис. 4.8, б). Футерування димової труби виконують, влаштовуючи самостійну внутрішню трубу (рис. 4.8, б) зі звичайної глиняної або спеціальної цегли; між внутрішньою поверхнею ствола труби і зовнішньою поверхнею футерування залишають повітряний або заповнений термоізоляційним матеріалом (шлаковата, шлак тощо) проміжок (рис. 4.8).

Рис. 4.8. Футерування труби в півцеглини: а - пряме; б - сполучення суміжних поясів футерування; 1 - стінка ствола труби; 2 - футерування; З - шаблон для перевірки правильності футерування; 4 - повітряний прошарок між рядами футерування; 5 - напускні ряди футерування; 6 - температурний розрив між рядами футерування

Цеглини футерування вкладають ложковими рядами, якщо товщина футерування в половину цеглини, тичковими, якщо товщина футерування в одну цеглину, змінними рядами - якщо товщина футерування більша.

Для надання футеруванню конічної форми використовують спеціальний шаблон Г-подібної форми.

Кладку цегляних труб, висота яких до 40 м, а діаметр випускного отвору до 3 м, і висота до 60 м, а діаметр випускного отвору до 2 м, виконують з переставних дощатих настилів, які спираються на пальці у вигляді дерев'яних брусків або сталевих безшовних телескопічних труб. З нарощуванням кладки в її тілі залишають гнізда для пальців. В центрі настилу передбачають отвір для проходу троса з вантажем. Робітники піднімаються на робоче місце ходовими скобами, які заробляються в стіну у міру нарощення кладки.

Кладка труб, висота яких більша за 60 м, виконується з робочого майданчика шахтового підіймальника, що встановлений на дні фундаментного стакана труби. У міру нарощення кладки шахта підіймальника також нарощується. Для надання шахті стійкості вона закріпляється спеціальними скобами, що заробляються в кладку ствола.

Лежаки - горизонтальні або нахилені канали для відведення продуктів спалювання. Цегляні лежаки звичайно складаються з двох стінок, що перекриваються склепінням, і постелі на бетонній підготовці. Перед виконанням цегляної кладки на готовій бетонній основі розмічають осі каналів, а також місця розміщення шиберів і клапанів. Потім на бетонній основі роблять постіль з глиняної цегли і викладають стінки каналів лежака. Цеглин кладуть на глиняному розчині з товщиною шва до 10 мм.

Перекривають лежаки півциркульними або лучковими склепіннями. Цегляну кладку склепіння ведуть по дощатій опалубці від п'ят до замка (вершини) одночасно з двох боків (рис. 4.9). Замикальні цеглини спочатку підбирають насухо так, щоб цеглина при натисканні рукою заходила в склепіння на 2/3 її довжини. Тільки після підбирання цеглин їх вкладають на розчині і забивають при допомозі киянки або металевого ковадла через дерев'яну підкладку.

Цегляні високотемпературні лежаки футерують вогнестійкою цеглою: спочатку викладають постіль і стіни зі звичайної глиняної цегли; потім роблять футерування (постіль, стіни, склепіння);потім верхню поверхню склепіння футерування змащують густою жирною глиною завтовшки 15...20 мм, по якій вкладають склепіння зі звичайної глиняної цегли. Через кожні 5 м довжини лежака у вогнестійкій кладці футерування передбачають температурні шви завтовшки 10... 15 мм.

Рис. 4.9. Цегляна кладка лежаків: а - зі звичайної глиняної цегли; б - план склепіння при вкладанні цеглин кільцями; в - те ж, з перев'язкою швів; г -футерування лежака вогнестійкою цеглою; І - кладка зі звичайної глиняної цегли; 2 - фасонний п'ятковий камінь; 3 - округленість склепіння з глиняної цегли; 4 - кутник для перевірки кладки цеглин склепіння; 5 - опалубка; 6 -кружало; 7 - стійка; 8 -клини; 9 - постіль; 10 - кладка кільцями; 11 — клинові цеглини; 12 - кладка з перев'язкою швів; ІЗ - шар жирної глини; 14 -округленість склепіння з вогнестійкої цегли; 15 - футерування з вогнестійкої цегли