Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
методичка іст Укр1.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
1 Мб
Скачать
☆

42. Історичний внесок українського народу в перемогу у Другій світовій війні. Наслідки війни для України.

Велика Перемога радянського народу у Великій Вітчизняній війні, яку неймовірними зусиллями було здобуто 9 травня 1945 року, кувалася не тільки на фронті, а й у тилу. Гасло «Усе для фронту, усе для перемоги!» підкорило собі життя і діяльність народу України в роки війни. Уже за тиждень після початку війни всі підприємства були переведені на виконання замовлень для фронту. Машинобудівні заводи Києва, Харкова, Одеси, Дніпропетровська, Запоріжжя, Сум були переобладнані під випуск або ремонт воєнної техніки. Так, Харківський танковий завод уже в грудні 1941 р. випустив першу партію танків, а всього за період війни було виготовлено понад 35 тис. танків.

Київський завод «Ленінська кузня», евакуйований у Зеленодольськ, практично відразу розпочав випуск воєнної продукції, а через три місяці обсяги виробництва збільшилися втричі. Збирання врожаю відбувалося в складних умовах. Проте, темпи заготовки зерна в тилових районах у два-три рази перевищували довоєнні. Вагомий внесок у перемогу зробили і науковці України. Група вчених на чолі з Є. Патоном розробила метод дугового автоматичного електрозварювання корпусів танків Т-34. І. Доброхотов винайшов нові методи виплавлення броньованої сталі.

В інституті клінічної фізіології, очолюваному академіком О. Богомольцем, були створені препарати для загоєння ран і переломів кісток. Співробітники Харківського інституту переливання крові організували пункти заготівлі й консервування крові, підготували фахівців для роботи в них.

Співробітники інституту біохімії АН УРСР на чолі з академіком О. Палладіним створили препарат, що прискорював процес згортання крові. Відомий хірург-офтальмолог академік АН УРСР В. Філатов удосконалив методи лікування хвороб ока і розробив технологію пересадки рогівки.

Підсумовуючи вищесказане, мі бачимо, що великий внесок у перемогу зробили працівники тилу, вчені, медики, діячі літератури і мистецтва і, звичайно ж, воїни-українці.

  • Українці в роки Другої світової війни билися проти гітлерівської Німеччини і її союзників у складі Радянської армії, антинацистського руху Опору (на території України і окупованих країн Європи), в складі американської, канадської армій, ав­стралійських частин.

  • У збройній боротьбі проти ворога брало участь понад 6 мли. українців. Ко­леги третій із них загинув на фронті, ко­жен другий із тих, що залишилися в живих, став інвалідом.

  • Серед військового керівництва СРСР було немало українців. Найбільш відомі із них - А.Єременко, С.Тимошенко, Р.Малиновський, І.Черняховський, П.Ри­балко, К.Москаленко та інші. 315 фронтів, які діяли в період радянсько-німецької війни, більше половини очолювалися мар­шалами і генералами - українцями за по­ходженням.

Людські і матеріальні втрати України. Україна в ході Другої світової війни зазнала більше руйнувань, ніж будь-яка інша європейська країна. Відступаючи з України, фашисти, як і більшовики у 1941 р., вдавалися до тактики «спаленої землі», тобто знищували за собою все, що б міг використати против­ник.

  • Людські втрати України у війні скла­ли понад 10 млн. військових і цивільних осіб.

  • Матеріальні втрати України досягли 1,5 трильйонів крб. Було зруйновано: 714 міст і містечок, 28 тис. сіл, 16 150 промис­лових підприємств, 18 тис. медичних закладів, 33 тис. закладів освіти.

Ціна перемоги для радянського народу виявилась занадто дорогою. Чому вона була саме такою? В історичній і публіцистичній літературі на це питання існують дві точки зору.

Перша: це був результат раптового нападу гітлерівців та їх жорстокої окупаційної політики, безжального знищення мирного населення.

Друга: це був результат панування сталінської системи, яка не цінувала людського життя. Перемога будь-якою ціною. Завалити ворога трупами своїх солдатів.

Моя думка з цього питання є такою …

Як писав у своєму щоденнику О.Довженко: «В урочистій грізній промові Жукова не було ні паузи, ні траурного маршу, ні мовчання... наче ці 30, якщо не 40 мільйонів жертв і героїв, не жили... Перед великою їх пам'яттю, перед кров'ю і муками не встала площа на коліна, не задумалась, не вздохнула, не зняла шапок» (літо 1945 р.).

■ Дати: 1941 р., 1943 р., 9 травня 1945 року.

■ Поняття, терміни, назви: евакуація, патріотизм, визвольний пафос.

■ Особистість в історії: Є. Патон, О. Богомолець, О. Довженко, В. Філатов, О. Палладін.

Відповідність програмі: Новітня історія України. Післявоєнна відбудова і розвиток України в 1945- середині 1950-х рр..

Відповідність підручникам: Турченко Ф.Г., Панченко П.П. Новітня історія України. (1939- 2001): Підручник для 11-го класу. – Вид. 4-те, допр. і допов. - К.: Генеза, 2001. - 384 с.: іл., карти. – С. 4-72.

Світлична В.В. Історія України: Навч.посібник. 2-ге вид., перероб. і допов. – К.: «Каравела», Львів: «Новий світ-2000», «Магнолія плюс», 2003. – 308 с. – С. 193-210.