5. Розкрийте процес формування та бойовий шлях Легіону Українських січових стрільців під час Першої світової війни.

З ініціативи ГУР (Головна Українська Рада) і за дозволом австрійського уряду у 1914 р. в складі австрійської армії утворено Легіон Українських Січових Стрільців (УСС). 6 серпня 1914 р. ГУР та Українська бойова управа видали маніфест із закликом до молоді вступати до лав УСС. Бажаючих вступити було до 30 тисяч. Австрійський уряд, побоюючись такого сплеску патріотизму з боку українців дозволив сформувати частину з 2,5 тисяч. До складу легіону, що формувався як добровольчий записувалися кращі молоді представники західноукраїнської інтелігенції, селянства, робітництва. їх політичні погляди пішли далі поглядів старших політиків — вони розуміли війну проти Росії як війну за утворення незалежної України.

Стрільці прийняли дві присяги — офіційну на вірність Австрії та таємну на вірність Україні. Першу сотню очолив І. Чмола. Легіон складався з двох куренів, які очолити Д. Вітовський та Е. Коник. Загальне керівництво здійснював комендант легіону — поручик М. Галущинський (колишній директор Рогатинської гімназії) Вояки легіону входили до складу 130-ї бригади австрійської армії, були одягнуті у австрійські однострої, відрізнялися ж вони від австрійців синьо-жовтою стрічкою в петлиці (пізніше з'явилися кашкети-«мазепинки», прикрашені тризубом). Озброєні вояки УСС були вкрай погано.

Західноукраїнська молодь сподівалася, що у ході війни буде розбито Російську імперію, а на її руїнах збудовано незалежну українську державу.

Бойовий шлях легіону УСС, місцем дислокації яких було Мукачеве, розпочався наприкінці вересня 1914 року. УСС захищали від наступу російських військ (25—28 вересня 1914 р.) Ужоцький, Верецький та Вишківський перевали Карпатських гір. У жовтні-листопаді вояки УСС з перемінним успіхом змагалися за міста Борислав, Дрогобич, Стрий, Болехів.

Розуміючи, що стрільці воюють не стільки за Австрію скільки за майбутню самостійну Україну, уряд намагався ліквідувати це формування — бійців було розбито на невеликі групи по 20 чоловік, що вели бої в тилу ворога. Однак широкомасштабні бої осені 1914 р. зірвали цей план, і австрійський уряд для оборони міст Прикарпаття змушений був кидати у бій весь легіон.

Бойовий шлях легіону УСС у 1915—1918 рр. пролягав у Карпатах та на Тернопільщині. Протягом 29 квітня—2 травня 1915 р. запеклі бої проти російських з'єднань вели стрільці на горі Маківка у Карпатах. Вони не дали російським військам розгорнути наступ у цьому напрямку. Втрати склали 42 загиблих та 16 поранених. У липні легіон УСС переформовується — створено Перший полк чисельністю 2200 чоловік під командуванням Г. Коссака. який німецьке командування розцінювало як «найкращий підрозділ всієї австрійської армії». Оскільки протягом 1915 року полк зазнав великих втрат, то він був відведений в тил на переформування у район річки Стрипа.

Наступного 1916 року стрільці повернулися на фронт і протягом серпня—вересня стримували натиск російських військ на Тернопільщині та горі Лисоня. де полк перестав фізично існувати — живими залишилися 166 чоловік (за іншими даними — 459 вояків).

Перебуваючи на Волині, де стрільці допомагали австрійським властям організовувати поповнення армії, стрільці своїм коштом організували понад 40 шкіл де самі і викладали, проводити іншу культурно-освітню діяльність. Сини Iвана Франка – Петро i Тарас одними з перших вступили до Легіону i брали безпосередню участь у боях, а самим І.Франком стрільці опікувалися до кінця його життя.

Нові сили УСС повернулися на фронт у лютому 1917 року. Пізніше вояки УСС брати активну участь в Українській революції 1917—1920 років. З їх складу вийшли такі відомі діячі культури, як письменники й журналісти Р. Купчинський, М. Ірчан, А. Лотоцький, О. Назарук, Ю. Шкрумеляк.

■ Дати: 6 серпня 1914 р., 25-28 вересня 1914 р., травень 1915р., 29 квітня—2 травня 1915 р., серпень—вересень 1916.

■ Особистості в історії: М.Галущинський, Г. Коссак.

■ Поняття, терміни, назви: ГУР, УСС.

Відповідність програмі: Новітня історія України. Україна в Першій світовій війні.

Відповідність підручникам: Турченко Ф.Г. Новітня історія України. Частина перша. 1914 – 1939. Підручник для 10-го класу. Вид. 3-те, випр. та допов. - К.: Генеза, 2001. - 352 с.: іл. – С. 8-39.

Світлична В.В. Історія України: Навч.посібник. 2-ге вид., перероб. і допов. – К.: «Каравела», Львів: «Новий світ-2000», «Магнолія плюс», 2003. – 308 с. – С. 131-132.