1. Міжнародний ринок і ринкові ніші

Міжнародна конкурентоспроможність окремих підприємств, галузі і національної економіки проявляється тоді, коли вони ви­ходять на міжнародний ринок з власною продукцією. А тому слід розглянути питання про сутність ринку взагалі і особливості йо­го функціонування у міжнародному масштабі.

Сутність ринку різними авторами визначається дещо по різному. Саме поняття ринку може розглядатися з двох сторін:

• як система соціально-економічних відносин щодо обміну вар­тостями;

• як місце, де здійснюється такий обмін.

Ринок забезпечує обмін споживчими вартостями в усіх соці­ально-економічних системах і способах господарювання з часу виникнення товарного виробництва.

Якими ж ознаками характеризується ринок як система соці­альне-економічних відносин щодо товарного обміну? Це можуть бути такі ознаки:

• доступність для будь-якого споживання всіх товарів без будь яких обмежень;

• свобода реалізації товарів виробника і свобода вибору това­рів споживачами;

• статус товаровиробників у виробників продукції і послуг — можливість продажу їх на самостійне встановлюваних осно­вах.

Також невід'ємною ознакою ринку є наявність трьох його суб'єктів: виробників товарів, посередників і споживачів. Пріо­ритетне місце в цій системі належить споживачеві, котрий визна­чає — який товар і в якій кількості виробляти.

Щодо структури ринку то в ній розрізняють продуктову (ре­сурсну), елементну (технологічну) і територіальну (просторову). Продуктова (ресурсна) структура включає:

• перелік та питому вагу всіх видів товарів, які реалізуються на ринках;

• склад постачальників і покупців та їх частку у товарообороті;

• кількість оптових (роздрібних) одержувачів певного товару і частку кожного з них в обсязі споживання тощо.

Така структурна оцінка має важливе аналітичне значення і дуже потрібна у практичній роботі суб'єктів ринкових відносин і державних органів, які займаються регулюванням ринку.

У найбільш розвинутих формах ринку прослідковується його елементарна структура, яка має такий склад:

• ринок засобів виробництва;

• ринок предметів споживання;

• ринок науково-технічної інформації;

• інноваційний ринок;

• ринок праці;

• грошово-кредитний і валютний ринки. Такий склад елементів ринку зумовлений рядом причин:

• по-перше, необхідністю реалізації продуктів трьох основних циклів суспільного виробництва (науково-технічного, іннова­ційного і виробничого); кожний з яких має свою фазу обміну;

• по-друге, розчленуванням продукту виробничого циклу на засоби виробництва і предмети споживання, які мають також різних споживачів і різні форми обороту продукції;

• по-третє, відділенням ринку інвестицій від ринку засобів ви­робництва у зв'язку з тимчасовим відривом вкладених капі­талів від одержаних готових до реалізації основних фондів. В результаті обмін між власниками фінансових ресурсів і тих, хто потребує капіталовкладень, відокремлюється від обміну засобів виробництва. Інвестиційні засоби перетворюються в особливий товар з власною ціною;

• по-четверте, наявністю працездатного населення, яке безпо­середньо не володіє власністю на засоби виробництва, а має право власності лише на свою робочу силу, що зумовлює іс­нування ринку праці. Виключення складає лише та частина населення, яка володіє певною частиною засобів виробницт­ва і члени кооперативів. На ринку праці відбувається обмін робочої сили на грошові засоби, які еквівалентні матеріаль­ним і духовним благам, які необхідні для її відтворення;

• по-п'яте, об'єктивною необхідністю існування грошових ек­вівалентів як особливого товару, споживча вартість якого ви­никає завдяки його здатності бути обміненим на інший товар.

Всі "елементні" ринки знаходяться у тісній і нерозривній вза­ємодії тому, що відтворювальний процес на фазі обміну не може відбуватися без будь-якого з них. (Лановой Т. Рынок и воспроизводство (АН Украины. Ин-т экономики. Отв. ред. И.И. Лукинов. —К.: Наук. думка, 1991. —С. 72-75).

Територіальна структура складається з ринків різних мас­штабів — місцевих, регіональних, національних і міжнародних ринків. Існування ринків різних масштабів пояснюється на­явністю різних можливостей виробництва того чи іншого товару в даному регіоні, з одного боку, а з другого — потребами спожи­вачів в цьому регіоні. (В даному терміні "регіон" застосовується відносно певної місцевості, регіону або країни).

Чим пояснюється існування міжнародного ринку? Науково-технічний прогрес створює умови для поглиблення спеціалізації виробництва, що, в свою чергу, веде до необхідності економічної інтеграції на рівні галузей і окремих країн. Виробництво певних видів продукції починає перевищувати потреби внутрішнього ринку, а з другого боку виробництво інших видів продукції все­редині країни або недостатнє, або зовсім відсутнє. Так виникає потреба в обміні продукцією між різними країнами, що і призво­дить до формування міжнародного ринку.

Поняття "міжнародний ринок" має узагальнюючий характер. В дійсності в світі існує не один, а цілий ряд міжнародних ринків, які розподіляються за видами продукції і регіонами розташуван­ня. Наприклад, міжнародний ринок нафти і нафтопродуктів, міжнародний ринок електронної продукції, автомобілів, зерна тощо.

За регіональною ознакою виділяються такі міжнародні рин­ки, як ринок ЄС, ринок країн Балтії, ринок країн СНД, ринок країн ЦЕФТА (Угорщина, Польща, Словакія, Чехія, Словенія), ринок країн НАФТА (США, Канада, Мексика), Північно-Африканський ринок, ринок країн Азії та Близького Сходу тощо.

Може бути поєднання ринків за видами продуктів і регіональ­ною ознакою. Наприклад, всі вище вказані регіональні ринки є міжнародними ринками продовольства.

В сучасних умовах, коли поглиблюється спеціалізація вироб­ництва, індивідуалізація попиту, зростає нестабільність галузевої структури, відбувається інтенсивне запровадження досягнень НТП, особливо актуальним стає визначення ніші для підприємства.

Ніша ринку не просто сегмент (або частина сегменту) будь-якого ринку, на якому даному підприємству зручніше працюва­ти. Це, по-перше, порівняно новий інноваційний вид бізнесу або виробничої діяльності (не обов'язково в науково-технічному від­ношенні, але й просто по виду обслуговування або формі госпо­дарювання); по-друге, дуже невелика за ємністю, вузькоспеціалізована галузь господарської діяльності. Ніша ринку зна­ходиться на стику двох або більше сегментів ринку. (Современный маркетинг. В.Е. Хруцкий, И.В. Корнеев, Г.З. Автухова. Под ред. В.Е. Хруцкого. — М. Финансы и статистика. 1991. — С. 36).

Вибір ніші залежить від її привабливості. Звичайно ця приваб­ливість є функцією розміру і ступеня зростання ніші, інтенсивності прояву у даній ніші п'яти сил конкуренції, перспектив прибутку, стратегічної важливості ніші для інших основних конкурентів, а також рівня відповідності можливостей фірми потребам ніші.

При аналізі п'яти сил конкуренції на рівні ніші слід врахува­ти, що потенційними кандидатами на входження в нішу є фірми, які обслуговують інші ніші, а також компанії з інших галузей.

Для продукції ніші товаром-замісником може бути як про­дукція іншої частини галузі, так і продукція з інших галузей.

Суперниками діючої в ніші фірми можуть бути як інші фірми ніші, так і фірми інших частин галузі. Те ж саме стосується і рин­кової сили постачальників і покупців продукції фірми, яка обслу­говує нішу. Тобто на аналіз п'яти сил конкуренції серйозно впли­вають умови, які існують в інших ринкових нішах.

Для досягнення конкурентної переваги слід досягти успіху в зниженні витрат або диференціації продукції. Якщо нішова фір­ма вирішить диференціаціювати свою продукцію, то вона повин­на вивчити потреби покупців та знайти способи зниження витрат або підвищення віддачі для них від своєї продукції. Методи дифе­ренціації однакові як для спеціалізованої та і багатономенклатурної фірми.

Для досягнення конкурентної переваги цільова ніша повинна мати такі якості: 1) покупці повинні володіти різноманітними по­требами; 2) ланцюг виробництва — витрат повинен відрізнятися від аналогічного ланцюгу, який характерний для іншої ніші. (Артур Томпсон, Джон Формби. Экономика фирмы. (Пер. с англ. — М. ЗАО "Издательство БИНОМ", 1998. —С. 467-469).