Сутність, цілі та завдання управління міжнародною конку­рентоспроможністю підприємства

Виключна роль конкурентоспроможності як єдино вірного крите­рію й «арбітра» міжнародного економічного обміну зумовлює не­обхідність впровадження спеціалізованого управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства.

Як теоретична модель й засіб впливу на об'єкт управління, управ­ління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства є спе­цифічним функціональним напрямом менеджменту підприємства, якому властиві специфічні зміст, цілі, завдання та організаційно-еко­номічні засоби їх реалізації.

Управління міжнародною конкурентоспроможністю підприєм­ства являє собою напрям менеджменту підприємства, спрямованого на формування, розвиток і реалізацію конкурентних переваг та за­безпечення життєздатності підприємства як суб' єкта міжнародної еко­номічної діяльності.

Об'єктом управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства є рівень міжнародної конкурентоспроможності, необ­хідний і достатній для забезпечення життєздатності підприємства як суб' єкта міжнародної конкуренції.

Проблеми рівня міжнародної конкурентоспроможності не є лише власною справою окремого підприємства, оскільки воно виступає як частина більш складної національної, територіальної й галузевої господарської системи. Вплив рівня міжнародної конкурентоспромож­ності підприємства мають відчувати не тільки його робітники, а й парт­нери по кооперації, місце (регіон) розташування підприємства та дер' жава, валютні надходження бюджету якої формуються з доходів суб'єктів її зовнішньоекономічної діяльності.

Отже, проблема міжнародної конкурентоспроможності ггідприємс має не тільки мікроекономічний зміст, а й загальнодержавний характер.

Визначення цього факту об'єктивно обумовлює головне завдання» управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства — забезпечення життєздатності та сталого функціонуваї підприємства як суб'єкта світогосподарських зв'язків за будь-яі економічних, політичних, соціальних та інших змін у його зовніг му середовищі.

Суб'єктами управління міжнародною конкурентоспроможністю нідприємства є певне коло осіб, що реалізують його завдання. Сучас­на світова практика дає можливість визначити наступні п'ять груп Об'єктів управління міжнародною конкурентоспроможністю "ідприємства:

1) власник підприємства, який за будь-яких умов має брати безпо-^редню участь у формуванні стратегічних цілей та завдань підприєм-•ьаі пов'язаних з економічними інтересами та фінансовими можливостями власника;

2) вищий управлінський персонал підприємства (заступники директора та керівники підрозділів операційної діяльності підприємства, з яких складається ланцюг цінностей підприємства);

3) лінійні менеджери операційних підрозділів підприємства, які мають відповідний рівень підготовки (бажано на рівні магістра);

4) менеджери-економісти консалтингових фірм, що залучаються на підприємство на платній основі для розробки та реалізації стра­тегії міжнародної конкурентоспроможності підприємства з метою переведення реального її рівня у бажаний;

5) державні та відомчі управлінські структури та органи, повнова­ження яких визначається відповідними нормативними документами.

Управління міжнародною конкурентоспроможністю підпри­ємства має бути спрямованим на:

а) нейтралізацію (подолання) або обмеження кількості негативних (деструктивних) чинників впливу на рівень конкурентоспроможності підприємства шляхом формування захисту проти них;

6) використання позитивних зовнішніх чинників впливу для наро­щування та реалізації конкурентних переваг підприємства;

в) відтворювання та нарощування конкурентоспроможності підприємства на ґрунті розвитку його топ-характеристик, ринково-продуктової та просторово-часової його адаптації до змін зовнішньо­го середовища;

г) забезпечення гнучкості управлінських дій і рішень — їх синхронізації з динамікою дії негативних та позитивних чинників конку­ренції на певному ринку.