Діагностика стану міжнародної конкурентоспроможності підприємства

Економічна діагностика (від грецького оіадпозикоя —здатний розпіз­навати) — вивчення стану економічного суб'єкта за певними ознаками. Діагностика міжнародної конкурентоспроможності підприємства — системний цільовий аналіз, спрямований на виявлення, оцін­ку загрози розвитку та подолання проблем функціонування підприєм­ства як суб'єкта міжнародної економічної діяльності.

Проблемою функціонування підприємства як суб'єкта світового ринку є розрив (протиріччя) між реальним станом конкурентоспро­можності (об'єктом управління) і бажаним станом, який відповідає стратегічним цілям функціонування підприємства на даному ринку. Створити необхідне аналітичне підґрунтя для розв'язання цих про­блем — основне завдання діагностики стану міжнародної конкурентоспроможності підприємства.

Діагностика стану міжнародної конкурентоспроможності під­приємства не тільки має констатувати факт виникнення проблеми, а й надавати суб' єкту управління аналітичну інформацію щодо оцін­ки можливості та засобів її подолання.

Декомпозиція процесу діагностики проблеми міжнародної конкурен­тоспроможності підприємства визначається логікою і послідовністю наступних етапів та основних завдань діагностичного дослідження;

Етап 1-й. Створення інформаційної бази дослідження. Завдан­ням даного етапу діагностичного дослідження є формування якісної інформаційної бази, яка обумовлює вибір методів дослідження та ко­ректність узагальнюючого діагностичного висновку.

Найдоцільнішим способом створення інформаційної бази дослід­ження є сканування зовнішнього і внутрішнього середовища під­приємства на підставі маркетингових досліджень, стратегічного кон­тролю і внутрішньофірмового економічного аналізу.

Під скануванням розуміється безперервне упорядковане спосте­реження за параметрами зовнішнього і внутрішнього середовища. підприємства, які характеризують ступінь сприйнятливості внутріш­ніх та зовнішніх умов для досягнення стратегічних завдань підприєм­ства та забезпечення його життєздатності.

Інформаційна база дослідження має складатися з двох інформа­ційних підсистем (блоків) — внутрішньої та зовнішньої. Інформація, що формується в них, має давати повне та об'єктивне уявлення щодо ринково-товарної та просторово-часової структури зовнішньоеконо­мічних операцій підприємства, обсягів і термінів їх виконання та фінансових платежів, що їх супроводжують. Накопичення зовніш­ньої інформації має здійснюватись шляхом моніторингу зовнішнього середовища підприємства і, насамперед, у таких його вимірах, як структура ринку, рівень фрагментованості та чинники конкуренції на ньому, правове та соціокультурне поле конкуренції.

Етап 2-й. Діагностика проблеми міжнародної конкурентоспро­можності підприємства (організації) має здійснюватися у наступно­му порядку, На базі даних публічної звітності підприємства із засто­суванням спеціальних прийомів економічного аналізу ідентифікуєть­ся загальний рівень міжнародної конкурентоспроможності підприєм­ства. Якщо ситуація визначається нормальною, процес діагностики рівня міжнародної конкурентоспроможності підприємства можна вважати закінченим. Якщо ж виявляються ознаки наявності пробле­ми міжнародної конкурентоспроможності підприємства — розриви в реальному і бажаному її рівнях, які викликають сумніви чи занепо­коєння у керівництва — то має бути здійснено перехід до поглибле­ного аналізу проблеми та визначення основних чинників її виникнення.

Результатом даного етапу має бути ранжований перелік найбільш суттєвих негативних та позитивних чинників зовнішнього і внутріш­нього середовища, які визначають реальний рівень міжнародної кон­курентоспроможності підприємства. Ранжування переліку та харак­теру дії негативних факторів впливу на конкурентоспроможність підприємства дає змогу встановити головні причини виникнення про­блеми. Виявлений у перебігу дослідження перелік позитивних фак­торів впливу слід розглядати як потенціал подолання проблеми.

Етап 3-й. Прогнозування наслідків виникнення проблеми міжна­родної конкурентоспроможності підприємства (організації). Метою проведення даного етапу дослідження є оцінка ринкових та фінансово-економічних наслідків виникнення та поширення проблеми. Ці наслідки слід оцінювати у площині зміни показників (критеріїв) стану системи «підприємство —цільовий зовнішній ринок»

Якщо прогноз динаміки наведених показників адаптаційних мож­ливостей підприємства має тенденцію до погіршення, то це скорочує час і посилює потребу у прийнятті дійових і навіть радикальних Рішень щодо функціонування підприємства на даному зовнішньому ринку. Якщо ж очікуються позитивні тенденції, то локалізація про­блеми і вихід з неї мають ґрунтуватися на інших організаційно-еко­номічних заходах подолання проблеми.

Етап 4-й. Дослідження та оцінка потенціалу подолання пробле­ми конкурентоспроможності має ґрунтуватися на: 1) нейтралізації та обмеженні кількості негативних факторів впливу, що обумовлю­ють виникнення проблеми, шляхом формування захисту проти них або шляхом знаходження тих сегментів зовнішнього ринку, де дія цих факторів є найслабкішою; 2) використанні позитивних факторів впли­ву (нереалізованих можливостей), що можуть бути залученими до ло­калізації проблеми та її подолання.

Декомпозиція процесу діагностики проблеми міжнародної конку­рентоспроможності підприємства дає можливість чітко структуру-вати процес дослідження, визначити завдання та об'єкт окремих етапів; діагностики та надавати суб'єкту управління об'єктивну інформацію для прийняття необхідних управлінських рішень.

Аналіз стану міжнародної конкурентоспроможності підприємства ґрунтується на застосуванні спеціальних методичних підходів та прийомів, сукупність яких формує методичний інструментарій про­цесу діагностики.

Сучасний стан розробки методичного забезпечення діагностики міжнародної конкурентоспроможності підприємства характеризуєть­ся різноманітністю підходів та інструментів її проведення. Основни­ми класифікаційними ознаками існуючих методик діагностики міжнародної конкурентоспроможності підприємства, які визначають їх відмінності, є:

• статус методичного підходу;

• база і засіб формування ключових активів і топ-характеристик конкурентних переваг підприємства;

• інформаційне забезпечення;

• методика дослідження показників стану міжнародної конкурен тоспроможності підприємства;

• технологія дослідження стану міжнародної конкурентоспромож­ності підприємства та формулювання висновків.

Залежно від статусу методичні підходи до проведення діагности­ки стану міжнародної конкурентоспроможності підприємства поді­ляються на держ:авні (обов'язкові) та наукові (рекомендаційні).

Державні методики діагностики міжнародної конкурентоспромож­ності підприємства затверджуються органами державного управління і є обов'язковими для використання в певних ситуаціях, перелік яких визначено. Прикладом державної методики в Україні є Методика аналі­зу фінансово-господарського стану підприємств та організацій, яка поруч з іншими містить рекомендації щодо порядку аналізу та оцінки діяльно­сті підприємств — суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України.

Наукові методики аналізу та оцінки стану міжнародної конкуренто­спроможності підприємства розробляються та пропонуються для прак­тичного використання фахівцями-аналітиками, спеціалістами з міжна­родного менеджменту. Вони не є обов'язковими для застосування! вико­ристовуються на вибір та для потреб окремих підприємств.

Залежно від бази й засобу формування ключових активів і топ-характеристик (конкурентних переваг підприємства) методичні підхо­ди до проведення аналізу міжнародної конкурентоспроможності підприємства спрямовані на дослідження стану: природоресурсних конкурентних переваг; техніко-технологічних переваг; інноваційних переваг; глобальних конкурентних переваг; соціокультурних пере­ваг підприємства.

Залежно від інформаційного забезпечення аналізу та оцінки міжнародної конкурентоспроможності підприємства сучасні мето­дичні підходи ґрунтуються на використанні кількісної, якісної або змішаної інформації (кількісної та якісної разом). Найбільш продук­тивним, на думку багатьох фахівців, є третій підхід, оскільки він доз­воляє нівелювати суттєві недоліки, притаманні окремому викорис­танню тільки кількісної або тільки якісної інформації.

Залежно від методики дослідження показників стану міжнарод­ної конкурентоспроможності підприємства використовуються мето­дичні підходи:

• ретроспективний (динамічний) аналіз певних показників, який передбачає побудову їх динамічного ряду та вивчення у динаміці;

• порівняльний аналіз, який ґрунтується на зіставленні значень певних показників стану конкурентоспроможності підприємства з ана­логічними показниками стану конкурентоспроможності конкурентів;

• еталонний аналіз, який ґрунтується на порівнянні значень показ­ників стану міжнародної конкурентоспроможності підприємства з пев­ним орієнтиром (еталоном, стандартом), значення якого може бути як Максимальним (у «зірок»), так і критично допустимим («для аутсайдерів»).

Головними критеріями позиціювання сегментів міжнародного бізнесу підприємства є:

— ведення трансграничних операцій у тих сферах діяльності, де підприємство володіє реальними ключовими компетенціями (і, відповідно, конкурентними перевагами);

— сукупний вплив чинників конкуренції визначає потенціал гра­ничного прибутку у релевантному зовнішньому ринку;

— привабливими для підприємства мають бути ті сегменти реле-вантного зовнішнього ринку, які забезпечують прибутковість (пози­тивне сальдо) трансграничних операцій підприємства;

— прибутковість трансграничних операцій підприємства на ре­левантному зовнішньому ринку вимірюється в показниках віддачі від капіталу, інвестованого у розвиток (розробку) ключових активів і топ-характерис-тик (конкурентних переваг) підприємства;

— рівень адаптації підприємства до вимог релевантного зовнішнього ринку визначається рівнем реалізації його конкурент­них переваг (експортного потенціалу).

Визначення методологічних принципів формування показників діагностики стану міжнародної конкурентоспроможності та критеріїв позиціювання підприємства на зовнішніх ринках обумовлює деком-позицію системи показників діагностики стану міжнародної конку­рентоспроможності підприємства.

За функціональним спрямуванням показники діагностики ста­ну міжнародної конкурентоспроможності підприємства розподіля­ються на:

1. Показники, які характеризують стан зовнішнього середовища (цільового зовнішнього ринку). До них відносяться:

• імпортна місткість цільового зовнішнього ринку;

• рівень концентрації ринку;

• рівень диверсифікації конкуруючих на ринку фірм за 'їх продук­товими лініями;

• імпортна залежність цільового зовнішнього ринку;

• рівень вхідного бар'єра;

•купівельна спроможність суб'єктів цільового зовнішнього ринку.