E) Види практики, що забороняються; горизонтальне і вертикальне злиття.

Важливо зазначити, що в різних країнах заборони за своїм характером неоднакові. Найбільш жорстким є підхід, який передбачає заборону per se. Він застосовується, зокрема, у США стосовно горизонтальної обмежувальної практики, наприклад до угод про встановлення цін чи розподілі ринків, участі в торгах за таємною змовою, маніпулювання ринком. Горизонтальні угоди забороняються у всіх випадках і при виявленні автоматично стають предметом розгляду. У багатьох країнах такий підхід, як правило, застосовується по відношенню до таємних змов чи маніпулювання ринком.

Разом з тим, за винятком маніпулювання ринком, горизонтальна обмежувальна ділова практика не так жорстко забороняється в інших країнах, наприклад, у країнах - членах ЄС, які дотримуються підходу, що передбачає заборону в принципі. Іншими словами, положення статті 85 Римського договору забороняють угоди про встановлення цін і розподілі ринків, і в той же час передбачають можливість вилучень (стаття 85 (3)), якщо переваги обмеження переважують збиток, який наноситься конкуренції, і якщо значна частка переваг дістається споживачам (наприклад, з точки зору поліпшення каналів розподілу, підвищення якості продукції і розвитку технічного прогресу). В інших випадках закони можуть бути навіть ще більш м'якими. Наприклад, у деяких країнах необхідна лише реєстрація картелів із представленням відповідного повідомлення, а у випадку подання скарги корегувальні заходи приймаються лише в тоді, коли встановлено факт зловживань, які суперечать “суспільним інтересам”, що визначені в дуже розпливчастій формі. Після проведення розслідування рекомендації органа з питань конкуренції можуть бути прийняті (або відкинуті) відповідним міністром і останній може заборонити здійснення розглянутого виду практики. Штрафні санкції можуть потім накладатися у судовому порядку лише у випадку порушення такої заборони.

Існують і ще менш жорсткі правові норми, що не вимагають представлення повідомлення, однак, провівши розслідування факту зловживання, орган з питань конкуренції може рекомендувати компетентному урядовому відомству (міністру) накласти заборону на конкретний вид обмежувальної практики.

Досвід зміни національного конкурентного законодавства свідчить про тенденцію до того, що колишні більш м'які норми змінюються більш жорсткими за типом норм законодавства ЄС чи антитрестовського законодавства Сполучених Штатів Америки.

Вертикальні угоди звичайно регулюються менш жорстко, ніж горизонтальні угоди й участь у торгах за таємною змовою. Так, у США крім практики підтримки ціни при перепродажі товару, всі інші види в вертикальної ОДП дозволяють застосування правила “розумного підходу” і судові рішення по таких справах повинні прийматися з урахуванням конкретних обставин справи.

Практика підтримки ціни при перепродажі товару забороняється в більшості країн, однак стосовно “рекомендованих цін” точки зору суперечливі – в деяких країнах вони забороняються, в інших дозволяються. При цьому найчастіше передбачаються вилучення для деяких секторів, наприклад щодо видавничої справи та фармацевтичної продукції. В більшості країн інші види вертикальної практики, крім підтримки цін при перепродажі товару, забороняються лише в тому випадку, якщо вони нав'язуються монополіями чи пануючими фірмами.