Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Voprosy_k_gos_Ekzamenam.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
620 Кб
Скачать
☆

10. Підготовка учнів до сприймання творів. Значення вступних занять.

У класичній методиці аналізу літературного твору передує його сприйняття і відповідне прочитання. Сприйняття – складний динамічний процес, який передбачає особистісне прочитання, інтерпретацію, мікроаналіз художнього твору самим читачем. Він супроводжується емоційними переживаннями і є завжди цілісним і безпосереднім. Тому, починаючи роботу з текстом, вчителю необхідно ввести школярів у твір, викликати інтерес, збудити читацьку увагу, а потім і активне ставлення до написаного.

Як би важко не було, але вчитель повинен створити такі умови на уроці, щоб учень захотів прочитати  твір. Слід максимально підготувати школярів до зустрічі з текстом художнього твору. Це можуть бути різні види коментарів, відомості про особливості жанру твору, читання цікавих уривків, що викличуть в учнів інтерес, створять емоційний настрій (літературний матеріал повинен викликати в учнів ті почуття, які відповідають основній тональності твору).

Роботі по вивченню художнього твору і творчості письменника можуть передувати повідомлення історичних , біографічних, лексичних, а в старших класах ще й теоретико-літературних, філософських, естетичних відомостей. Форми цих повідомлень можуть бути різними: лекція вчителя, аналіз письмової роботи, раніше запропонованої учням, робота з картиною, кіноурок, літературна екскурсія, культпохід в театр, музей чи на лоно природи.

Основна мета вступних занять - збудження інтересу до твору або періоду і творчості письменників, що вивчаються, в цілому; створення установки на сприйняття і розуміння текстів; мотивування подальшого аналізу і створення орієнтирів сприйняття. Створення установки на читання літературного творів в школі повинне викликати не тільки інтерес до творів, але і певну спрямованість сприйняття. Вступні заняття покликані обкреслити круг асоціацій важливих для сприйняття текстів, залучити в проблеми, створити русло, по якому рухатиметься учень. Методисти виділяють наступні види роботи, що передують читанню і розбору творів або напрямів: - вступне слово вчителя, - підготовча бесіда, - постановка і запис питань, якими повинні керуватися школярі при читанні, - розгляд ілюстрацій, - екскурсії, що готують учня до сприйняття творів та напрямів, - прослуховування музичних творів, тематично близьких до текстів та напрямів, що вивчаються, - розгляд репродукцій картин художників.

11. Аналіз художнього твору.

Шкільний аналіз будується на літературознавчих і специфічних прийомах роботи з художнім текстом. Прийоми аналізу – це засоби осмислення художнього твору. Арсенал шкільних прийомів роботи з літературним твором досить різноманітній:

  1. постановка запитань для тексту;

  2. уміння виділяти головне і другорядне;

  3. складання плану, конспекту, тез;

  4. уміння підбирати цитати;

  5. різні види коментарів;

  6. переказ тексту;

  7. зіставлення різних редакцій твору;

  8. порівняння головних героїв з прототипами;

  9. усне словесне малювання;

  10. інсценування;

  11. виразне читання;

  12. складання кіносценаріїв;

  13. зіставлення текстів з творами інших видів мистецтва.

При аналізі художнього твору важливу роль відіграє деталь. Педагогу необхідно навчити школярів бачити деталь у творі, визначати її місце в структурі художнього образу. Робота над художньою деталлю допомагає виховувати вдумливого читача, показувати несхожість мистецького почерку кожного письменника. Робота над деталлю значно складніша, ніж інші методичні прийоми роботи з текстом. Вона вимагає активності учнів, творчого пошуку, глибокого роздуму, допомагає зрозуміти характери героїв, ідею твору. Аналіз повинен допомогти глибше зрозуміти твір, побачити все його багатство і складність, оцінити його роль в житті суспільства, сприяти більшому емоційному впливу на читача.

У педагогічній науці виділяють лінгвістичний, стилістичний і літературознавчий аналіз. Для повного розуміння елементів мови застосовується лінгвістичний аналіз. При вивченні образних мовних засобів звертаються до стилістичного.  Літературознавчий  аналіз використають для вивчення загальної оцінки творів словесного мистецтва. У практиці школи застосовують комбінований аналіз текстів художнього твору.

Визначаючи своєрідність шкільного аналізу літературного твору, важливо врахувати три його аспекти:

- емоційний( аналіз має викликати в учнів безпосередній інтерес до твору, емоційне враження, сприяти створенню атмосфери зацікавленості тощо);

- пізнавальний ( з допомогою аналізу твору вчитель знайомить учнів з особливостями життя, культури, літератури того чи іншого народу, творчою манерою митця. художньою своєрідністю тексту та інше );

-  виховний ( будь-який аналіз має сприяти формуванню моральних якостей учнів, їх естетичного смаку, розвитку творчих здібностей, забезпечувати особистісне зорієнтоване навчання).

Питання про шляхи аналізу літературного твору в школі досить дискусійне. Одні методисти і практики дотримуються традиційної класифікації, за якою виділяються три звичні шляхи аналізу тексту: за структурою, образами і проблемами. Другі (О.М.Ніколенко, О.С.Чірков  та інші) пропонують нові шляхи шкільного аналізу твору:  текстуальний  (коли розглядається текст сам по собі, у його цілісності й розмаїтті художніх компонентів), контекстуальний ( коли текст аналізується відповідно до певного історико-літературного контексту з урахуванням напряму, жанру, течії, філософської думки, розвитку культури тощо) та інтертекстуальний (коли встановлюються міжтекстові зв’язки на різних рівнях художніх творів).

Крім цього, існують ще так звані авторські підходи до методики аналізу тексту: наприклад, „художній аналіз художнього тексту” ( Є.М.Ільїн ), „цитований аналіз художнього твору” (О.І.Любимов), компаративний, міфопоетичний, естетичний, проблемно-тематичний, формальний, біографічний, соціологічний, психологічний, культурно-історичний, еволюційний, по образний, гендерний (феміністичний) та інші.