- •1. Українська мова як навчальна дисципліна в школі.
- •2. Методи і прийоми вивчення фонетики й орфоепії.
- •3. Предмет, завдання і наукові основи методики викладання української мови.
- •4. Зміст і побудова курсу методики викладання української мови.
- •5. Зв'язок методики викладання української мови з суміжними дисциплінами.
- •6. Визначення складу в мовознавчій науці та шкільних підручниках. Програми з української мови для загальноосвітніх шкіл
- •7. Підручники та посібники з української мови для загальноосвітніх шкіл.
- •8. Основні компоненти уроків з української мови.
- •10. Загальна характеристика методів і прийомів навчання.
- •9. Викладання української мови в школах з іншою мовою навчання.
- •11. Методи і прийоми вивчення орфографії.
- •12. Значення і завдання вивчення лексики і фразеології в школі.
- •13. Методика вивчення лексики і фразеології.
- •14. Психологічні основи навчання мови.
- •15. Дидактичні основи навчання мови.
- •16. Метод зв’язного викладу вчителя на уроках мови.
- •17. Використання методу спостереження й аналізу мовних явищ на уроках словесності.
- •18. Метод бесіди на уроках мови.
- •19. Метод роботи з підручником на уроках мови.
- •20. Програмове навчання української мови.
- •21. Метод вправ і мовного розбору на уроках мови.
- •22. Метод проблемного навчання української мови.
- •23. Зміст і значення вивчення розділів «Будова слів» і «Словотвір» в школі.
- •24. Методи і прийоми вивчення теми «Словотвір».
- •25. Методи і прийоми вивчення розділу «Будова слова й орфографія».
- •26. Структура й методика уроку вивчення нового матеріалу.
- •27. Структура й методика уроку формування умінь і навичок.
- •28. Змістові лінії уроку української мови.
- •29. Методика вивчення загальних питань про частини мови.
- •30. Методика проведення навчального і контрольного переказів.
- •31. Методика і прийоми вивчення словозміни частин мови.
- •32. Типи творів, методика проведення і перевірки.
- •33. Методика проведення уроків навчального і контрольного творів.
- •34. Робота над розвитком ділового і публіцистичного мовлення учнів.
- •35. Перевірка і оцінка робіт з розвитку зв’язного мовлення. Робота над помилками.
- •36. Методика вивчення словотвору частин мови.
- •37. Структура і методика уроку аналізу контрольної роботи.
- •38. Структура і методика уроку узагальнення і систематизації вивченого.
- •39. Структура і методика уроку повторення теми, розділу.
- •40. Структура і методика уроку перевірки й обліку набутих знань, умінь і навичок.
- •41. Зміст і завдання роботи з мови в 10-11 класах.
- •42. Форми підрядного синтаксичного зв’язку між компонентами словосполучень у науковій та шкільній граматиці і засоби їхнього вираження. Методика вивчення словосполучення.
- •43. Методика вивчення речення.
- •44. Методика роботи вчителя-словесника.
- •45. Факультативні заняття з української мови.
- •46. Зміст і форми позакласної роботи з мови та методика її проведення.
- •47. Культурологічна змістова лінія на уроках мови.
- •48. Комунікативна змістова лінія на уроках мови.
- •49. Лінгвістична змістова лінія на уроках мови.
- •50. Діяльнісна змістова лінія на уроках мови.
- •51. Принципи відбору змісту вивчення української мови.
- •52. Робота над пунктуаційними помилками.
- •53. Види орфографічних вправ та методика їх проведення і перевірки.
- •54. Робота над орфографічними помилками.
- •55. Види переказів, методика проведення і перевірки.
- •56. Методика вивчення стилістики.
- •57. Оцінювання диктантів, переказів, творів і контрольних робіт з української мови.
- •58. Шкільний кабінет мови.
- •59. Оцінювання усних відповідей учнів на уроках мови. Виведення підсумкових оцінок.
- •60. Структура мовної освіти у загальноосвітній школі.
- •Українська література
- •1. Зміст і структура шкільного курсу з літератури
- •2. Мета і завдання вивчення літератури в середній школі.
- •3. Завдання методики викладання літератури в середній школі.
- •4. Особливості сприймання учнями художніх творів.
- •5. Спілкування на уроках літератури.
- •6. Методи навчання на уроках літератури.
- •7. Типологія уроків літератури.
- •8. Вивчення біографії письменника.
- •9. Основні етапи роботи над художнім твором.
- •10. Підготовка учнів до сприймання творів. Значення вступних занять.
- •11. Аналіз художнього твору.
- •12. Методика вивчення фольклорної лірики.
- •13. Методика вивчення функціонування біблійних образів та мотивів у художній літературі.
- •14. Особливості викладання давньої української літератури в середній школі.
- •15. Методика вивчення ліричних жанрів давньої української поезії.
- •16. Особливості вивчення жанру байки.
- •17. Питання вивчення мистецького синкретизму на уроках літератури.
- •18. Методика вивчення драматичних творів.
- •19. Методика вивчення системи персонажів епічного твору.
- •20. Методика вивчення жанрів гумору й сатири.
- •21. Особливості вивчення теми "Література рідного краю".
- •22. Методика проведення уроку-диспуту.
- •23. Проблеми вивчення української драматургії другої половини XIX ст., використання позакласних та позашкільних методів при осягненні цієї теми.
- •24. Методика вивчення патріотичної лірики.
- •25. Питання вивчення жанрів великої прози.
- •26. Використання позааудиторних засобів при вивченні літератури.
- •27. Питання вивчення поетичного епосу.
- •28. Методика вивчення малих епічних форм.
- •29. Міжпредметні зв’язки на уроках літератури.
- •30. Методика вивчення драматургії в її пов'язаності з театральним мистецтвом.
- •31. Методика вивчення жанрово-стильових аспектів комічного.
- •32. Методика вивчення жанру роману.
- •33. Специфіка вивчення історичних подій на уроках літератури.
- •34. Методика вивчення фольклорного епосу в школі.
- •35. Методика вивчення оригінальної літератури Київської Русі.
- •36. Методика вивчення полемічної літератури кінця хvi ст.
- •38. Особливості вивчення філософських питань на уроках літератури.
- •39. Методика вивчення перекладу і переспіву.
- •40. Методика вивчення фольклорних традицій в українській літературі.
- •41. Методика вивчення функціонування публіцистичних мотивів у ліричній та епічній поезії.
- •42. Методика вивчення епічних жанрів.
- •43. Методика вивчення системи персонажів епічного твору.
- •44. Методика вивчення особливостей композиції великого епічного твору.
- •45. Методика вивчення жанру літературно-критичної статті.
- •46. Методика вивчення ліричного твору.
- •48. Методика вивчення взаємозв’язку драматургії з театральним мистецтвом
- •49. Методика вивчення драматургічної класики у зв’язку з її сучасними сценічними та кінематографічними інтерпретаціями.
- •50. Особливості структури уроку з теми «Література рідного краю».
- •51. Методика вивчення пейзажної лірики.
- •52. Методика вивчення специфіки функціонування міфологічних та фольклорних образів у творі художньої літератури.
- •53. Методика вивчення мистецького синкретизму літературного твору.
- •54. Методика вивчення знакового твору в контексті творчості автора.
- •55. Методика вивчення творчості письменника в контексті розвитку художніх напрямків та течій.
- •56. Методика проведення уроку з позакласного читання.
- •57. Методика вивчення композиції художнього твору.
- •58. Методика вивчення зв’язків художньої літератури і кіномистецтва.
- •59. Методика вивчення творчості письменника у контексті художніх осягнень літературної школи, до якої він належить.
- •60. Виховання патріотизму на уроках літератури.
10. Підготовка учнів до сприймання творів. Значення вступних занять.
У класичній методиці аналізу літературного твору передує його сприйняття і відповідне прочитання. Сприйняття – складний динамічний процес, який передбачає особистісне прочитання, інтерпретацію, мікроаналіз художнього твору самим читачем. Він супроводжується емоційними переживаннями і є завжди цілісним і безпосереднім. Тому, починаючи роботу з текстом, вчителю необхідно ввести школярів у твір, викликати інтерес, збудити читацьку увагу, а потім і активне ставлення до написаного.
Як би важко не було, але вчитель повинен створити такі умови на уроці, щоб учень захотів прочитати твір. Слід максимально підготувати школярів до зустрічі з текстом художнього твору. Це можуть бути різні види коментарів, відомості про особливості жанру твору, читання цікавих уривків, що викличуть в учнів інтерес, створять емоційний настрій (літературний матеріал повинен викликати в учнів ті почуття, які відповідають основній тональності твору).
Роботі по вивченню художнього твору і творчості письменника можуть передувати повідомлення історичних , біографічних, лексичних, а в старших класах ще й теоретико-літературних, філософських, естетичних відомостей. Форми цих повідомлень можуть бути різними: лекція вчителя, аналіз письмової роботи, раніше запропонованої учням, робота з картиною, кіноурок, літературна екскурсія, культпохід в театр, музей чи на лоно природи.
Основна мета вступних занять - збудження інтересу до твору або періоду і творчості письменників, що вивчаються, в цілому; створення установки на сприйняття і розуміння текстів; мотивування подальшого аналізу і створення орієнтирів сприйняття. Створення установки на читання літературного творів в школі повинне викликати не тільки інтерес до творів, але і певну спрямованість сприйняття. Вступні заняття покликані обкреслити круг асоціацій важливих для сприйняття текстів, залучити в проблеми, створити русло, по якому рухатиметься учень. Методисти виділяють наступні види роботи, що передують читанню і розбору творів або напрямів: - вступне слово вчителя, - підготовча бесіда, - постановка і запис питань, якими повинні керуватися школярі при читанні, - розгляд ілюстрацій, - екскурсії, що готують учня до сприйняття творів та напрямів, - прослуховування музичних творів, тематично близьких до текстів та напрямів, що вивчаються, - розгляд репродукцій картин художників.
11. Аналіз художнього твору.
Шкільний аналіз будується на літературознавчих і специфічних прийомах роботи з художнім текстом. Прийоми аналізу – це засоби осмислення художнього твору. Арсенал шкільних прийомів роботи з літературним твором досить різноманітній:
постановка запитань для тексту;
уміння виділяти головне і другорядне;
складання плану, конспекту, тез;
уміння підбирати цитати;
різні види коментарів;
переказ тексту;
зіставлення різних редакцій твору;
порівняння головних героїв з прототипами;
усне словесне малювання;
інсценування;
виразне читання;
складання кіносценаріїв;
зіставлення текстів з творами інших видів мистецтва.
При аналізі художнього твору важливу роль відіграє деталь. Педагогу необхідно навчити школярів бачити деталь у творі, визначати її місце в структурі художнього образу. Робота над художньою деталлю допомагає виховувати вдумливого читача, показувати несхожість мистецького почерку кожного письменника. Робота над деталлю значно складніша, ніж інші методичні прийоми роботи з текстом. Вона вимагає активності учнів, творчого пошуку, глибокого роздуму, допомагає зрозуміти характери героїв, ідею твору. Аналіз повинен допомогти глибше зрозуміти твір, побачити все його багатство і складність, оцінити його роль в житті суспільства, сприяти більшому емоційному впливу на читача.
У педагогічній науці виділяють лінгвістичний, стилістичний і літературознавчий аналіз. Для повного розуміння елементів мови застосовується лінгвістичний аналіз. При вивченні образних мовних засобів звертаються до стилістичного. Літературознавчий аналіз використають для вивчення загальної оцінки творів словесного мистецтва. У практиці школи застосовують комбінований аналіз текстів художнього твору.
Визначаючи своєрідність шкільного аналізу літературного твору, важливо врахувати три його аспекти:
- емоційний( аналіз має викликати в учнів безпосередній інтерес до твору, емоційне враження, сприяти створенню атмосфери зацікавленості тощо);
- пізнавальний ( з допомогою аналізу твору вчитель знайомить учнів з особливостями життя, культури, літератури того чи іншого народу, творчою манерою митця. художньою своєрідністю тексту та інше );
- виховний ( будь-який аналіз має сприяти формуванню моральних якостей учнів, їх естетичного смаку, розвитку творчих здібностей, забезпечувати особистісне зорієнтоване навчання).
Питання про шляхи аналізу літературного твору в школі досить дискусійне. Одні методисти і практики дотримуються традиційної класифікації, за якою виділяються три звичні шляхи аналізу тексту: за структурою, образами і проблемами. Другі (О.М.Ніколенко, О.С.Чірков та інші) пропонують нові шляхи шкільного аналізу твору: текстуальний (коли розглядається текст сам по собі, у його цілісності й розмаїтті художніх компонентів), контекстуальний ( коли текст аналізується відповідно до певного історико-літературного контексту з урахуванням напряму, жанру, течії, філософської думки, розвитку культури тощо) та інтертекстуальний (коли встановлюються міжтекстові зв’язки на різних рівнях художніх творів).
Крім цього, існують ще так звані авторські підходи до методики аналізу тексту: наприклад, „художній аналіз художнього тексту” ( Є.М.Ільїн ), „цитований аналіз художнього твору” (О.І.Любимов), компаративний, міфопоетичний, естетичний, проблемно-тематичний, формальний, біографічний, соціологічний, психологічний, культурно-історичний, еволюційний, по образний, гендерний (феміністичний) та інші.
