12. Методика вивчення фольклорної лірики.

Поетичний фольклор складається з різних видових груп. Це передусім народні пісні: календарно-обрядові (колядки та щедрівки, веснянки, русальні пісні, купальські, петрівчані, косарські, гребовицькі, жнивні) та сімейно-обрядові (поетичний супровід різних урочистостей і обрядів сімейного циклу: народження дитини, одруження, весілля і смерті. Є також не обрядові пісні: думи, історичні пісні, пісні-балади, ліричні (суспільно-побутові та родинно-побутові), жартівливі й гумористичні, колискові.

Народні пісні вивчаються у 6 класі. Дається поняття про народні пісні, їх види. З теорії літератури: обрядові, історичні й побутові пісні (колядки «Ой над Дунаєм, над бережком», «Ой рано, рано кури запіли», щедрівки («Я щедрик, Петрик, дайте вареник», «Ой у нашого господарка»), веснянки, жниварські пісні («Весна, весна, що ти нам принесла», «Жніте, женчики, жніте», історичні пісні, гіпербола («Пісня про Байду»), поняття про історичну особу в художній літературі, поняття про коломийки.

У 7 класі 10 годин – на вивчення народних дум. Даємо поняття про думи, їх особливості. Вивчаємо «Думу про козака Голоту», «Думу про Марусю Богуславку», «Думу про Самійла Кішку», «Думу про Івана Богуна». Варто проводити інтегровані уроки (словесник+історик+вчитель музики і співів). Також Народні балади. Даємо поняття і вивчаємо «Ой був у січі старий козак», «Ой чиє то жито, чиї то покоси».

У 8 класі поглиблюємо поняття про наодну лірику та її основні жанри. Вивчаємо «Віє вітер на долину», «Розлилися круті бережечки (козацька), «Ой ясне сонце високо сходить (чумацька), «Вилітали орли з-за крутої гори (рекрутська), жартівливі пісні. Розповідаємо при пісні Марусі Чурай.

У фольклорній ліриці підкреслюємо наявність усталених художніх засобів, особливості змалювання героїв.

13. Методика вивчення функціонування біблійних образів та мотивів у художній літературі.

Біблію доцільно вивчати в курсі української літератури в школі. Відповідно до програди фрагменти Білії вивчають у 8 класі (Старий Заповіт (Книги Мойсея «Буття» ті «Відхід», «Пісня над піснями», «Книга псалмів» царя Давида, «Книга приповістей» царя Соломона), Новий Заповіт («Проповідь на горі», «Притча про сіяча», «Про блудного сина»)). Важливо відмітити, що ця книга – свята книга християн та євреїв. Зміст Біблії (дидактичний, повчальний) допомагає реалізувати виховну мету кожного уроку. Окрім того, варто наголосити, що впродовж курсу української літератури ми з учнями будемо вивчати творчість письменників, в яких наявні біблійні мотиви (Наприклад, «Давидові псалми» Шевченка, «З книги пророка Єремії» Франка, «Одержима» Лесі Українки). Біблійні істини (морально-етична вищість людини, перемога добра над злом) утверджуються кожним письменником. Саме тому вивчення адаптованих для дитячого віку біблійних текстів на уроках з літератури є необхідним.

На базі цих знань вивчаємо біблійні образи та мотиви в українській літературі. Біблійні мотиви привертали увагу письменників тим, що в них завжди багато неспокійного, пристрасного елементу. Передусім до цих мотивів зверталися Тарас Шевченко та Іван Франко, Леся Українка. Звернення до старо­вини було однією з форм розмови письменників нової української літератури зі своїми сучасниками про речі, про які не можна було говорити відкрито без того, щоб не наража­тись на переслідування. Яскраві зразки творчого опрацю­вання біблійних сюжетів дав Шевченко в «Царях», «Нео­фітах», «Саулові», «Давидових псалмах»; Франко — «На ріці вавілонській», «З книги пророка Єремії», «Мойсей» та інших. У всіх згаданих творах втілені демократичні ідеї і глибокі філософські думки.

Як своєрідні частини єдиного цілого сприймаються драматичні поеми Лесі Українки, в основі яких біблійно-євангельські сюжети («Вавілонський полон» і «На руїнах», «Одержима» і «На полі крові»). Кожна з цих драматичних поем вражає експресією думки і слова, спрямованою на визначення світоглядних позицій головних дійових осіб, що, як правило, відстоюють гуманістичні ідеали. Ці поеми поєднують також такі провідні риси як художньо-філософський синтез ідеологічних й морально-етичних проблем, зіткнення непримиренних поглядів, наявність сильного духом героя. Новаторство Лесі Українки виявилося в інтенсивному опрацюванні в цих творах жанру драматичної поеми. Названі вище драматичні поеми характеризуються домінуючим ліричним, суб’єктивним началом в окресленні дійових осіб, емоційністю ремарок, котрі сприяють створенню відповідного настрою.

Сприяти вивченню цієї теми будуть бінарні уроки (учитель словесник та релігієзнавець).